ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 876/12716/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У березні 2013 року позивач ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2013 р. № 0000112200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 138237 грн., в тому числі 122000 грн. за основним платежем та 16237 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог покликався позивач на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі необґрунтованих висновків акту податкової перевірки № 000022/077-11-22/22114684 від 19.03.2013 року про порушення позивачем п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.12 ст.146 ПК України. Просив позивач врахувати, що суми витрат щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур правомірно віднесено до складу валових витрат (собівартості) реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумах 3403 грн. за 1 квартал 2011 р. та 553923 грн. за 2-4 квартали 2011 р. та 1-4 квартали 2012 р., оскільки ці витрати направлені на збереження екологічної системи (лісу), яка перебуває під негативним впливом господарської діяльності. Вважав позивач, що зазначені витрати він вправі віднести на зменшення об'єкту оподаткування на підставі п.«є» п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138 ПК України.

Відповідач ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду від 07.08.2013 р. підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. позивачем здійснювались заходи щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур, які віднесено до складу валових витрат (собівартості) реалізованих товарів (робіт, послуг). Зазначає апелянт, що здійснення зазначених витрат не є створенням біологічних активів, оскільки такі витрати не мають на меті безпосереднє отримання вигоди саме з цих витрат, але ці витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки здійснення спеціального використання лісових ресурсів (заготівля деревини) здійснює негативний вплив на екологічну систему (ліс), а понесені витрати по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур направлені на усунення такого негативного впливу. Тому вважає апелянт, що зазначені витрати позивач вправі віднести на зменшення об'єкту оподаткування на підставі п.«є» п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138 ПК України, як інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку. Додатково вказує апелянт, що понесені позивачем витрати зі створення лісових культур, посадки, догляду за лісом безпосередньо у звітному періоді їх понесення правомірно включено позивачем до витрат виробництва, оскільки такі витрати прямо пов'язані із господарською діяльністю позивача ДП «Ясінянське ЛМГ».

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 07.08.2013 р. та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період із 14.02.2013 року по 14.03.2013 року відповідачем ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області було проведено планову виїзну перевірку позивача ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.. За результатами перевірки складено Акт № 000022/07-11-22/22114684 від 19.03.2013 року (а.с. 28-74).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено, зокрема, вимоги п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.12 ст. 146 ПК України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на суму 246816 грн., в т.ч. за: 1 квартал 2011 р. - 783 грн., 2 квартал 2011 р. - 29214 грн., 3 квартал 2011 р. - 23308 грн., 4 квартал 2011 р. - 128565 грн., 1 квартал 2012 р. - 573 грн., 2 квартал 2012 р. - 48429 грн., 3 квартал 2012 р. - 13136 грн., 4 квартал 2012 р. - 2808 грн..

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем завищено валові витрати внаслідок зайвого віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат в сумі 3403 грн. за 1 квартал 2011 р. та 553923 грн. за 2-4 квартали 2011 р. та 1-4 квартали 2012 р., які повинні відображатись на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів», та обліковуватись за первісною вартістю на субрахунку 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» з відповідним віднесенням затрат у вигляді амортизаційних відрахувань з мінімально допустимим строком корисного використання сім років.

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 19.03.2013 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 21.03.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 138237 грн., в тому числі 122000 грн. за основним платежем та 16237 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості тверджень ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зумовлених віднесенням суми витрат щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур до складу валових витрат (собівартості) реалізованих товарів (робіт, послуг), з врахуванням наступного.

З матеріалів справи та змісту тверджень відповідача видно, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства грунтуються на тому, що витрати позивача щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур повинні відображатись на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів», та обліковуватись за первісною вартістю на субрахунку 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» з відповідним віднесенням затрат у вигляді амортизаційних відрахувань з мінімально допустимим строком корисного використання сім років.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеними твердженнями відповідача.

Так, відповідно до підпункту 14.1.3. пункту 14.1. статті 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності (п.144.1 ст.144 ПК України).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. наказом МФ України від 18.11.2005р. № 790, біологічний актив - це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, й також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Додаткові біологічні активи - це біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень. Біологічні перетворення - це процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

П (с) БО 30 «Біологічні активи» від 18.11.2005р. № 790 не поширюється на біологічні активи не пов'язані з сільськогосподарською діяльністю.

У «Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку біологічних активів» від 22.12.2006 р. № 1315 наведено приклади біологічних активів. Серед зазначеного переліку біологічних активів рослинництва і сільськогосподарської продукції відсутні дерева в лісі (лісовий масив).

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - це тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

При цьому, згідно ст. 6 цього Кодексу, деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів - є лісовими ресурсами. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Суд апеляційної інстанції враховує, що з Довідки з ЄДРПОУ ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» видно, що видом діяльності підприємства є, зокрема, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (02.10 - за КВЕД-2010) (а.с.13).

Згідно Статуту ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», затв. наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 жовтня 2007 р. № 598, основними напрямками діяльності позивача є, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (а.с. 19-20).

Діяльність позивача не пов'язана із сільськогосподарською діяльністю та виробленням сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 63 ЛК України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Статтею 64 цього Кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, в тому числі : - забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; - забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; - здійснювати відтворення лісів.

Враховуючи вищенаведені правові положення та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що роботи по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур не є створенням біологічних активів, а являються обов'язковими заходами у процесі господарської діяльності позивача ДП «Ясінянське ЛМГ» щодо ведення лісового господарства.

Отже, позивачем вірно віднесено до складу валових витрат (собівартості) реалізованих товарів (робіт, послуг) суми витрат щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур, а тому, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області не заперечується реальність понесених позивачем витрат, їх обсяги і розміри.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність взаємозв'язку між понесеними позивачем витратами та його господарською діяльність. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що понесені позивачем витрати щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур, були за рахунок державного (місцевого) бюджету (згідно ст. 98 ЛК України), а не з власних коштів підприємства.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 07.08.2013 року прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» - задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області ДПС № 0000112200 від 21.03.2013 р. про збільшення ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 138237 грн., в тому числі 122000 грн. за основним платежем і 16237 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.04.2015 року