ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2015 року Справа № 876/3896/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, -
в с т а н о в и в:
11 лютого 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести нарахування та виплату в межах строку позовної давності доплати до пенсії відповідно до вимог ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для жінок 15 років.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 11 серпня 2014 року, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку. Постанову суду звернено до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що на момент призначення позивачу пенсії і до проведення її перерахунку за заявою останнього пенсію було призначено із врахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; у зв'язку із введенням в дію з 01 січня 2004 року Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок здійснення перерахунку змінився. Зокрема, з 12 січня 2005 року встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на один відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок; також його приписи поширюються на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності вищезазначеним Законом. За таких обставин підвищення до пенсії позивача за понаднормовий стаж повинні здійснюватися відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Суд відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати з наступних підстав.
Посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Волинською обласною державною адміністрацією, що підтверджується, що позивач є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення 3 категорії (а.с.5).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09 лютого 2003 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
18 грудня 2014 року позивач звернулася в управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області з заявою про проведення перерахунку понаднормового страхового стажу із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років відповідно до положень ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 29 грудня 2014 року №3510/З-01 відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку, покликаючись на відсутність правових підстав для його здійснення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії та має право на пільги визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на збільшення заробітку на 1% за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 % відповідно до ч. 2 ст. 56 цього Закону. Разом з тим, відповідач всупереч цієї норми таке збільшення не нараховував, а застосовує положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої розмір пенсії збільшується на 1% за кожен рік стажу понад 20 років.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.
Згідно з п.13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Вказаними приписами надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» або спеціальними - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці 1 цієї частини.
Таким чином, для вирішення питання про обґрунтованість та підставність доводів апеляційної скарги необхідно з'ясувати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які обрала позивач.
З матеріалів справи вбачається, що з 09 лютого 2003 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 01 січня 2004 року перерахована у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області №130131 від 04 лютого 2014 року стверджується, що виплата позивачу пенсії за віком здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджуються, зокрема, шифром виду пенсії у розпорядженні, а саме: шифр « 101» - пенсія за віком при повному стажі, умови призначення загальні.
Позивач не надала доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, оскільки виплата позивачу пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з страхового стажу, обчисленого відповідно до вищевказаного Закону.
Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2015 року у справі №162/435/15-а - скасувати, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик