543/335/15-ц

2/543/190/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гришко О.Я.

при секретарі - Федорині А.А.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся 16 квітня 2015 року до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

З позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що 30.07.2014 року відповідач взяв у позивача в борг 1000 гривень і зобов'язався повернути їх до 30.09.2014 року та до цього часу борг не повернув, на прохання ОСОБА_3 про добровільне повернення боргу не відповідає та не реагує, гроші повернути відмовляється.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 1000 грн., 3% річних за 196 днів прострочення терміну повернення боргу 16,10 грн., інфляційні нарахування за 196 днів прострочення терміну повернення боргу в сумі 265 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати пов'язані з оплатою судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві та просив її задовольнити. Зазначив, що до цього часу відповідач грошові кошти за договором позики не повернув.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав, пояснив, що не може повернути позивачу кошти у зв'язку з погіршенням матеріального становища.

Судом встановлено, що 30.07.2014 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_3 1000 гривень в позику, яку зобов'язався повернути до 30.09.2014 року що (а.с. 5, 6).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Законодавець у ч.2 ст. 1047 ЦК України визначив, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції за 196 днів в сумі 265 грн. 00 коп. та 3 % річних за час прострочки сплати боргу в сумі 16 грн. 10 коп.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у встановлений строк не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув позивачу позику, прострочивши тим самим виконання грошового зобов'язання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу, 3% річних за прострочення терміну повернення боргу та відповідних інфляційних нарахувань, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Наявність розписки про отримання відповідачем позики свідчить про договірні відносини, які склалися між сторонами з приводу отримання позики відповідачем. До неналежно виконаних зобов'язань застосовуються відповідні наслідки, зокрема, стягнення 3% річних за прострочення терміну повернення боргу та відповідних інфляційних нарахувань. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача в частині стягнення моральної шкоди.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням цього, суд вважає, що судові витрати по справі (судовий збір) в розмірі 243 грн. 60 коп. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 530, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, 3% річних за 196 днів прострочення терміну повернення боргу в сумі 16 (шістнадцять) гривень 10 копійок, інфляційні нарахування за 196 днів прострочення терміну повернення боргу в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) гривень.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя