Справа № 576/797/15-а

Провадження 2-а/576/26/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.15 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Колодяжного А.О.,

за участю секретаря – Терені Л.О.,

позивача – ОСОБА_1, та його представника – ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

представника третьої особи – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень», про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач) звернувся до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі (надалі також – відповідач), з участю третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень» (скорочена назва – ТОВ «Велетень») та просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі по відмові йому в призначенні пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними; зобов’язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах як трактористу-машиністу, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з наступного для після його дня народження, тобто з 13.01.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2015 р. позивачеві виповнилося 55 років, загальний стаж його роботи складає 38 років, пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста складає 34 роки, у зв’язку з чим він 04.02.2015 р. звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте відповідачем йому було підтверджено лише 9 років пільгового стажу на посаді тракториста і відмовлено на цій підставі у призначенні пільгової пенсії. Позивач відзначив, що така відмова є протиправною та порушує його право на соціальний захист, оскільки він 34 роки працював трактористом і має право на пільгову пенсію.

У судовому засіданні, позивач свій позов підтримав з підстав, що в ньому викладені.

Представник позивача у судовому засіданні зазначав, що ОСОБА_1 з 1981 року працював трактористом і його стаж підтверджується доданими до позову документами, а тому він має право на пенсію у відповідності з п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представники відповідача – управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі, – у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представниками відповідача було зазначено, що 04.02.2015 р. позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з заявою про призначення пенсії згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на підставі акту перевірки достовірності (обґрунтованості) поданих відомостей для призначення (перерахунку) пенсії № 70 від 12.02.2015 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 працював на посаді «тракторист» в періоди з 01.01.1982 р. по 31.12.1982 р., з 01.01.1984 р. по 31.12.1989 р. та з 01.01.1991 р. по 31.12.1992 р., що загалом складає 9 років та є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому відповідач виходив з того, що загальний стаж роботи позивача складає 38 років 17 днів. Проте пільговий стаж підтверджено лише за 9 років, оскільки в особових рахунках за інші періоди не вказана посада, яку обіймав позивач, або ж вказана посада «механізатор». Згідно архівного витягу № Н-26 від 20.04.2015 р. зазначається, що відповідно до протоколу № 12 від 09.07.1981 р. ОСОБА_1 було прийнято в члени колгоспу в якості механізатора. Іншого рішення про прийняття на посаду позивача, зокрема протоколу № 8 від 22.06.1981 р. в архіві немає, а тому зарахувати періоди роботи на посаді «механізатор» до пільгового стажу для призначення пенсії згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як трактористу-машиністу – неможливо.

13.03.2015 р. позивач вдруге подав заяву на призначення пенсії на пільгових умовах з виправленням записів у трудовій книжці, згідно яких записи про його переведення на посаду механізатора визнано недійсними. Проте, враховуючи, що протокол № 8 від 22.06.1981 р. за яким позивач приймався на роботу відсутній та з урахуванням попередніх підстав, ОСОБА_1 вдруге відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

При цьому відповідач також зазначив, що для підтвердження пільгового стажу роботи «механізаторів» необхідно створювати комісію, яка б на підставі наявних документів, періоду роботи та показань свідків повинна визначити період роботи та кількість відпрацьованих років на роботах, які дають право на пільгову пенсію і рішення цієї комісії надасть можливість призначити пенсію ОСОБА_1 як трактористу-машиністу без вирішення спору у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, на думку представника відповідача, ним було прийняте законне рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, а відтак, відсутні правові підстави стверджувати про неправомірність дій відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача додатково пояснив, що питання про створення комісії з підтвердження стажу механізаторів як трактористів рекомендовано листом, який не є нормативно-правовим актом і ТОВ «Велетень» пропонувалось створити таку комісію, проте вони цього не зробили.

