ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 916/650/14

Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Мирошниченко М. А. (головуючий), Воронюка О.Л. та Лашина В.В.,

(склад судової колегії сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері -

Міністерства оборони України - не з'явився,

Білгород-Дністровської КЕЧ району - не з'явився,

Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області - Кюссе І.Г. (на підставі доручення),

Селянського (фермерського) господарства "Колос" - не з'явився,

Кабінету Міністрів України - Касьянова О.В. (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2015 р. у справі № 916/650/14

за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кабінету Міністрів України

до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Селянського (фермерського) господарства "Колос"

про визнання незаконним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 451/А-2011 від 12.10.2011 р.,

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2014 р. Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Селянського (фермерського) господарства "Колос" про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 451/А-2011 від 12.10.2011 р. «Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради СГ «Колос».

Позов вмотивовано тим, що Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі за текстом - Тарутинська РДА) № 451/А-2011 від 12.10.2011 року «Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради» ГФГ «Колос» відведено земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

На виконання цього розпорядження між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та СФГ «Колос» укладено договір оренди землі №59 від 09.11.2011 року, загальною площею 30,00 га, із земель загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

Прокурор зазначає у позові, що приймаючи оскаржуване розпорядження, Тарутинська РДА перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні вказаною земельною ділянкою, наданої свого часу для потреб оборони, чим порушила право постійного користування Міністерства оборони України на вказану землю.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор послався на приписи норм чинного законодавства України. (т. 1 а.с. 2-7)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2014 р. суддею Рогою Н.В. порушено провадження у справі № 916/650/14. (т. 1 а.с. 1)

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.04.2014 р. по справі № 916/650/14 (повний текст складено та підписано суддею Рогою Н.В. 29.04.2014 р.) позовні вимоги Прокурора задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №451/А-2011 від 12.10.2011 р. "Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради". Стягнуто з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 218 грн. (т. 1 а.с. 81-84)

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. по справі № 916/650/114 рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2014 р. по даній справі залишено без змін. (т. 1 а.с. 132-138)

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014 р. по справі № 916/650/114 постанову від 24.06.2014 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 24.04.2014 господарського суду Одеської області зі справи №916/650/14 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова вмотивована тим, що як встановлено матеріалами справи спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, які знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі Кабінету міністрів України, який розпоряджається ними. Однак, розглядаючи позовні вимоги прокурора, господарськими судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України.

Отже, господарські суди неповно встановили всі обставини справи, що необхідні для правильного вирішення спору та прийняли рішення про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі в справі.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення. (т. 1 а.с. 176-180)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2014 р. справу 916/650/14 прийнято до свого провадження суддею Панченко О.Л., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України. (т. 1 а.с. 185-186)

12.11.2014 р. Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області до місцевого господарського суду надала пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, в яких зазначила, що по-перше, відповідно до Листа Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області № 23-01-33/393 від 21.02.2014 року (надалі - «Лист») у користуванні структурних підрозділів Міноборони обліковувалася земельна ділянка площею 13714,0 га, з них ріллі - 512 га.. Тобто, це в жодному разі не є ділянкою загальною площею в 22 або 23 тисячі гектар (точний розмір заявник та позивачі довести не можуть); по-друге, як визначено в Листі Держкомзему, суміжність або накладання орендованих земель та земель структурних підрозділів Міноборони встановити наразі неможливо. Повідомлень про подібне накладення до Держземагенства не надходили. Тобто, з огляду на положення чинного Земельного кодексу України, факт накладання орендованих ділянок на землі колишнього полігона свого підтвердження належними та допустимими доказами не знаходить, що в свою чергу свідчить про недоведеність порушення прав позивачів.

Тарутинська РДА вважає, що заявник та позивачі безпідставно посилається на Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 тому, що ані Міністерство оборони, ані Білгород-Дністровська КЕЧ не набули права на земельні ділянки Тарутинського полігону шляхом передачі їм земельних ділянок у власність або надання їх в постійне користування за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, а у Рішенні Конституційного суду України від 22.09.05 № 5-рп/2005 по справі №1-17/2005, в п.5,6 йдеться про переоформлення вже наявного у особи права постійного користування на право власності або права оренди на земельну ділянку, відповідно до п.6 Перехідних положень Земельного Кодексу України (п.6 розділу X) щодо обов'язку його переоформлення на право власності або права оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення є неконституційним.

