Справа № 192/629/15-ц
Провадження № 2-о/192/26/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2015 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
при секретарі - Первішко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Солонянська селищна рада Дніпропетровської області, реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на підставі договору дарування від 11 вересня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Солонянського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Долгопятою С. О. їй належить на праві приватної власності житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, а під час посвідчення цього договору ім'я заявника було невірно зазначено як «ОСОБА_2» замість вірного «ОСОБА_2».
У зв'язку з тим, що заявник підготувала документи для приватизації земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок та з метою недопущення розбіжностей у правовстановлюючих документах на будинок та земельну ділянку, вона 08 квітня 2015 року звернулася до приватного нотаріуса Долгопятої С.О. з проханням внести виправлення (зміни) до договору дарування в частині зазначення її імені, але їй було відмовлено, у зв'язку зі смертю дарувальника за договором - ОСОБА_3
З посиланням на ст.256 ЦПК України просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 договору дарування житлового будинку від 11 вересня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Солонянського районного нотаріального округу Дніпропетровської області за реєстровим №1563 на ім'я ОСОБА_4.
В судовому засіданні заявник подану нею заяву підтримала та просила її задовольнити. При цьому посилалася на те, що з 2001 року проживає в АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками. В січні 2014 року помер її батько, який за життя в 2002 році подарував їй будинок АДРЕСА_1. Під час оформлення договору дарування заявник не мала паспорту громадянина України, оскільки приїхала з Саратовської області Російської Федерації та лише в 2014 році прийняла громадянство і отримала паспорт громадянина України, а тому договір дарування будинку був посвідчений на підставі посвідки про тимчасове перебування на території України. В 2014 році заявниця вирішила оформити документи на земельну ділянку, на якій розташований будинок, отримати кадастровий номер, проте виявила розбіжності в написанні свого імені в паспорті громадянина України та в договорі дарування будинку. З метою недопущення розбіжностей у правовстановлюючих документах в частині зазначення її імені, як власника, вимушена звернутися до суду з відповідною заявою. Зазначила що правильне написання її імені є «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_2», як зазначено в договорі дарування.
Представник заінтересованої особи - Солонянська селищна рада Дніпропетровської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.33), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив здійснювати розгляд справи без участі його представника (а.с.37).
Представник заінтересованої особи - реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.34) в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив здійснювати розгляд справи без участі його представника (а.с.35,36).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила суду, що знає заявницю з дитинства, оскільки була сусідкою її батьків з часу свого народження. Також пояснила суду, що на даний час заявник є її сусідкою, оскільки разом зі своїм чоловіком проживає в будинку своїх батьків приблизно протягом останніх 10 років, а нині померлий батько заявниці сам розповідав свідку про те, що в 2002 році чи то склав заповіт на ім'я дочки, чи то подарував їй будинок.
Савідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою заявниці останні три роки та з її слів свідку відомо, що у правовстановлюючих документах на будинок АДРЕСА_1 є якісь невідповідності щодо зазначення її імені.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, вислухавши заявника та свідків, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.
Згідно зі ст.256 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я та по батькові якої, не збігаються з прізвищем, ім`ям та по батькові, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті, якщо від встановлення цього факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України прізвище, ім'я та по батькові заявника українською мовою зазначено як «ОСОБА_2», яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Усть-Кам'яногірськ, Казахстан (а.с.5,6), а відповідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-У1 від 20 листопада 2012 року та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.
Також судом встановлено, що у договорі дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 11 вересня 2002 року, який посвідчено приватним нотаріусом Солонянського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Долгопятою С.О. за реєстровим номером 1563, прізвище, ім'я, по батькові обдарованої зазначено як «ОСОБА_2» (а.с.7).
Таким чином зазначення імені заявника в паспорті громадянина України не співпадає із зазначенням імені в договорі дарування житлового будинку від 11 вересня 2002 року в (а.с.5,7).
Правильність написання імені заявника як «ОСОБА_2» підтверджується паспортом громадянина України (а.с.5), карткою фізичної особи-платника податків (а.с.5 оборот), свідоцтвом про народження заявника (а.с.6), свідоцтвом про шлюб (а.с.39), які викладені російською мовою.
Судом встановлено, що заявник зверталася до приватного нотаріуса Долгопятої С.О. з заявою про виправлення описки в написанні її імені в договорі дарування житлового будинку (а.с.26-28).
Згідно відповіді, яка надана приватним нотаріусом Вакуленко С.О., її приватна діяльність як приватного нотаріуса Солонянського районного нотаріального округу була припинена в 2007 році, всі справи передані до Державного нотаріального архіву, а внесення виправлень до нотаріально посвідчених документів, що підписані сторонами правочину не передбачено чинним законодавством (а.с.38). Дану відповідь суд не приймає в якості належного доказу по даній справі, оскільки договір дарування посвідчувався приватним нотаріусом Долгопятою С.О., а відповідь надана приватним нотаріусом Вакуленко С. О., тобто іншою особою.
При цьому судом враховується той факт, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5 та Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року за №3253/5 не передбачено внесення виправлень в нотаріально посвідчені документи, що підписані обома сторонами правочину.
Тому, оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для запобігання розбіжностей в отриманих правовстановлюючих документах на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, а також для використання власності на свій розсуд, а можливість внести зміни в правовстановлюючий документ в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.
Факт належності заявнику правовстановлюючого документу підтверджується доказами, які надані до заяви, а саме копією паспорту заявника та його оригіналом, оглянутим в судовому засіданні, згідно якого ім'я заявника українською та російською мовами зазначено як «ОСОБА_2» (а.с.5), а відомості щодо зазначення її прізвища, по батькові, місця реєстрації на час укладання та посвідчення договору дарування від 11 вересня 2002 року збігаються з відомостями, які зазначені як в паспорті громадянина України, так і в договорі дарування від 11 вересня 2002 року.
Крім того, аналогічні відомості щодо зазначення прізвища, по батькові, дати народження та реєстрації заявника збігаються з відомостями, які зазначені в домовій книзі, згідно якої ОСОБА_2 (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_2, була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 11 березня 2001 року, що відповідає аналогічним записам в її паспорті (а.с.12-14), оскільки в судовому засіданні був встановлений факт зазначення її імені в договорі даруванні від 11 вересня 2002 року згідно відомостей, які містилися в посвідці на постійне проживання на території України, що відповідно до Закону України «Про іміграцію» підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Крім того, факт належності правовстановлюючого документу підтверджується також показами свідка, який підтвердив факт належності заявниці жилого будинку, оскільки їй відомо, що договір дарування будинку укладався між заявницею та її батьком у 2002 році, оскільки такі покази відповідно до ч. 2 ст. 57, ст. 58,59 ЦПК України є належними та допустимими доказами у даній справі.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні дослідженими доказами достовірно встановлено факт належності ОСОБА_2, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Усть-Кам'яногірськ, Казахстан, договору дарування житлового АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, посвідченого приватним нотаріусом Солонянського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Долгопятою С.О. за реєстровим номером 1563.
На підставі викладеного, керуючись ст.11 ЦК України ст.ст.10, 11, 60, ч.2 ст.197, 209, 212-215, 234-235, 256-259 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи - Солонянська селищна рада Дніпропетровської області, реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Усть-Кам'яногірськ, Казахстан, договору дарування житлового АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, посвідченого 11 вересня 2002 року приватним нотаріусом Солонянського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Долгопятою С О. за реєстровим номером 1563.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: суддя Н. О. Щербина