Представник третьої особи – ТОВ «Велетень», – у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що ТОВ «Велетень» є правонаступником колгоспу ім. Леніна і в ньому працює ОСОБА_1 на посаді тракториста. З приводу створення комісії для підтвердження стажу механізаторів як трактористів, представник відзначив, що створення такої комісії не передбачено нормативно-правовими актами і питання про підтвердження стажу є питанням юридичного факту, який повинен встановлюватись згідно з законодавством, зокрема Порядком про підтвердження трудового стажу, затвердженим Кабінетом Міністрів України і тому створювати якусь комісію немає законних підстав, оскільки її рішення не матимуть юридичної сили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши позивача, його представника, представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 17.06.1981 р. прийнятий до колгоспу ім. Леніна, який в подальшому остаточно реорганізовано в ТОВ «Велетень», за посадою тракториста в бригаду № 3.

04.02.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з заявою про призначення йому пенсії, оформленою у відповідності з додатком № 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (а.с. 20-21).

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі № 2130/04-30 від 16.02.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що йому підтверджено трудовий стаж на посаді тракториста-машиніста лише 9 років, у зв’язку з чим прийнятим рішенням від 13.02.2015 р. № 3 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 13 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста та роз’яснено право оскарження відмови до суду (а.с. 38-40).

13.03.2015 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з заявою про призначення йому пенсії, оформленою у відповідності з додатком № 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (а.с. 22-23).

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі № 4026/04-30 від 01.04.2015 р. ОСОБА_1 повторно повідомлено про те, що йому підтверджено трудовий стаж на посаді тракториста-машиніста лише 9 років, а виправлення, внесені ТОВ «Велетень» до його трудової книжки, особових рахунків є безпідставні, у зв’язку з чим прийнятим рішенням від 22.03.2015 р. № 6 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 13 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста та роз’яснено право оскарження відмови у судовому порядку (а.с. 41).

Відмову відповідача у призначенні пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відмову в зарахуванні пільгового стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, позивач вважає неправомірною.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, перевірка правомірності відмови відповідача у призначенні пенсії позивачеві у зв’язку з відсутністю пільгового стажу роботи на посаді тракториста-машиніста.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 цього Кодексу принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, є одним з цих критеріїв та вказує на необхідність прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення, в тому числі рішення про відмову в зарахуванні певного періоду часу до відповідного стажу роботи, повинно бути мотивованим.

Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи факт наявності підстав для включення часу перебування особи на відповідній посаді до певного стажу, суб’єкт владних повноважень, повинен системно застосовувати положення чинного законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Крім того, при перевірці рішення суб’єкта владних повноважень на відповідність його вимогам чинного законодавства України, суд застосовує вимоги, які випливають із принципу пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, в даному випадку, рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, проаналізувавши норми пенсійного законодавства, суд звертає увагу на наступне.

Положеннями ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

У п. 1 Роз’яснень ОСОБА_6 соціального забезпечення України № 7 від 20.01.1992 р. «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» зазначається, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з копією паспорта серії МА № 797766 від 18.02.2000 р. ОСОБА_1 народився 12.01.1960 р., тобто станом на день звернення за призначенням пенсії йому виповнилося 55 років (а.с. 7).

Копією диплома серії А № 677049 від 29.07.1978 р. підтверджується, що ОСОБА_1 у 1978 році закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища № 1 м. Глухів і отримав професію тракториста-машиніста широкого профілю і йому присвоєна кваліфікація тракториста-машиніста широкого профілю з кваліфікацією слюсаря другого розряду (а.с. 8).

З 16.10.1978 р. по 18.10.1980 р. позивач проходив службу в армії, що підтверджується копією військового квитка серії ВП № 057891 від 01.04.1982 р. (а.с. 10).

