УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2008 року.                                                                       м.  Івано-Франківськ

Колегія Суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Гандзюка В.П.,  суддів - Гриновецького Б.М. ,  Ткачук Н.В. з участю прокурора Левенець Я.І.,  захисника ОСОБА_1 розглОСОБА_3вши у відкритому судовому засіданні в м.  Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Богородчанського районного суду від 25 січня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

 Цим вироком

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженка с Пороги та мешкан­ка с.  Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської облас­ті,  яка має середню освіту,  неодружена,  має малолітню дитину,  непрацює,  інвалід другої групи,  судима 24.05.2006 року Богород-чанським районним судом за  ст. 121 ч.1 КК України на п'ять років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання на під­ставі  ст.  79 КК України з іспитовим строком на 1 рік 3 місяці,  громадянка України виправдана за на підставі  ст. 6 п.2 КПК України за відсутності в її діях складу злочину,  передбаченого  ст.  166 КК України.

Справа № 11-157/2008 р.                                 Головуючий у 1-й ін.        А. Могила

Категорія  ст.  166 КК України                                          Доповідач             В. Гандзюк

Підсудна ОСОБА_2 обвинувачувалася в злісному невиконанні встановлених законом обов'язків по догляду за своєю дитиною ОСОБА_3,  що спричинило тяжкі наслідки.

Як зазначено в обвинуваченні,  цей злочин підсудна вчинила за таких обставин.

Народивши ІНФОРМАЦІЯ_2 дочку ОСОБА_3,  ОСОБА_2  надалі нехтувала своїми обов'язками матері виховувати її,  піклуватися про її стан здоров'я та фізичний розвиток,  не забезпечувала нормальні побутові умови проживання та належне харчуванням,  залишала ди­тину на тривалий час без догляду.

Внаслідок неправомірних дій матері малолітня дитина часто хворіла інфекційними захворюваннями,  хронічним розладом харчування,  що призвело до дефіцитної анемії,  час­тих гастроентироколітів,  рахіту 3 ступеня,  підгострого перебігу,  гіпоплазії емалі зубів,  за­тримки психічного стану на самотогенній основі. Загальний розвиток дитини не відповідає її віку.

Виправдовуючи ОСОБА_2  за відсутністю в її діях складу злочину,  суд вказав на відсу­тність об'єктивних доказів протиправної поведінки підсудної щодо дитини.

В своїй апеляції прокурор просить вирок суду скасувати,  а справу направити на но­вий судовий розгляд,  оскільки,  на його думку,  суд неповно дослідив дійсні обставини справи та дав неправильну оцінку здобутих на досудовому слідстві доказам,  які підтверджують вину підсудної у вчиненні нею зазначеного злочину.

Заслухавши доповідь судді,  прокурора,  який підтримав апеляцію,  ОСОБА_2 та її захи­сника,  які заперечили апеляцію,  перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає до задоволення.

Так,  постановляючи виправдувальний вирок,  суд виходив з того,  що зібрані в справі до­кази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичер­пані.

Однак,  такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи і є передчасним.

Судом було допущено явну неповноту судового слідства,  не використано всі можливос­ті збирання додаткових доказів,  що призвело до непереконливих висновків суду щодо відсу­тності в діях підсудної складу злочину.

Зокрема,  суд не допитав в судовому засіданні та не оголосив показання всіх свідків,  які були запропоновані прокурором на підтвердження обвинувачення. Невмотивовано було від-

хилено клопотання прокурора про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_4,  який як працівник міліції проводив перевірки скарг сусідів на поведінку підсудної.

Також не був викликаний в судове засідання та не допитаний батько підсудної ОСОБА_5 ,  який був безпосереднім свідком поведінки своєї дочки та її ставлення до дитини. Не виконано ще ряд процесуальний дій суду для повного встановлення дійсних обставин спра­ви.

Ставлячи в основу свого рішення повністю змінені на протилежно в судовому процесі показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7  ОСОБА_8 ,  суд не встановив причину такої зміни.

Разом з тим,  суд не взяв до уваги висновок судово-медичної експертизи,  яким встано­влено причинний зв'язку між станом здоров'я дитини та діями,  що ставилися в обвинувачен-   • ня підсудній. При цьому,  у вироку не зазначено в чому саме полягає недостовірність цього висновку і якими доказами він спростований.

Крім цього,  судом допущено суперечності своїх висновків щодо підстав виправдання,  які передбачені в  ст.  327 КПК України. Так в мотивувальній частині вироку суд зазначив про недоведеність вини підсудної у вчиненні злочину,  оскільки її вина не підтверджена дока­зами,  а в резолютивній частині вказав на відсутність в її діях складу злочину.

За таких умов,  вирок суду не можна вважати законним та обґрунтованим,  а тому він підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді слід більш повно дослідити зібрані докази і за умови їх достатності постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366,  367 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Богородчанського районного суду від 25 січня 2008 року відносно ОСОБА_2 скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншо­му складі суду.