У х в а л а

і м е н е м у к р а ї н и

6 травня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Олійник А.С., Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,

провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання припинення дій, які порушують право на отримання послуг, відновлення становища, яке існувало до порушення та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, просив зобов'язати комунальне підприємство «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації») припинити дії, які порушують його право на отримання послуг, відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання провести технічну інвентаризацію окремої будівлі, позначеної у технічному паспорті літерою «Б».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після реконструкції збудованої окремо від житлового будинку господарської будівлі, яку позначено у технічному паспорті літерою «Б», він у жовтні 2013 року звернувся до відповідача із заявою про проведення її технічної інвентаризації. У вказаній заяві він просив встановити зміни у використанні господарської споруди, визначити її фактичну площу та об'єм та внести виправлення до інвентаризаційних документів, а саме: назву зазначеної споруди у схемі розташування будівель у технічному паспорті визначити як «Кухня».

У листі від 6 листопада 2013 року КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» відмовило в укладенні договору та проведенні технічної інвентаризації окремої господарської будівлі без обстеження всього домоволодіння та повідомило, що може провести поточну інвентаризацію із внесенням змін у складі всього домоволодіння з виготовленням технічного паспорту на день проведення обстеження.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2015 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відсутні підстави для зобов'язання КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» провести технічну інвентаризацію окремої будівлі сараю літ. «Б», яка відноситься до домоволодіння по АДРЕСА_1, та була перебудована позивачем на кухню.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (далі - Інструкція), нею визначено порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.

Згідно із п. 2 Інструкції до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки; одноквартирні (садибні) житлові будинки; багатофункціональні будинки і комплекси; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо); садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові - блокові); захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції одноквартирний (садибний) житловий будинок складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо. На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї (хліви), літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

Згідно із п. 3.1 Інструкції технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.

Відповідно до п. 11 Інструкції, у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, суб'єкти господарювання вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника.

За змістом п. п. 1.2, 2.2, 3.1 Інструкції технічна інвентаризація проводиться щодо самостійних об'єктів, які розташовані на земельній ділянці за окремою поштовою адресою.

Як установлено судами, ОСОБА_4 є власником садибного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, до складу якого відповідно до відомостей технічного паспорту входить житловий будинок літ. «А-1», сараї літ. «Б», «В», «Г», вбиральня літ. «У», ганок літ. «К», колодязь - К, огорожа - N, хвіртка - N 1, ворота - N 2.

Перебудоване позивачем приміщення сараю літ. «Б» не є самостійним об'єктом технічної інвентаризації та не підлягає інвентаризації окремо від одноквартирного (садибного) житлового будинку по АДРЕСА_1, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги щодо порушення прав позивача є необґрунтованими.

Висновки судів відповідають нормам матеріального права та встановленим обставинам справи, тому касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а ухвалені у справі судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: А.С. Олійник

В.І. Мартинюк

М.І. Наумчук