№521/4458/15-ц

№2/521/3045/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі - Малиш О.Л.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «УТСК») та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 03 грудня 2014 р., приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Тойота", д/н НОМЕР_1, рухаючись у м. Одесі, по вул. Балківській, навпроти будинку № 193, під час зміни смуги руху, не дав дорогу транспортному засобу, який по ній рухався, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, а також допустив зіткнення з стоячим автомобілем НОМЕР_3, що знаходиться у власності позивача.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2014 року у справі № 521/21651/14-п ОСОБА_3 був визнаний винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди і притягнений до адміністративної відповідальності.

У результаті події автомобіль отримав механічні ушкодження, у зв'язку з якими сума заподіяного позивачу збитку, відповідно до висновку № 5282 експертного автотоварознавчого дослідження від 15.12.2014 р. склала 21676,34 грн.

За проведення автотоварознавчого дослідження позивач сплатив 600 грн. За телеграму-повідомлення ОСОБА_5 та ПрАТ „УТСК" про місце та час проведення огляду автомобіля позивачем сплачено 124,97 грн. Таким чином, загальна сума заподіяного позивачу матеріального збитку становить 22401,31 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля „Тойота", д/н НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована ПрАТ „УТСК" (поліс серії АС № 8580321, що діяв на момент ДТП).

З огляду на це, позивач 04 грудня 2014 року звернувся до ПрАТ „УТСК" із повідомленням про страховий випадок, а 10 лютого 2015 року - з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, до цього часу страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування, не відповідає в жодній формі на письмові звернення, що свідчить про порушення прав позивача на виплату страхового відшкодування.

Крім того, позивач вимушений був звернутись за правовою допомогою до адвокатського об'єднання „Авто-юст", уклавши з ним угоду про надання правової допомоги, гонорар якого склав 4000 грн. (розрахунок гонорару додається). Позивач вважає, що ці витрати мають бути в повному обсязі відшкодовані в порядку ст. 84 ЦПК відповідачем ПрАТ „УТСК", оскільки саме незаконними діями страховика спричинений позов на захист його інтересів.

Також, позивачу заподіяна і моральна шкода, що виразилася в душевних стражданнях, складнощах побутового характеру, пережитих внаслідок ДТП. Зіткнення відбувся для зненацька, у ситуації, коли позивач не могла передбачати його настання і прийняти яких-небудь заходів для його запобігання. Тому в момент зіткнення вона пережила сильне душевне хвилювання за своє життя й здоров'я і за життя й здоров'я свого пасажира. У наслідок пошкодження і тривалої неможливості нормальної експлуатації автомобіля, у позивача виникли великі складності у службовій діяльності і особистому житті. Позивач проживає поза межами м. Одеси і вимушена витрачати тривалий час на очікування і пересування транспортом загального користування для поїздок на роботу і додому. Крім того, виникли проблеми сімейно-побутового характеру, оскільки автомобіль постійно використовувався позивачем для доставки додому продуктів харчування і різноманітних матеріалів необхідних для обслуговування будинку і присадибної дільниці. Позивачу довелося на тривалий строк відкласти заплановані поїздки.Винуватець події не здійснив ніяких мір до добровільного відшкодування заподіяного ним збитку. У зв'язку із цим позивач змушена була приділяти багато часу сил і коштів для усунення проблем, пов'язаних із ДТП.Сильні переживання викликав також сам факт значного ушкодження автомобіля НОМЕР_4, що перебував до події у відмінному технічному стані.Позивач вважає, що заподіяна йому моральна шкода буде компенсована у випадку виплати відповідачем ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, про причини не явки суду не повідомила.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення аналогічні вищевикладеним та просив суду задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ПрАТ «УТСК» в судове засіданні не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини не явки суду не повідомили. Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 03 грудня 2014 р., приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Тойота", д/н НОМЕР_1, рухаючись у м. Одесі, по вул. Балківській, навпроти будинку № 193, під час зміни смуги руху, не дав дорогу транспортному засобу, який по ній рухався, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, а також допустив зіткнення з стоячим автомобілем НОМЕР_3, що знаходиться у власності позивача.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію - автомобіль НОМЕР_3, належить ОСОБА_2 на праві власності (а.с. 19).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2014 року у справі № 521/21651/14-п ОСОБА_3 був визнаний винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди і притягнений до адміністративної відповідальності (а.с. 8).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно довідки з центральної бази даних МТСБУ від 04.03.2015 р., цивільно-правова відповідальність водія автомобіля „Тойота", д/н НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована ПрАТ „УТСК" за полісом серії АС № 8580321, що діяв на 03.12.2014 р. (а.с. 9) .