Згідно копії довідки № 232 від 04.02.2015 р., виданої ТОВ «Велетень», колгосп ім. Леніна реформовано у КСП ім. Леніна на підставі протоколу № 1 від 23.01.1993 р. В свою чергу КСП ім. Леніна реформовано у АО «Велетень» на підставі протоколу № 1 від 25.12.1995 р. АО «Велетень» згодом реформовано у КСП «Велетень» на підставі протоколу № 1 від 07.02.1999 р., а в подальшому КСП «Велетень» – реформовано у ТОВ «Велетень» на підставі протоколу № 1 від 21.01.2000 р., яке і є правонаступником колгоспу ім. Леніна (а.с. 15).

Сторони в судовому засіданні визнали і не заперечували тієї обставини, що правонаступником колгоспу ім. Леніна є ТОВ «Велетень».

Як вбачається, з оглянутої у судовому засіданні трудової книжки колгоспника серії УКР № 0101912 від 10.07.1981 р., копія якої є в матеріалах справи (а.с. 11-14), в ній маються записи про членство ОСОБА_1 у колгоспі, відомості про роботу та трудову участь у суспільному господарстві.

Вкладка цієї трудової книжки, даних про професію чи спеціальність не містить.

Згідно запису № 01, що міститься у розділі «членство в колгоспі», позивача прийнято в члени колгоспу ім. Леніна Глухівського р-ну Сумської області на підставі протоколу № 8 від 22.06.1981 р.

Далі, в записі № 02 зазначається, що колгосп ім. Леніна реформовано в АТ «Велетень». Запис внесено на підставі протоколу № 4 від 25.12.1995 р.

В записах за № 03 та № 04 зазначається, що позивач звільнений по переводу до ТОВ «Велетень» ст. 36 п. 4 КЗпП України, і відповідно прийнятий до ТОВ «Велетень» по переводу в якості механізатора. Записи внесені на підставі протоколу № 1 від 21.01.2000 р.

В записах за № 05 та № 06, що внесені 18.02.2015 р., зазначається, що запис за № 03 і відповідно за № 04, не дійсні. Підстава внесення цих записів – протокол від 22.06.1981 р.

Водночас у трудовій книжці у графі «відомості про роботу» мається запис за № 01 від 17.06.1981 р., де зазначено, що позивач прийнятий в колгосп ім. Леніна на посаду тракториста в бригаду № 3. Цей запис внесено на підставі протоколу № 8 від 22.06.1981 р.

Також у трудовій книжці маються й записи про виконання річного мінімуму трудової участі у суспільному господарстві, з яких вбачається, що у порівнянні з прийнятим колгоспом, річний мінімум за період з 1981 р. по 2014 р. виконувався.

Таким чином, трудовою книжкою підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 з 17.06.1981 р. був прийнятий в колгосп ім. Леніна на посаду тракториста, про що мається відповідний запис у графі «відомості про роботу».

Суд не може прийняти доводи представника відповідача про те, що запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття його на роботу повинен був бути завірений печаткою, оскільки зі змісту п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 праці України та ОСОБА_6 соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 р. вбачається, що записи про прийняття на роботу взагалі не треба окремо завіряти, проте усі відомості про роботу, що внесені до трудової книжки за час роботи на підприємстві, слід засвідчити підписом керівника підприємства (або спеціально уповноваженої ним особи) та печаткою підприємства чи відділу кадрів лише після внесення запису про звільнення працівника.

Водночас, запис у трудовій книжці позивача, про його переведення 21.01.2000 р. до ТОВ «Велетень» в якості механізатора, викликав у відповідача сумніви у його роботі трактористом. Крім цього, як відзначив представник відповідача, ці сумніви підтвердились й архівними даними, у яких зазначається, що позивач працював механізатором.

Позивач зазначав у позові, що запис про його переведення у якості механізатора у 2000 р. було виправлено, шляхом внесення 18.02.2015 р. у його трудову книжку записів про недійсність цих записів про переведення.

