Справа № 128/1010/15-п

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2015 року м.Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої- судді ОСОБА_1, при секретарі- Ільченко Ю.В.

за участю - особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області адміністративний матеріал, що надійшов з Відділення ДАІ Вінницького району про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, маючого вищу юридичну освіту, працюючого слідчим слідчого відділу Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалідності не маючого, протягом поточного року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягався, мешкаючого за адресою: с. Стадниця, вул. Калініна, буд.7 Вінницького районну Вінницької області,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України,

- права передбачені ст.268 КУпАП особі роз’яснені та зрозумілі,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2015 року о 18 годин 40 хвилин по вулиці 1 Травня, біля будинку 57, в місті Вінниця Вінницької області, водій ОСОБА_2, керував автомобілем марки OPEL VEСTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, які виразилися у почервонінні очей, тремтінні рук, наявності різкого запаху алкоголю з порожнини рота водія. Від проходження медичного огляду на факт вживання алкоголю в Комунальному закладі «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»», водій ОСОБА_2 відмовився в присутності свідка -лікаря даного закладу ОСОБА_5, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП .

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, суду показав, що він 06 березня 2015 року близько 17-18 годин прибув до кафе «Курочка», розташованого по вул. Мечнікова, буд.7 в м. Вінниці. До кафе під’їхав його знайомий ОСОБА_6 на авто таксі. Він в обідню пору повідомив ОСОБА_6, щоб він у вечорі забрав його з роботи. Біля кафе він віддав ключи ОСОБА_6 від свого автомобіля марки OPEL VEСTRA, н.з. АВ 1572 СА, щоб ОСОБА_6 завіз його до додому, так як він перебував у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_6 погодився, сів за кермо вказаного автомобіля та поїхав у напрямку Хмільницького шосе м. Вінниці. На зупинці «лісопарку», вони вирішили підвезти чекаючого їх, колегу ОСОБА_2- ОСОБА_7, який сів на пасажирське сидіння позаду нього. Рухаючись далі, повернувши на вул.1 Травня в м. Вінниці на світлофорі з їх авто порівнялося авто працівників ДАІ, один з працівників жезлом показав, щоб вони зупинилися. Руслан зупинив авто на обочині.