Тому заявник та позивачі припускаються довільного тлумачення п. 5,6 Рішення Конституційного суду України, перекручують його зміст та безпідставно пов'язують факт надання в 1945 році земель Тарутинського полігону Одеському військовому округу, з виникненням у Міністерства оборони або Білгород-Дністровської КЕЧ права на цю земельну ділянку. (Постанова Одеського апеляційного суду від 28.03.2006 року по справі № 15/322-05-9267А, судді Мишкіна М.А, Таценко І.Б., Сидоренко М.В.). (т. 1 а.с. 195-200)

Крім того Тарутинською РДА 12.11.2014 р. надано до суду заяву про залучення до у часті у справі, в якості третіх осіб Кабінет Міністрів України та Одеську обласну державну адміністрацію. (т. 1 а.с. 203-204)

Міністерство оборони України (далі Міноборони) до суду першої інстанції неодноразово надавало пояснення по справі, так враховуючи пояснення від 13.11.2014 р. та 27.11.2014 р., які є сумісними поясненнями з Білгород-Дністровської КЕЧ району, зазначено, що землі передані за договором оренди Тарутинською РДА до СФГ «Колос» є землями оборони, що були надані Одеському військовому округу ще в 1946 році. Внаслідок реорганізації (перейменування) Одеського військового округу він на теперішній час має найменування - Південне оперативне командування, яке є структурним підрозділом (органом військового управління) і відноситься до Міноборони. Також у своїх поясненнях Міноборони зазначило, що видання Тарутинською РДА оспорюваного прокурором розпорядження, на підставі якого, у подальшому, був укладений договір оренди землі з СФГ «Колос» було здійснено незаконно, з перевищенням наданих Законом повноважень. (т. 1 а.с. 208-211, 228-231)

27.11.2014 р. Селянське (фермерське) господарство "Колос" (далі СФГ «Колос») до місцевого господарського суду надало пояснення з приводу залучення Кабінету Міністрів України в якості сторони у справі, в яких зазначило, що не погоджується з тим, що орендована СФГ «Колос» земельна ділянка дійсно входить в межі потенційних земель оборони (колишнього полігону). У зв'язку з цим, на нашу думку, суд має детальніше розглянути правовстановлювальні документи на землі, що були надані сторонами у справі, а також у разі необхідності отримання висновку експерта - призначити судову земельно-технічну експертизу (що в цілому обумовлено і обов'язковими вказівками постанов ВГСУ у повністю аналогічних за предметом справах № 916/992/13 від 26.02.2014 року, № 916/983/13 від 19.04.2014 року, а також усталеною сучасною практикою самого Господарського суду Одеської області, у також повністю ідентичних за предметом справах № 916/978/13, № 916/992/13, № 916/1474/14). (т. 1 а.с. 226-227)

27.11.2014 р. Міноборони надало до суду заперечення щодо заявленого клопотання. (т. 235-237)

28.11.2014 р. Кабінет Міністрів України (далі Кабмін) до суду першої інстанції надав пояснення в яких зазначив, що земельна ділянка передана відповідачем в оренду СФГ «Колос» відноситься до земель оборони, а відтак оспорюване прокурором розпорядження є незаконним, оскільки власником земель оборони є держава, право розпорядження нею належить до повноважень Кабміну. Проте, будь-яких рішень щодо припинення права постійного користування Міноборони спірною земельною ділянкою Кабміном не приймалось. (т. 1 а.с. 245-248)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2014 р. справу 916/650/14 прийнято до провадження колегією суддів, у складі головуючого судді: Панченко О.Л., суддів: Волкова Р.В., Шаратова Ю.А. (т. 2 а.с. 2-3)

05.01.2015 р. СФГ "Колос" до місцевого господарського суду надало клопотання про застосування строку позовної давності та додаткові пояснення. В своїх поясненнях СФГ «Колос» стверджує, що ні прокурором, ні позивачем належними доказами не підтверджено, що саме військова частина є належним користувачем спірної земельної ділянки. (т. 2 а.с. 16-19, 47-51)

Тарутинською РДА 09.02.2015 р. також надано клопотання про проведення земельно-технічної експертизи. (т. 2 а.с. 104-106)

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2015 р. по справі № 916/650/14 (повний текст якого складено колегією суддів у складі, головуючого судді: Панченко О.Л., суддів: Волкова Р.В., Шаратова Ю.А. 16.02.2015 р.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Одеської області послався на відсутність у Тарутинської райдержадміністрації Одеської області повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. (т. 2 а.с. 113-118)

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2015 р. до Одеського апеляційного господарського суду 02.03.2015 р. (Вх. № 1016/15) із апеляційною скаргою звернулась Тарутинська РДА.

Ухвалю Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Виправивши недоліки скаржник 20.03.2015 р. (Вх. № 1357/15) вдруге звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі, скаржник послався на приписи норм чинного законодавства України, судову практику та зазначив, що ним було правомірно відповідно до вимог статей 17, 19, 24, 141 ЗК України здійснено розпорядження землями запасу, що обліковувалися свого часу як землі оборони. Така позиція, зокрема, підтримується і судовою практикою Одеського апеляційного господарського суду (наприклад, Постанова ОАГС від 3 червня 2014 року у справі № 5017/3700/2012), і на що зовсім не звернув увагу суд першої інстанції.

