Cправа № 127/7211/15-ц
Провадження № 2/127/3037/15
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
05 травня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуменюка К.П.,
при секретарі Чернюк Г.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
в с т а н о в и в :
02 квітня 2015 року до суду із позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 27 липня 2012 року.
В позовній заяві зазначено, що в березні 2012 року позивач передала у власність ОСОБА_2, а останній прийняв грошові кошти в сумі 10000,00 грн.
Частину зазначеної суми, а саме 2000,00 відповідач повернув, проте в подальшому від повернення отриманої позики відмовлявся, зустрічей та телефонних розмов почав уникати, таким чином ухиляючись від виконання своїх зобов'язань.
27 липня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики. На підтвердження вказаного у договорі позики останній надав розписку, в якій підтвердив, що отримав від ОСОБА_1 позику у розмірі 10000,00 грн., та оскільки 2000,00 грн. були ним повернуті раніше, на момент складання даної розписки сума боргу становила 8000,00 грн.
19 жовтня 2014 року відповідач повернув позивачеві ще 1400,00 грн. Більше грошових коштів в якості повернення позики відповідачем не поверталось.
Згідно з договором позики ОСОБА_2 зобов'язався повернути усю суму позики до 19 жовтня 2014 року.
Не зважаючи на зазначене, станом на поточну дату заборгованість останнього перед позивачем становить 6600,00 грн.
З підстав зазначених вище, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суд не повідомив.
За таких обставин, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд, розглядає справу у відсутність відповідача, оскільки наявних в справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як було встановлено судом, що 27 липня 2012 року між сторонами було укладено договір позики у відповідності до якого позивачем було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., з терміном повернення позики до 19 жовтня 2014 року (а.с. 5).
На момент розгляду цивільної справи борг за договором позики від 27 липня 2012 року становить 6 600,00 грн. Факт повернення ОСОБА_2 ОСОБА_1 частини боргу у розмірі 3 400,00 грн. підтверджується розписками від 27 липня 2012 року та 19 жовтня 2014 року (а.с. 6-7).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене вище, позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу. Відповідач, як позичальник, в порушення взятих на себе зобов'язань, позику в розмірі 6 600,00 грн. за договором позики від 27 липня 2012 року, не повертає, тому, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п.п. 7.2. п. 7 договору позики від 27.07.2012, в разі порушення строків повернення позики позичальник зобов'язується сплатити на користь позикодавця проценти за користування чужими коштами в розмірі 24 % річних, які нараховуються на суму бргу, починаючи з дня, наступного за днем граничного терміну виконання позичальником грошового зобов'язання за цим договором позики.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні витрати за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та 24 % річних у розмірі 707 (сімсот сім) грн. 36 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 243 грн. 60 коп.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 612, 625, 1048 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 заборгованість за договором позики від 27 липня 2012 року в розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та 24 % річних у розмірі 707 (сімсот сім) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області К.П. Гуменюк