Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3857/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

при секретарі Вовк О.М.

за участі державного виконавця Вакуленко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Черкаській області про примусове проникнення на територію боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 звернулась до суду із поданням про примусове проникнення на територію боржника ВАТ «Азот» за адресою: м. Черкаси вул. Першотравнева, 72 з метою проведення опису та арешту майна боржника. При цьому державний виконавець посилалась на те, що 13.11.2014 року до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області надійшла заява ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання наказу №925/527/14 виданого 10.11.2014 року господарським судом Черкаської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Азот» (вул. Першотравнева, 72 м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка,1 м. Київ ідентифікаційний код 31301827) – 2149390,89 гривень інфляційних нарахувань, 5558655,53 гривень 3% річних та 73080 гривень судового збору. 14.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслані боржнику та стягувачу. В ході виконавчого провадження державним виконавцем надіслано запити щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, яке належить боржнику на праві приватної власності. 24.03.2015 року державним виконавцем спільно із представником стягувача здійснено вихід за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева, 72, що визначена виконавчим документом, як місце проведення виконавчих дій, однак на територію ВАТ «Азот» державному виконавцю доступ не надали та чинили перешкоди у виконанні рішення суду, про що було складено відповідний акт. 26.03.2015 року з метою перевірки майнового стану боржника вдруге здійснено виїзд за місцезнаходженням боржника. Державним виконавцем було зачитано рішення суду, роз’яснено присутнім права та обов’язки сторін, а також наслідки перешкоджання у виконання рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за перешкоджання законним діям державного виконавця. Невідомі особи, що відмовились представитися чинили перешкоди та на територію підприємства державного виконавця не пустили, про що складено відповідний акт. Державний виконавець посилався на те, що згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища і на підставі ст. 376 ЦПК України просив суд задовольнити клопотання про примусове проникнення на територію боржника.

До клопотання державного виконавця додані наступні документи:

· копія наказу господарського суду Черкаської області від 10.11.2014 року у справі №925/527/14 про стягнення грошових коштів із ВАТ «Азот» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», - 2149390,89 гривень інфляційних нарахувань, 5558655,53 гривень 3% річних та 73080 гривень судового збору,

· копія постанови державного виконавця Цьопи Б.А. від 14.11.2014 року про відкриття виконавчого провадження №45480544 з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 10.11.2014 року у справі №925/527/14;

· копія постанови начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ОСОБА_2 від 27.02.2015 року про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні №45480544,

· копія постанови головного державного виконавця Вакуленко С.М. у виконавчому провадженні №45480544 про залучення працівників органів внутрішніх справ для проведення виконавчих дій 24.03.2015 року о 11.00 годині за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева, 72,

· копії вимог державного виконавця Цьопи Б.А. від 24.03.2015 року до ПАТ «Азот»: про надання доступу на територію заводу державним виконавцям відділу примусового виконання рішень УДВС для проведення виконавчих дій; про надання завіреного належним чином балансу ПАТ «Азот»; про надання пояснень державному виконавцю щодо причин невиконання рішення суду,

· копія акту державного виконавця Цьопи Б.А. від 24.03.2015 року складеного у присутності двох понятих та начальника охорони ПАТ «Азот» ОСОБА_3 про те, що за адресою вул. Першотравнева, 72 м. Черкаси, яка визначена місцем виконання рішення згідно з виконавчим документом виконавцем було зачитано рішення суду та роз’яснено права та обов’язки сторін, попереджено про кримінальну відповідальність за перешкоджання у виконанні рішення суду. Невідома особа, що відмовилась представитись перешкоджала державному виконавцю пройти на територію підприємства посилаючись на якісь нормативні акти, що начебто забороняють прохід на територію. Здати вимоги до канцелярії також не вдалося, оскільки ті ж невідомі особи сказали, що канцелярія знаходиться на території і сказали залишити документи на прохідній. Державним виконавцем вимоги щодо надання доступу, балансу та інші були зачитані присутнім та в подальшому залишені на прохідній,

· копія акту державного виконавця Цьопи Б.А. від 26.03.2015 року складеного у присутності двох понятих, начальника охорони ПАТ «Азот» ОСОБА_3 та державного виконавця Яжук С.С. про те, що за адресою вул. Першотравнева, 72 м. Черкаси, яка визначена місцем виконання рішення згідно з виконавчим документом виконавцем було зачитано рішення суду та роз’яснено права та обов’язки сторонам виконавчого провадження та попереджено про відповідальність за перешкоджання виконанню рішення суду. Невідомі особи, що відмовились представитись перешкоджали державному виконавцю пройти на територію ПАТ «Азот» в результаті чого пройти на територію підприємства та провести виконавчі дії не виявилось можливим.

У судовому засіданні державний виконавець Вакуленко С.М. підтримала подання та просила його задовольнити. Підтвердила обставини викладені у поданні, зазначивши, що у добровільному порядку судове рішення боржник не виконує, а на неодноразові спроби державного виконавця пройти на територію боржника з метою опису та арешту майна, невідомі особи, які не представляються перешкоджають доступу на територію підприємства, при цьому ніяких поважних причин для таких дій не повідомляють.

Оголосивши подання та вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши письмові докази надані державним виконавцем та матеріали виконавчого провадження №45480544 суд виходить з наступного.

У матеріалах виконавчого провадження №45480544 мають місце різні назви типу акціонерного товариства боржника – «відкрите» акціонерне товариство чи «публічне» акціонерне товариство. Згідно ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» суд вважає таким, що відповідає дійсності на даний час та підлягає використанню при вирішенні подання державного виконавця найменування боржника - Публічне акціонерне товариство «Азот».

Щодо необхідності надання судового дозволу на примусове проникнення на територію підприємства, як володіння юридичної особи.

Оскільки державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення саме на територію боржника ПАТ «Азот» за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева, 72, суд вирішує питання про примусове проникнення до володіння боржника в межах подання державного виконавця. При цьому територією слід вважати земельну ділянку у визначених межах.

Згідно ч.1 ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (п.1 ст.8). При цьому згідно з практикою Європейського суду з прав людини вжите у п. 1 ст. 8 Конвенції поняття «житло» охоплює не лише житло фізичних осіб, воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, філії та інші приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю (рішення ЄСПЛ у справах «Німіц проти Німеччини» від 16 грудня 1992 року, «Бук проти Німеччини» від 28 квітня 2005 року).

Під іншим володінням особи необхідно розуміти транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 28.03.2008 року «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження 

окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина 

під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»).

За таких обставин суд вважає, що з метою дотримання вищевказаних положень Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для примусового проникнення представників органів державної влади на територію (земельну ділянку) підприємства, як володіння юридичної особи потрібна наявність вмотивованого рішення суду, крім випадків пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Щодо можливості застосування ст. 376 ЦПК України до вирішення питання про примусове проникнення до володіння боржника-юридичної особи при виконання судового рішення у господарській справі.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

В той же час Господарський процесуальний кодекс України  у розділі XIV "Виконання рішення, ухвали, постанови", що регулює вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами ГПК України не містить норм щодо процесуального порядку вирішення питання про примусове проникнення до житла чи володіння особи.

Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 376 ЦПК України, яка міститься у главі VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)". За змістом цієї статті вирішення питання про примусове проникнення до житла чи володіння особи вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби.

Таким чином ст. 376 ЦПК України є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в Узагальненні судової практики від 01.02.2013 року щодо застосуванні ст. 377-1 ЦПК України при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Крім того відповідно до ч.8, 9 ст.8 ЦПК України, - якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що питання про примусове проникнення до володіння боржника-юридичної особи при виконання судового рішення у господарській справі може бути розглянуто судом за місцезнаходженням такого володіння в порядку передбаченому ст. 376 ЦПК України.

Щодо наявності підстав для примусового проникнення на територію боржника ПАТ «Азот».

Відповідно до ч.1,2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №45480544 постановою державного виконавця Цьопи Б.А. від 18.02.2015 року накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Азот», що знаходяться на рахунках у банківських установах України. Однак згідно відповідей банків, зокрема ПАТ «Промінвестбанк», АБ «Південний», ПАТ «Фідобанк», ПАТ «ОТП Банк» грошові кошти на рахунках боржника необхідні для виконання судового рішення або відсутні, або рахунки зазначені в постанові державного виконавця закриті.

Відповідно до ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. При цьому арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем у тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином оскільки на даний час рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 року у справі №925/527/14 про стягнення з ПАТ «Азот» грошових коштів на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не виконане, а коштів боржника на рахунках в банках на які накладений арешт недостатньо для задоволення вимог стягувача, державний виконавець має право проникнути на територію ПАТ «Азот» за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева,72 з метою опису та арешту майна боржника.

В той же час, як вбачається з актів державного виконавця від 24.03.2015 року та 26.03.2015 року невідомі особи перешкоджають державному виконавцю проникнути на територію боржника ПАТ «Азот» за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева, 72, а тому наявні підстави для надання державному виконавцю права здійснити таке проникнення примусово.

Суд вважає, що примусове проникнення державного виконавця на територію ПАТ «Азот» з метою опису та арешту майна боржника відповідає вимогам закону, є необхідним для виконання рішення суду, яке набрало законної сили та захисту прав стягувача у виконавчому провадженні, а тому не суперечить п.2 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.30 Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст. ст. 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8, 376, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Черкаській області про примусове проникнення на територію боржника задовольнити.

Дозволити головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Черкаській області ОСОБА_1 та/або державним виконавцям, які входять до складу виконавчої групи щодо здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №45480544 примусове проникнення на територію боржника – Публічного акціонерного товариства «Азот» за адресою м. Черкаси вул. Першотравнева, 72 з метою проведення опису та арешту майна боржника.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в п’яти денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Шипович В.В.