Суд не погоджується з цими доводами позивача та зазначає, що такі виправлення були проведені 18.02.2015 р., тобто вже після того, як позивач вперше звернувся до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії, і крім цього ці записи зроблені при фактичній відсутності протоколу № 8 від 22.06.1981 р. на підставі якого вносились записи про недійсність, та в них не зазначено правильного формулювання виправлення помилки після слів: «Запис за № таким-то недійсний», що в свою чергу не узгоджується з п.п. 2.9, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 праці України та ОСОБА_6 соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 р.

Разом з цим, оскільки трудовий стаж позивача трактористом прямо підтверджений записом у трудовій книжці з 17.06.1981 р. до 21.01.2000 р., тобто до дати внесення запису про його переведення у якості механізатора, то суд звертає увагу на те, що у відповідності до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. (далі – Порядок підтвердження стажу), визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 18 цього ж Порядку підтвердження стажу, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Вищий адміністративний суд України у п. 10 свого ОСОБА_6 № 1406/100/13-08 від 14.08.2008 р. «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» роз’яснив, що судам необхідно обов’язково враховувати надані свідками докази.

У зв’язку з цим, суд не приймає доводи відповідача, викладені у запереченні, про те, що обставини підтвердження трудового стажу не можуть доводитись показаннями свідків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що у період з 1960 р. по 1995 р. та з 2001 р. по теперішній час він працював в колгоспі Жовтень, який згодом перейменовано на колгосп ім. Леніна, а згодом реформовано в КСП ім. Леніна і в подальшому – в ТОВ «Велетень». Працював він на різних роботах, зокрема пастухом, трактористом на тракторі МТЗ, помічником бригадира, бригадиром. ОСОБА_1 він знає особисто та за час спільної роботи з ним роботи у колгоспі останній працював виключно трактористом на тракторі марки Т-150 і був задіяний на всіх сільськогосподарських роботах, зокрема сіяв, орав, розвозив добриво тощо. Також свідок зазначив, що аналогічні проблеми з пільговою пенсію виникали у працівників цього підприємства, зокрема у ОСОБА_8 проте, вони були вирішені без суду і йому призначалась пенсія як трактористу.

На підтвердження спільної роботи з позивачем суду була надана копія трудової книжки свідка, з якої вбачається, що він дійсно працював у період з 1960 р. по 1995 р. та з 2001 р. по теперішній час у колгоспі ім. Леніна, який в подальшому реформовано у ТОВ «Велетень» (а.с.74-78).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що вже близько 44 років він працює в колгоспі ім. Леніна, який в подальшому реформовано в ТОВ «Велетень». Працював він на різних роботах, зокрема комірником, заправником, бригадиром. ОСОБА_1 він знає особисто та за час спільної роботи з ним роботи у колгоспі останній працював трактористом на тракторі марки Т-150, які тричі змінював. На тракторі ОСОБА_1 сіяв, орав, розвозив добриво та виконував інші сільськогосподарські роботи. Сама професія механізатор і є професією тракториста. Також свідок зазначив, що аналогічні проблеми з пільговою пенсію виникали у працівників цього підприємства, зокрема у ОСОБА_8, Тюльки, які були записані як механізатори, проте пільгову пенсію вони все ж таки отримали.

На підтвердження спільної роботи з позивачем суду була надана копія трудової книжки свідка, з якої вбачається, що він дійсно працював у період з 1973 р. по теперішній час у колгоспі ім. Леніна, який в подальшому реформовано у ТОВ «Велетень» (а.с.79-81).

Крім того, у п. 20 Порядку підтвердження стажу зазначається, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) – про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

З копії довідки виданої ТОВ «Велетень» № 228 від 04.02.2015 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, складеної за формою встановленою додатком № 5 Порядку підтвердження стажу, вбачається що ОСОБА_10 працював повний робочий день в колгоспі ім. Леніна, нині ТОВ «Велетень», в період з 17.06.1981 р. по теперішній час та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, на протязі календарного року в тваринництві за професією, посадою тракторист. У цій довідці зазначається, що вона видана на підставі книги № 2 «Обліку трудового стажу і заробітку колгоспника» за 1981-2014 роки (а.с. 18).

