1-495

Постанова

Іменем України

28 листопада 2008 року        Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого, судді     Одинця В.М.,

при секретарі  Згорської О.В.

з участю прокурора    Гречанівської О.А.

адвоката          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. Тернопільської обл.. с.м.т. Козово, гром. України,   освіта  середня,  одружений,   працюючий  охоронцем  ТОВ  «Удек»  прож.   АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України, за ст.ст. 263 ч. 1, 296 ч. 4 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачено в тому, що він в невстановлений досудовим слідством час та в невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу придбав та носив при собі однозарядний пістолет № У 275 та один патрон до нього.

Крім того 30.07.2007 року біля 23 годин 15 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 маючи при собі однозарядний пістолет № У275, скориставшись незачиненими дверима автомобіля , проник на заднє сидіння автомобіля „ Міцубісі Паджеро" д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого знаходився потерпілий ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно наставив однозарядний пістолет № У275 в область грудної клітини ОСОБА_3, маючи реальну можливість ним скористатись та передбачаючи наслідки своїх незаконних дій та маючи реальну можливість заподіяти потерпілому тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоров'я. ОСОБА_3 ухилився від направленої на нього зброї та став оборонятися, однак ОСОБА_2 не бажаючи припинити свої хуліганські дії та діючи з особливою зухвалість, ігноруючи загальноприйняті норми моральності та поведінки в суспільстві , нехтуючи правилами взаємоповаги направив в бік ОСОБА_3 газовий балон „ Терен 4М" та приснув в обличчя потерпілому, чим завдав фізичний біль. В подальшому ОСОБА_4 продовжував оборонятися від ОСОБА_2 відібрав у нього газовий балон „ Терен 4М" та однозарядний пістолет № У275 споряджений одним патроном, які в подальшому у ОСОБА_3 вилучили працівники міліції.

Будучи допитаним в ході досудового слідства ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав і показав, що він даних злочинів не скоював та в зазначений період часу знаходився вдома. Чому потерпілий ОСОБА_3 вказує саме на нього йому невідомо.

Крім того ОСОБА_2 показав , що вони з потерпілим знайомі наглядно , оскільки зустрічалися раніше під час судового процесу з приводу вбивства його сина.

Допитаний в ході судового слідства в якості підсудного ОСОБА_2 підтвердив свої

покази данні ним в якості обвинуваченого під час досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що він не впевнений, що злочин проти нього скоїв саме ОСОБА_2 скільки нещодавно по вул.  Копилова бачив чоловіка схожого на особу яка вчинила відносно нього протиправні дії. В свою чергу побачивши його невідомий занервував та негайно заскочив до тролейбусу.

Також ОСОБА_3 показав, що громадський порядок при скоєнні на нього нападу невідомим порушено не було. Всі дії відбувались дуже швидко у салоні його автомобіля. Його дружині та знайомі що знаходились неподалік від місці події взагалі нічого не відомо, оскільки вони нічого не чули та не бачили. Перехожих в цей час взагалі не було, а спокій мешканців прилеглих навколо будинків порушено не було, про що свідчить відсутність скарг та зауважень з їх боку.

Як зазначено в Постанові № 10 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. „ Про судову практику у справах про хуліганство", що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінальна карних дій. За ознаками особливої зухвалості може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіяння тілесних ушкоджень, знущання над нею. Знищення чи пошкодження майна, зрив масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Зважаючи на вище наведене, ті обставини , що потерпілий не може категорично стверджувати, що злочин проти нього скоїв саме ОСОБА_2 а також , що порушено найважливіший принцип всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи при проведені досудового слідства.

Виходячи із наведеного суд вважає за необхідне задовольнити клопотання адвоката та підсудного про направлення справи для проведення додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування слідчим органам необхідно виконати наступні слідчі дії:

Встановити хто саме скоїв злочин проти потерпілого.

Чи був порушений громадський порядок при скоєнні данного злочину.

Дані слідчі дії необхідно провести шляхом додаткового допиту потерпілого, свідків, проведенням відтворення обставин подій та іншими слідчими діями.

Крім того суд вважає за необхідне задовольнити клопотання в частині зміни міри запобіжного заходу, враховуючи вік підсудного, термін проведений ним під вартою, що він одружений, має постійне місце проживання та роботи в м. Києві.

На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 281 КПК України, Постанови ПВС України від 29 06 1990 р. з подальшими змінами; суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2, за ст. ст. 263 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, направити прокурору Подільського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування слідчим органам необхідно провести слідчі дії що вказані в описовій частині постанови.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити, з утримання під вартою в СІЗО № 13 на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з-під варти із залу суду.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту оголошення.