ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua |
0,2
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
08.05.2015 | Справа № 910/11666/15 |
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», м.Макіївка, Донецька область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті», м. Київ
про тлумачення умов договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», 06 травня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н б/д до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті», про тлумачення умов договору.
Подана позовна заява б/н б/д Приватним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» про тлумачення умов договору не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов’язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 цієї відповідної статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі в розумінні вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, є лист з описом вкладення, бланк якого відповідно до п. 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З доданого до матеріалів позовної заяви опису вкладення в цінний лист від 29.04.2015р. суд дійшов висновку про направлення копії іншої позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Трініті», а саме № 243 від 08.04.2015 року, а не тієї, що є належною та надісланою до суду б/н б/д. Зазначені обставини не можуть свідчити про належне виконання Приватним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» в цій частині встановлених чинним законодавством України відповідних процесуальних вимог та призводять до наслідків, що передбачені п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Разом з тим, відповідно до п. 3.1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Відповідно до додатків 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (місце печатки - М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Проте, у наданому разом з позовною заявою платіжному дорученні № 342683 від 07.04.2015 року (на титульній його сторінці) відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка позивача, тобто вказані реквізити не заповнено, що суперечить вимогам вищезазначеної Інструкції.
Отже, платіжне доручення № 342683 від 07.04.2015 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущеного порушення.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 44, 56, 57, 59, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву б/н б/д Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» про тлумачення умов договору з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз’яснити Приватному акціонерному товариству «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова