У х в а л а

і м е н е м у к р а ї н и

6 травня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Олійник А.С., Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,

провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Агрофірма Митрофанівська» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою приватного підприємства «Агрофірма Митрофанівська» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2014 року, рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, просив стягнути з приватного підприємства «Агрофірма Митрофанівська» (далі - ПП «Агрофірма Митрофанівська») майнову шкоду у розмірі 89 013 грн та моральну шкоду - 20 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 6,12 га, а також спадкоємцем належної його батьку земельної ділянки НОМЕР_2 площею 6,56 га, які розміщені на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; обробляє їх та вирощує на них сільськогосподарські культури.

27 жовтня 2012 року він розпочав збір урожаю соняшнику на зазначених земельних ділянках, але весь урожай зібрати не зміг у зв'язку з поломкою комбайну. Не скошеною залишалась належна йому земельна ділянка площею 4,6 га, а також належна його батьку земельна ділянка - 4,2 га.

28 жовтня 2012 року йому стало відомо, що залишок урожаю із зазначених земельних ділянок зібрано комбайнером ПП «Агрофірма Митрофанівська», директор якого відмовляється добровільно повернути скошений соняшник.

Таким чином, виходячи із показників середньої урожайності соняшника по Кіровоградському району у 2012 році, відповідач має відшкодувати завдану йому майнову та моральну шкоду.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 89 013 грн, а також моральну шкоду - 10 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір майнової шкоди з 89 013 грн до 84 270 грн 86 коп., а також моральної шкоди - з 10 000 грн до 3 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП «Агрофірма Митрофанівська» просить скасувати рішення судів у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що ПП «Агрофірма Митрофанівська» незаконно зібрала урожай соняшника із земельних ділянок відповідача площею 8,8 га та завдала йому майнову та моральну шкоду, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, актом від 29 жовтня 2012 року та матеріалами кримінального провадження за заявою ОСОБА_6

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, але визначаючи розмір майнової шкоди, врахував надану відповідачем калькуляцію витрат на збирання 1 га соняшника по ПП «Агрофірма Митрофанівська», і виходячи із засад розумності та справедливості зменшив розмір моральної шкоди із 10 000 грн до 3 000 грн.

Доводи касаційної скарги про не надання позивачем доказів, що саме він засівав земельні ділянки соняшником, а також про відсутність у справі доказів про прийняття ним у спадщину земельної ділянки площею 6,56 га після смерті батька не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами справи.

Апеляційним судом установлено, що позивач до дня смерті батька ОСОБА_7 був зареєстрований та проживав разом із ним.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Доводи касаційної скарги про те, що спадщину крім позивача прийняв і його брат - ОСОБА_4, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на законність рішення апеляційного суду.

Не можна погодитись із доводами касаційної скарги про те, що площа зібраного урожаю на земельних ділянках позивача є меншою, ніж про це зазначено в акті від 29 жовтня 2012 року, оскільки такі доводи не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Інші доводи касаційної скарги не є підставою для скасування рішення апеляційного суду.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки апеляційного суду відповідають нормам матеріального права, а також установленим обставинам справи, тому касаційна скарга ПП «Агрофірма Митрофанівська» підлягає відхиленню, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Агрофірма Митрофанівська» відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: А.С. Олійник

В.І. Мартинюк

М.І. Наумчук