УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2015 р. Справа № 5155/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Мікули О.І., Рибачука А.І.,
за участі секретаря - Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання постанов протиправними та їх скасування,
В С Т А Н О В И В :
В січні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області (далі - Інспекція) в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 №№2/13, 3/13 та 4/13.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що торговий центр на якому здійснювалась перевірка відповідачем було прийнято належним чином в експлуатацію після проведення на законних підставах реконструкції у 2007 році. Зазначає, що після вказаної реконструкції жодних прибудов чи будівельних робіт не вчиняв, а відтак і жодних порушень у сфері містобудівної діяльності не може бути, у зв'язку із чим оскаржувані постанови про накладення штрафу є протиправними.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року в справі №819/149/13-а у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив ФОП, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позов в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі вказує на обставини викладені в позовній заяві та зазначає, що відсутність проведення ним будівельних робіт після 2007 року було підтверджено у судовому засіданні, а розбіжності у актах про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва не може ставити під сумнів факт прийняття цього об'єкту в експлуатацію.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що факт проведення позивачем будівельних робіт без належної документації підтверджується матеріалами справи та ним не спростовано, а відтак оскаржувані рішення Інспекції прийнято нею на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.12.2012 на адресу Інспекції надійшло звернення Збаразької міської ради від 05.12.2012 №03-726/26 (а.с.23), у якій така просила провести перевірку ФОП щодо незаконного будівництва на АДРЕСА_1 відповідно до скарги ОСОБА_3
29.12.2012 до відповідача звернулись із скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у якій вони просили вжити заходів щодо незаконного будівництва на АДРЕСА_1 та посприяти знесенню металевої конструкції, що знаходиться над їх вікнами (а.с. 24).
На підставі вказаних вище звернень, наказу від 26.12.2012 №711 та направлення від 26.12.2012 №563 (а.с.22), відповідачем було проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства ФОП при проведенні будівельних робіт біля універмагу на АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 02.01.2013 (а.с.26-27).
Проведеною перевіркою було встановлено, що ФОП проведено реконструкцію цокольного поверху під торговий центр в складі магазину продуктових товарів, господарських товарів, алкогольних, тютюнових виробів, ресторану, перукарні, складських та адміністративних приміщень. Проектна документація та документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції відсутні. Також позивачем власними силами у липні-серпні 2012 року проведено будівельні роботи з спорудження прибудови до універмагу з металевих конструкцій, колон круглого перерізу та кроквяних односкатних ферм з метало профілю прямокутного перерізу розміром в плані орієнтовно 2,0х10,0м. та 6,0х6,0м без затвердженого проекту, без документу, що надає право на проведення будівельних робіт. На час проведення перевірки в приміщеннях ресторану проводились роботи з влаштуванням підвісної стелі та влаштування плитки на стінах сходової клітки до підвалу. Проте проектна документація на реконструкцію відсутня.
У зв'язку із наведеним, Інспекцією складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.28-29), а також три протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності від 02.01.2013 (а.с.30-35).
У вказаних документах також зазначено, що перевірка проводилась у присутності ФОП, однак від підпису, надання пояснень та отримання відповідних документів позивач відмовився.
Факт присутності позивача під час проведення перевірки та складення відповідних документів підтверджується наявною у матеріалах справи копією направлення для проведення перевірки, на якому він особисто розписався про ознайомлення (а.с.22).
Більше того, у зв'язку із відмовою позивача отримати матеріали перевірки, такі 04.01.2013 було направлено йому рекомендованою кореспонденцією, відповідно до вимог п.21 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису про вкладення, повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком. Надіслані позивачу документи ним отримані 09.01.2013 (а.с.36).
Відтак, доводи позивача, що перевірка була проведена без його відома та ним ну було отримано матеріалів такої у встановленому порядку є надуманими та свідчать про переоцінку ним доказів у справі в свою користь без належних на це підстав.
15.01.2013 Інспекцією на підставі розглянутих матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанови про накладення штрафу від 15.01.2013 №№2/13, 3/13 та 4/13 якими визнано винним ФОП у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 пп.4, абз.4 пп.6 п.2, пп.8 п.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР) та накладено у зв'язку із цим штрафи в сумі 103230грн, 103230грн та 51615грн відповідно (а.с.5-13).
Не погодившись із вказаними постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (які ним отримані, згідно позовної заяви 21.01.2013) ФОП звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 2 п.1 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
При цьому, п.11 вказаного Порядку передбачено право посадових осіб інспекцій (тобто Держархбудінспекції та її територіальних органів) під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.
Пунктом 13 Порядку, визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний зокрема, виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у Інспекція наділена повноваженнями здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема шляхом видання обов'язкових для виконання приписів, а також має право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи.
Пунктом 2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Статтею 27 Закону «Про архітектурну діяльність» визначено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.
Відповідно до п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» замовник до початку виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва передає підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання, в тому числі дозвільну документацію (якщо договором підряду не передбачено інше).
У відповідності до абз.4 пп.4, абз.4 пп.6 п.2, пп.8 п.3 ст.2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за:
виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не було надано суду першої та апеляційної інстанцій жодного документу, яким би підтверджував його право на проведення будівельних робіт на АДРЕСА_1 у 2012 році, зокрема жодної проектної документації чи будь-яких інших вихідних даних для цього.
Що ж до доводів позивача про те, що усі роботи ним проводились ще у 2007 році, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними та необґрунтованими, а також звертає увагу на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року в справі №819/138/13-а за позовом ФОП до Інспекції про визнання протиправним припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 02.01.2013 було встановлено, що будівельні роботи з реконструкції здійснені ФОП у 2012 році, а також зазначено наступне.
Зокрема, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання ФОП на те, що будівельні роботи з реконструкції ним здійснено у 2007 році, після чого об'єкт прийнято в експлуатацію, а жодні будівельні роботи після цього не виконувались, оскільки позивачем не надано затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Крім того, судом вказано, що наявна у матеріалах справи копія акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.06.2007 №388 надана з архіву Збаразької районної державної адміністрації (далі - РДА) та позивачем хоча і датовані одним і тим самим числом, стосуються одного і того ж об'єкта, однак містять різні показники одиниць виміру. При цьому, суд апеляційної інстанції надаючи оцінку вказаним вище доказам надав перевагу, тому акту, який зберігається у РДА, оскільки саме розпорядженням голови адміністрації він затверджений та зареєстрований у відділі містобудування та архітектури.
У зв'язку із цим, апеляційний суд у вказаній справі дійшов висновку, що з моменту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у 2007 році, позивачем проведено реконструкцію (у 2012 році), внаслідок чого площа об'єкта збільшилась майже у двічі. При цьому, позивачем не надано жодного документа на проведення добудови, зокрема, дозволу на початок виконання будівельних робіт, проектної документації, доказів прийняття в експлуатацію об'єкта з урахуванням реконструкції.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ФОП щодо визнання протиправними та скасування постанов відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 №№2/13, 3/13 та 4/13.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.І. Мікула
Суддя А.І. Рибачук