Судом неправомірно відмовлено у застосуванні строку позовної давності та не обґрунтовано відмовлено у призначенні судової експертизи.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про відновлення йому пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. по справі № 916/650/14 скаржнику відновлено строк для подання апеляційної скарги, її прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.05.2015 р. о 10:00, про що учасники процесу, згідно ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської КЕЧ району та Селянського (фермерського) господарства "Колос" в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи вказані обставини та думку інших учасників процесу, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представників Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської КЕЧ району та Селянського (фермерського) господарства «Колос».

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове яким в позові відмовити.

Представник Кабміну в усних поясненнях наданих суду просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Переглядаючи згідно приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом Постановою №2002/063 Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 р. „Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской областы для организации окружного артполигона ОДВО" постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі в межах, кордонів: виключно, річка Чага, виключно село Гофнунгсталь, виключно село Семисотка, виключно висота 136,5 і 118,6, село Кантемир - 1, висота 117,6 і 90,7 відповідно до наданої схеми. При цьому, Ізмаїльський облвиконком було зобов'язано після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20000 га землі, встановити межі земельної ділянки, що відводиться в натурі.

12 лютого 1946 р. Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У прийнято постанову №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.ХІІ.1945 года за №2002/063".

10 червня 1946 р. обласною комісією по передачі земель ОДВО складено Акт передачі земельної ділянки, що відводиться під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23600 га. Згідно цього Акту земельну ділянку в натурі відведено за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів, та відвід меж оформлено відповідними актами. Крім того, у Акті зазначено, що при відводі земель в натурі виявилося, що у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) площу артполігону необхідно збільшити, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до Акту.

Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету № 7 від 10.06.1946 р. "Об утверждении акта областной комиссии по передаче земель под артилерийский полигон Одесскому Военному Округу" вирішено затвердити акт обласної комісії від 10.06.1946р. про передачу земельної ділянки площею 23600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.

Розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №451/А-2011 від 12.10.2011 р. „Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради" надано в короткострокову оренду терміном на 1 (один) рік земельну ділянку, до встановлення Кабінетом Міністрів України порядку проведення аукціонів відповідно статті 16 Закону України «Про оренду землі», з обов'язковим додержанням вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2009 р. із земель сільськогосподарського значення, які не надані у власність або користування і перебувають в запасі ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Веселодолинської сільської ради СФГ «Колос» 180.00 га.

Видання Тарутинською РДА Одеської області вищезазначеного розпорядження №451/А-2011 від 12.10.2011 року стало підставою для укладання між цією адміністрацією та СФГ «Колос» договору короткострокової оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №451/А-2011 від 12.10.2011 р. з тих підстав, що, на думку Прокурора, Тарутинська райдержадміністрація, приймаючи оскаржуване розпорядження, діяла з перевищенням наданих їй повноважень, що призвело до порушення права власності держави та права користування Міністерства оборони України на вказану земельну ділянку.

Місцевий суд погодився з позицією прокурора і задовольнив його позовні вимоги.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд Одеської області дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову Прокурора, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель є завданням земельного законодавства, а саме Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14 зазначено, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність або та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Верховний Суд України у вказаній постанові дійшов висновку, зокрема, що приймаючи до уваги те, що розгляд позову про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу, не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), підстави для задоволення позову про визнання цього рішення незаконним та скасування відсутні.

Враховуючи викладене (вищезазначену позицію Верховного суду України) колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що прийняте Розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 451/А-2011 від 12.10.2011 р. „Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради" є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а відтак скасування цього акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, не поновлює і не захищає права або законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову про визнання цього розпорядження незаконним та його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Обов'язковість рішень Верховного Суду України для судів які розглядають спори зі застосуванням тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, також передбачена статтею 82 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прокурора у порушення приписів статей 82 і 111-28 Господарського процесуального кодексу України не врахував вищезазначену позицію Верховного суду України і як наслідок дійшов помилкового висновку, щодо обґрунтованості позову і щодо можливості захисту прав (поновлення прав) визначених прокурором позивачів шляхом визнання оспорюваного розпорядження незаконним та скасування його.

З огляду на вищезазначені обставини, приписи статей 82 і 111-28 Господарського процесуального кодексу України та висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2015 р. по цієї справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову Прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 82, 99, 101-105, 111-28 Господарського процесуального кодексу України та постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 р. по справі № 21-405а14 колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2015 по справі № 916/650/14 скасувати.

3. У позові Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 451/А-2011 від 12.10.2011р. «Про надання в короткострокову оренду земельної ділянки на території Веселодолинської сільської ради» - відмовити.

4. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн.) - відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Одеської області видати наказ відповідно до п. 4 резолютивної частини цієї постанови зі зазначенням у ньому всіх необхідних, передбачених чинним законодавством реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2015 р.

Суддя-доповідач М.А. Мирошниченко

Судді О.Л. Воронюк

В.В. Лашин