Згідно копій актів № 70 від 12.02.2015 р. та № 86 від 12.03.2015 р. перевірки достовірності (обґрунтованості) поданих відомостей, для призначення (перерахунку) пенсії, складених спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі ОСОБА_11, у зв’язку з вирішенням питання про призначення пенсії позивачеві у ТОВ «Велетень» була проведена перевірка, під час якої були використані первинні бухгалтерські документи, зокрема особові рахунки ОСОБА_1 за 1978, 1981-2014 роки, книга обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за 1981-2014 роки, накази з особового складу за 2000 рік, витяги з протоколів загальних зборів (а.с. 29-37).

Цією перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «Велетень» з червня 1981 р. по теперішній час і відпрацював: у 1978 р. – 97 трудоднів, у 1981 р. – 167 трудоднів, у 1982 р. – 310 трудоднів із установленого мінімуму трудоднів 280, у 1983 р. – 316 трудоднів із необхідних 280, у 1984 р. – 321 трудоднів із необхідних 280, у 1985 р. – 296 трудоднів із необхідних 280, у 1986 р. – 303 трудоднів із необхідних 280, у 1987 р. – 319 трудоднів із необхідних 280, у 1988 р. – 303 трудоднів із необхідних 280, у 1989 р. – 301 трудоднів із необхідних 280, у 1990 р. – 308 трудоднів із необхідних 280, у 1991 р. – 304 трудоднів із необхідних 280, у 1992 р. – 305 трудоднів із необхідних 275, у 1993 р. – 296 трудоднів із необхідних 275, у 1994 р. – 273 трудоднів із необхідних 257, у 1995 р. – 288 трудоднів із необхідних 265, у 1996 р. – 267 трудоднів із необхідних 258, у 1997 р. – 303 трудоднів із необхідних 265, у 1998 р. – 293 трудоднів із необхідних 265, у 1999 р. – 310 трудоднів із необхідних 265, у 2000 р. – 294 трудоднів із необхідних 265, у 2001 р. – 296 трудоднів із необхідних 265, у 2002 р. – 305 трудоднів із необхідних 265, у 2003 р. – 301 трудоднів із необхідних 265, у 2004 р. – 295 трудоднів, у 2005 р. – 332 трудоднів, у 2006 р. – 291 трудоднів, у 2007 р. – 307 трудоднів, у 2008 р. – 266 трудоднів, у 2009 р. – 265 трудоднів, у 2010 р. – 239 трудоднів, у 2011 р. – 278 трудоднів, у 2012 р. – 266 трудоднів, у 2013 р. – 246 трудоднів, у 2014 р. – 266 трудоднів.

При цьому згідно відомостей у книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспника посада ОСОБА_1 за весь період з 1981 р. по 2014 р. значиться як тракторист, а згідно відомостей особового рахунку посада позивача у 1981 р. не вказана, у 1982 р. значиться як тракторист, у 1983 р. – посада не зазначена, за період з 1984 р. по 1989 р. – значиться як тракторист, у 1990 р. – зазначено посаду механізатора, за період з 1991 р. по 1992 р. зазначено посаду – тракторист, з 1993 р. по 2005 р. посада зазначена як механізатор, а у 2006 р. – механізатор-тракторист, за період з 2007 р. по 2014 р. – тракторист.

Аналогічні дані про кількість відпрацьованих трудоднів містяться також у оглянутих у судовому засіданні копіях трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 13-14) та відомості про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві (а.с. 17).

