Справа № 660/333/15-ц

Номер провадження 2/660/97/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року смт. Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Гончаренка О.В.

при секретарі Кателевській Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Комунсервіс" Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією, індексацією заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Комунсервіс" Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог посилався на ту обставину, що на день звільнення з роботи з КП "Комунсервіс", де він працював з 21.06.2013 року по 02.03.2015 року, відповідачем заборгованість по заробітній платі не виплачена. Тому, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією та індексацією заробітної плати, відшкодувати моральну шкоду, витрати на правову допомогу та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог покладався на розсуд суду.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з комунальним підприємством "Комунсервіс" Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області, працюючи на посаді головного інженера з 21.06.2013 року (наказ №12/к від 21.06.2013 року). Звільнений 02.03.2015 року наказом № 3-к від 02.03.2015 за ст. 36 ч.1 КЗпП України (за згодою сторін), що підтверджується записом в трудовій книжці.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як вбачається з матеріалів справи у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, всі суми, що належать позивачу, не виплачені. Згідно довідки № 381 від 01.04.2015 року, наданої відповідачем, розмір заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 складає 13616,22 грн., яка на час розгляду справи не сплачена. Тому, за вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та в силу ст. 116 КЗпП України підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією та індексацією заробітної плати, зважаючи на наступне.

Згідно з положеннями ст.95 ч.6 КЗпП України, ст.ст.33, 34 Закону України "Про оплату праці" заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Відповідно до ст.33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 34 вказаного Закону передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових коштів" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход до уваги не береться).

Згідно розрахунку позивача, який не спростований відповідачем, індексація заробітної плати за період з 04.03.2015 року по 16.04.2015 року становить 1978,51 грн., розмір компенсації втраченої частини заробітної плати, пов'язаної з інфляцією становить 4816,13 грн.

Однак, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до п.1 ст.117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до проведених позивачем розрахунків середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - заборгованість становить 2808,74 грн., однак, як встановлено у судовому засіданні заборгованість складає 2297,41 грн.

Також частковому задоволенню підлягають вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.

У відповідності із вимогами ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої: моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості. Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року

N 4-рп/2012, у трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 2371 Кодексу, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно обґрунтованості позовних вимог позивачем щодо заподіяння йому моральної шкоди, яка виразилася у моральних стражданнях, через звернення до суду для захисту своїх порушених прав та втрати нормальних життєвих зв'язків, суд, дійшов висновку щодо часткового задоволення позову в розмірі 1000,00 грн.

Щодо вирішення позовної вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу суд виходить з того, що на підставі вимог ч. 1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Згідно з ч 2 ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На підставі укладеної угоди представник, фахівець з галузі права ОСОБА_2 отримав за надання правової допомоги 800,00 гривень за попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, консультування та підготовку позовної заяви, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 31.03.2015 року, розрахунком витрат на правову допомогу, актом виконаних робіт №1 від 03.04.2015 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №1/4-15 від 03.04.2015 року. Вказаний розмір правової допомоги не перевищує встановленого ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розміру, а тому позовні вимоги в цій частині теж підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір за кожну вимогу матеріального та морального характеру в розмірі 487 грн. 20 коп. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 33 ЗУ "Про оплату праці", ст. ст. 2, 4 ЗУ"Про індексацію грошових доходів населення", ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", ст. ст. 115 - 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 10,11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із комунального підприємства "Комунсервіс" Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 13616,22 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 22 копійки), індексацію заробітної плати у розмірі - 1978,51 грн.(одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 51 копійка), компенсацію втраченої частини заробітної плати, пов'язаної з інфляцією у розмірі - 4816,13 грн. (чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень 13 копійок), середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2297,41 грн. ( дві тисячі двісті дев'яносто сім гривень 41 копійка), моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.(одна тисяча гривень) та витрати на правову допомогу в сумі 800,00 грн.(вісімсот гривень).

В іншій частині позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше як за один місяць.

Стягнути із комунального підприємства "Комунсервіс" Нововоронцовської селищної ради Нововоронцовського району Херсонської області на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Херсонської області через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. В. Гончаренко.