З огляду на це, позивач 04 грудня 2014 року звернувся до ПрАТ „УТСК" із повідомленням про страховий випадок, яка згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримана уповноваженим представником відповідача 08.12.2014 року (а.с. 50), а 10 лютого 2015 року - з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 18). Однак, до цього часу страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування, не відповідає в жодній формі на письмові звернення, що свідчить про порушення прав позивача на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 22.1, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Пунктом 9.2 ст. 9 Закону встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 36 Закону про обов'язкове страхування, у разі виплати страхового відшкодування безпосередньо на рахунок потерпілої особи а не на ремонтне підприємство (СТО) яке є платником податку на додану вартість, з суми страхового відшкодування вираховується розмір податку на додану вартість.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль НОМЕР_3, отримав механічні ушкодження, у зв'язку з якими сума заподіяного позивачу збитку, відповідно до висновку № 5282 експертного автотоварознавчого дослідження від 15.12.2014 р. склала 21676,34 грн. (а.с. 10-14).

Згідно акта № 22 від 10.12.2014 року, складеного між СПД ОСОБА_6, який є платником єдиного податку (номер свідоцтва НОМЕР_7) та ОСОБА_2, було проведено відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_3 на загальну суму 28 590 грн. (а.с. 17).

Як вбачається з квитанції № 632 від 12.12.2014 р. про оплату за проведення автотоварознавчого дослідження (а.с. 38), позивач сплатив 600 грн. За телеграму-повідомлення ОСОБА_5 та ПрАТ „УТСК" про місце та час проведення огляду автомобіля позивачем сплачено 124,97 грн. (а.с. 18) Таким чином, загальна сума заподіяного позивачу матеріального збитку становить 22401,31 грн.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза встановлена у розмірі 1000 грн.

Отже, обґрунтованим розміром страхового відшкодування слід вважати 21401,31 грн., однак позивач просить стягнути з ПрАТ „УТСК" на відшкодування заподіяного матеріального збитку суму у розмірі 22401, 31 грн., тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову і стягнення з ПрАТ „УТСК" на користь позивача страхового відшкодування у сумі 21 401,31 грн.

Одночасно частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача з ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, в узагальненнях судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010- 2011 роках, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ звернув увагу судів на те, що при оцінці моральної (немайнової) шкоди, спричиненої потерпілим особам внаслідок ДТП, суди повинні належним чином оцінювати ступінь їх немайнових витрат, а також у випадках пред'явлення таких вимог до страховиків враховувати положення ст.611 ЦК України про те, що таке відшкодування може бути застосовано лише у передбачених законом або договором випадках порушення страховою компанією зобов'язань і виходити з того, чи передбачено укладеним договором страхування можливість такого відшкодування страховиком. Необхідно звернути увагу на те, що п. 22.3. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, покладено на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З позовної заяви вбачається, що незаконним діями відповідача ОСОБА_3 позивачу спричинені моральні страждання, оскільки в результаті ДТП вона зазнала психічних переживань у зв'язку з пошкодженням свого майна. Зіткнення відбулося зненацька, у ситуації, коли позивач не могла передбачати його настання і прийняти яких-небудь заходів для його запобігання. Тому в момент зіткнення вона пережила сильне душевне хвилювання за своє життя й здоров'я і за життя й здоров'я свого пасажира.

У наслідок пошкодження і тривалої неможливості нормальної експлуатації автомобіля, у позивача виникли великі складності у службовій діяльності і особистому житті. Позивач проживає досить далеко, поза межами м. Одеси і вимушена витрачати тривалий час на очікування і пересування транспортом загального користування для поїздок на роботу і додому. Крім того, виникли проблеми сімейно-побутового характеру, оскільки автомобіль постійно використовувався позивачем для доставки додому продуктів харчування і різноманітних матеріалів необхідних для обслуговування будинку і присадибної ділянки. Позивачу довелося на тривалий строк відкласти заплановані поїздки. Винуватець події не здійснив ніяких мір до добровільного відшкодування заподіяного ним збитку. У зв'язку із цим позивач змушена була приділяти багато часу й сил і коштів для усунення проблем, пов'язаних із ДТП. Сильні переживання викликав також сам факт значного ушкодження автомобіля НОМЕР_4, що перебував до події у відмінному технічному стані. Моральну шкоду позивач визначила у розмірі 5000 грн.

У відповідності до ст. 23 ЦК України й постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. „Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", моральна шкода повинна бути компенсована у грошовій формі.

Суд оцінюючи ступінь заподіяння моральної шкоди позивачу, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості вважає, що заподіяна йому моральна шкода буде компенсована у випадку виплати відповідачем ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 2500 грн.

З метою захисту власних інтересів, позивач звернувся за правовою допомогою до адвокатського об'єднання „Авто-юст", уклавши з ним угоду про надання правової допомоги № 1212/01 від 12.12.2014 р. (а.с. 6), гонорар якого, згідно розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу склав 4000 грн. (а.с. 7) та сплачений позивачем, що підтверджується квитанцією про сплату, крім того, позивач сплатив судовий збір у сумі 274 грн. (а.с. 1).

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 3726,05 грн. пропорційно задоволеній частині позовних вимог, по 1863,02 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 16, 29, 317, 319 ЦК України, Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212, 213-215, 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позовну заяву ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у відшкодування заподіяного матеріального збитку суму 21 401,31 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» судові витрати в сумі 1863,02 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) у відшкодування заподіяної моральної шкоди суму 2500 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6) судові витрати в сумі 1863,02 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуючий суддя Леонов О.С.