З оглянутої у судовому засіданні копії архівної довідки № 2015/09-20 від 12.02.2015 р. (а.с. 24-25) вбачається, що у документах архівного фонду колгоспу ім. Леніна м. Глухів є у протоколах засідання правління колгоспу за 1981-1990 роки є відомості про роботу ОСОБА_1, зокрема: про рекомендацію прийняття в члени колгоспу ОСОБА_1 – механіз…(протокол від 09.07.1981 р.); позбавлення додаткової оплати та об’явлення догани механізатору ОСОБА_1 (протокол від 21.01.1982 р.); прийняття ОСОБА_1 в члени колгоспу механізатором тракторної бригади № 3 (протокол від 29.01.1982 р.); виділення 100 крб. на весільний подарунок механізатору ОСОБА_1; ОСОБА_1 робітник тракторної бригади № 3 значиться в списку передовиків занесених на колгоспну Дошку Пошани (протокол від 19.10.1983 р.); ОСОБА_1 робітник тракторної бригади № 3 значиться в списку передовиків занесених на колгоспну Дошку Пошани (протокол від 25.10.1985 р.); механізатор тракторної бригади № 3 значиться в списку нагороджених Почесною грамотою (протокол від 31.10.1988 р.); оплати путівки до Угорщини механізатору дільниці № 3 ОСОБА_1 (протокол від 25.09.1989 р.); ОСОБА_1 механізатор значиться в списку передовиків виробництва занесених на колгоспну Дошку Пошани (протокол від 28.10.1989 р.); визнання переможцями соц.змагання та преміювати екіпаж ОСОБА_12 (протокол від 21.12.1989 р.).

З оглянутої у судовому засіданні особової справи ОСОБА_10 вбачається, що в ній мається особова картка на позивача, в якій у розділі ІІІ «призначення і переміщення» мається запис від 17.06.1981 р. про те, що позивач є трактористом у бригаді № 3. Також в особовій справі мається договір від 21.01.2000 р. про прийняття позивача на роботу до ТОВ «Велетень» механізатором у тракторну бригаду № 3 (а.с.82-86).

Таким чином, показами свідків, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, складеної за формою встановленою додатком № 5 Порядку підтвердження стажу, записами у трудовій книжці позивача, відомістю про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві та актом перевірки достовірності (обґрунтованості) поданих відомостей, для призначення (перерахунку) пенсії, який складено на основі перевірки первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 безпосередньо був зайнятий в період з 1981 р. по 2014 р. у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, на протязі календарного року в тваринництві, як тракторист, та виконував установлений мінімум трудової участі у суспільному виробництві навіть з перевищенням показників.

Архівними ж даними, в яких міститься інформація про преміювання та заохочення позивача як передовика виробництва, також підтверджується його зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки такі рішення про заохочення приймались восени, тобто після закінчення збирально-польових робіт, за наслідками визначення показників роботи працівників колгоспу ім. Леніна задіяних при збиранні врожаю у складі тракторної бригади № 3.

Крім того, суд відзначає, що запис у трудовій книжці позивача у графі «відомості про роботу», де зазначено, що він прийнятий в колгосп ім. Леніна на посаду тракториста в бригаду № 3 повністю узгоджується з архівними даними, оскільки в них також йдеться про зайнятість позивача у колгоспі в тракторній бригаді № 3.

Разом з цим, у первинних бухгалтерських документах, архівних даних та записах у трудовій книжці позивача маються певні розбіжності стосовно того, що професія позивача зазначена як механізатор.

Проте, сама лише наявність розбіжностей щодо назви професій не означає, що відомості про виконання позивачем роботи тракториста є недостовірними, та автоматично не позбавляє права на пільгове пенсійне забезпечення (позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у абз. 29 мотивувальної частини ухвали у справі К/800/4984/15 від 10.03.2015 р.).

Сам же представник відповідача у своєму запереченні та в судовому засіданні підтвердив можливість призначення пенсії позивачу на пільгових умовах як трактористу-машиністу у відповідності з ст. 13 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть у тому випадку, коли його посада зазначена як механізатор. Однак на думку відповідача для цього необхідно створити комісію з підтвердження стажу механізатора.

І з цього приводу суд зазначає наступне.

Найменування професій працівників визначаються у відповідності з Класифікатором професій та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. До набуття ними чинності застосовувався Загальносоюзний класифікатор професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів.

У Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженому постановою Державного комітету СРСР із стандартів від 27.08.1986 р. (застосовувався в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до 1995 року), та Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – Класифікатор професій), затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 (перевидання Класифікатора професій 1995 та 2005 років), професійна назва роботи «механізатор» відсутня.

Водночас, у Загальносоюзному класифікаторі містилась професійна назва роботи «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» з кодом 19205 і в чинному Класифікаторі професій зазначена назва професії виписана аналогічно з кодом 8331.

ОСОБА_6 соціального захисту населення України № 02-80орг від 03.11.1993 р. «Огляд запитань та відповідей з питань застосування законодавства про державні пенсії» роз’яснюється, що єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було введено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чайнозбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосилок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

Таким чином суд приходить до висновку, що термін – механізатор сільського господарства, вживається як родове поняття. Проте оскільки це поняття охоплює досить великий перелік вузьких спеціальностей, то не будь-яка особа, яка працювала механізатором, має право на пільгове зниження пенсійного віку за правилами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а таким правом наділена лише та особа, яка відпрацювала повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах у складі сільськогосподарського підприємства. Тобто, механізатори чи трактористи, які працюють, наприклад, на цегельних, консервних заводах колгоспів чи радгоспів, права на цей вид пенсії не мають, оскільки безпосередньо не зайняті у виробництві сільгосппродукції.

Проте, позивач безпосередньо був зайнятий в період з 1981 р. по 2014 р. у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду у складі сільського господарського підприємства, а відтак – має право на пільгову пенсію.

Що ж стосується доводів відповідача про те, що для підтвердження пільгового стажу позивачу необхідно створювати комісію за участю адміністрації, профспілок та представників трудових колективів, яка по кожному «механізатору» визначає період роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, суд звертає увагу на наступне.

По-перше. Створення даної комісії не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, про що й не заперечував сам представник відповідача, у зв’язку з чим її рішення не матиме жодної юридичної сили. Крім того, навіть у самих рекомендаціях, про які зазначав представник відповідача, не йде мова про те, хто повинен ініціювати створення такої комісії і які повноваження вона має.

До-друге. Порядок підтвердження трудового стажу чітко регламентований відповідним положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. і саме ним, як нормативно-правовим актом слід керуватись при вирішенні даного питання.

І, як головне, суд відзначає, що ТОВ «Велетень» відмовилось збирати дану комісію, а відповідач, окрім як пропозиції її створення, будь-яких дієвих заходів не вжив з цього приводу. Проте, неможливо ставити право позивача на пільгову пенсію в залежність від створення комісії, оскільки такі заходи можуть здійснити або роботодавець, або ж органи пенсійного фонду, і тому не створення цієї комісії не може позбавити громадянина його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправною та такою, що суперечить принципам законності, обґрунтованості та пропорційності, яким повинно відповідати рішення суб’єкта владних повноважень, а тому дії відповідача слід визнати неправомірними.

Щодо часу з якого повинна бути призначена пенсія позивачеві, суд виходить з того, що відповідно до змісту п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ч. 1 ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а за змістом заяви позивача про призначення пенсії, він звернувся з відповідною заявою не пізніше цього терміну.

У ч. 1 ст. 11 КАС України зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 цього Кодексу визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, підтвердженими доказами та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 46 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 45, ч. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «в» ч. 1 ст. 13, ст. 62, п. «а» ч. 1 ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 2, 7-14, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах як трактористу-машиністу, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 13.01.2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі, якщо судом проголошена лише вступна та резолютивна частина постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя   А.О.Колодяжний  

Повний текст постанови складений та підписаний 08.05.2015 р.