З автомобіля вийшов один з інспекторів, хто саме він не пам’ятає, так як перебував у стані сп’яніння, який підійшов до водія ОСОБА_6, який припустив вікно, інспектор попросив ОСОБА_6 вийти з авто та підійти до автомобіля ДАІ. При цьому не представився та не пояснив причини зупинки. У зв’язку з тим, що документи на автомобіль знаходилися у нього він повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що сам розбереться з працівниками ДАІ. Потім він вийшов з авто і підійшов до двох працівників ДАІ, спитавши у них, що сталося. Інспектор Шевчук О.П. йому повідомив, що авто схоже на його не пропустило пішохода. При цьому на руці одного з інспекторів він побачив записаний номер машини, інспектор повідомив, що саме цей номер машини порушника. Він став питатися причину зупинки саме його автомобіля. Потім він показав інспекторам посвідчення працівника МВС, давши тим самим зрозуміти їм, що він знає закони, виникла словесна перепалками між ними. Конкретну причину виниклого між ними конфлікту він не пам’ятає, так як знаходився у стані алкогольного сп’яніння. В ході конфлікту вони були втроє, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до них не підходили, а чекали в авто. На протязі тривання конфлікту, який продовжувався приблизно 15 хвилин, він побачив, що ОСОБА_6 вийшов з машини та пожестував йому що поспішає, а він йому також жестом показав, що він може їхати. А він продовжував конфліктувати з працівниками. Потім інспектор Шевчук О. запропонував йому проїхати до диспансеру «Соціотерапія», він погодився, за кермо його автомобіля сів інспектор Шевчук О., а він рядом та вони скерувалися до соціотерапії для його обслідування на стан сп’яніння. А інспектор Павленко В.Д, разом із ОСОБА_7 поїхали в іншій машині. В диспансері лікар ОСОБА_5 запропонував йому продути Драгер та пройти обслідування, але він відмовився, це було вже приблизно 19 год. 37хв. Але потім він погодився здати кров на аналіз. Після чого, він викликав свого знайомого, який забрав його разом із автомобілем. Винність не визнає, так як за кермом автомобіля в день події, він не був, а керував автомобілем ОСОБА_6. 10.03.15 р. до його службового кабінету в Вінницькому РВ прийшов інспектор Шевчук О., з яким вони напередодні домовилися про зустріч, і інспектор склав ще один протокол відносно нього по ст.130 КУпАП, так як у попередньому протоколі були неточності. Обидва протокола він читав та підписував, записів про те, що він не керував автомобілем 06.03.15 р. він до протоколів не вносив. Неправомірні дії інспектора Шевчука О.П., якими він їх вважає, до правоохоронних органів і до суду він не оскаржував так як не мав часу із зайнятістю на роботі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 зі шкільного віку, він не працює. Зазначив, що дійсно 06.03.15 р. пообідні ОСОБА_2 подзвонив йому та попросив відвести його додому, так як він у вечері буде вживати алкоголь, на що він погодився. Вони зустрілися приблизно о 17.30 год. біля кафе «Курочка» по вул. Мечнікова в м. Вінниці біля роботи ОСОБА_2. ОСОБА_2 віддав йому ключі від автомобіля «Опель», він сів за кермо, ОСОБА_2 на переднє пасажирське крісло та поїхали в напрямку Хмельницького шосе, по дорозі в районі зупинки лісопарку, забрали ще ОСОБА_7 Потім, повернувши по вул.1 Травня на перехресті, до їх авто під’їхав службовий автомобіль ДАІ з вікна якого, інспектор показав, що йому необхідно зупинитися, що він і зробив. Він поздоровався з працівником ДАІ, який попросив його вийти з авто та прослідкувати за ним з документами. Але ОСОБА_2 сказав йому, щоб він залишався у машині, так як він сам з інспекторами усе з’ясує . Він послухався ОСОБА_2 і залишився разом із ОСОБА_7 в машині. Про що розмовляв ОСОБА_2 з інспекторами він не знає. Пройшло близько 10 хвилин, так як він поспішав по сімейним справам, він вийшов з машини показав ОСОБА_2 змахом руки що уходить, а ОСОБА_2 махнув йому, що він може їхати. Після чого він сів у маршрутку та поїхав по справам, а ОСОБА_7 залишився в машині. Зазначив, що дійсно ОСОБА_2 знаходився в легкому ступені сп’яніння.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що дійсно 06.03.2015 р. знаходився в автомобілі Опель під керуванням ОСОБА_6 при обставинах вказаних ОСОБА_2 і ОСОБА_6, але про що говорив ОСОБА_2 з інспекторами в цей день в момент зупинки автомобіля, йому не відомо. Суду доповнив, що він дійсно колега ОСОБА_2, працюють разом в одному РВ УМВС.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що дійсно 06 березня 2015 р. він будучи інспектором СОДР ВДАІ м. Вінниці разом із інспектором Павленком В.Д. несли службу по охороні правопорядку в місті. В другій половині дня, з чергової частини їм поступив виклик про те, що містом по вул. Хмельницьке шосе їздить неадекватно автомобіль «Опель» темного кольору, який на пішохідному переході чуть не збив людину та повідомлено був її номерний знак. Вони стали їздити та на перехресті вул. Хмельницьке шосе вул. Київській побачили схожий автомобіль, прослідували за ним. В районі вул.1 Травня, вони зупинили автомобіль «Опель» під керуванням ОСОБА_2 Коли він підійшов до автомобіля, від водія ОСОБА_2 він почув різкий запах алкоголю, він розмовляв мляво, тобто він побачив явні ознаки того, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння. В машині «Опель» на передньому пасажирському сидінні знаходився чоловік, вони було вдвох. Так як вони з напарником у службовому автомобілі не мали алкотесту, він запропонував водію ОСОБА_2 проїхати до диспансеру « Соціотерапія» на освідкування водія на стан сп’яніння. ОСОБА_2 погодився. Він сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 , ОСОБА_2 – поруч і поїхали до наркологічного диспансеру. А ОСОБА_9 на службовому авто - підвіз ОСОБА_7. В диспансері лікар ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 пройти освідкування, але водій відмовився, лікар склав про це висновок. ОСОБА_2 погодився лише здати аналіз крові. Він в цей же день склав відносно ОСОБА_2 протокол по ст.130 КУпАП, при цьому ОСОБА_2 зазначав різні адреси місця свого мешкання, роботи. Після чергування він, побачив, що в протоколі від 06.03.15 р. є виправлення, тому він вирішив переписати дані цього протоколу в інший протокол, але вже без виправлень. Знаючи вже де саме працює ОСОБА_2, він зідзвонився з останнім та зустрівся 10.03.15 р. в Вінницькому РВ для заповнення нового протоколу вже без виправлень. Вважає, що його дії носили правомірний характер, він діяв в межах своїх повноважень, за кермом автомобіля в день події був саме ОСОБА_2. Вважає, що в суді ОСОБА_2 вибрав таку позицію, щоб уникнути відповідальності та не бути звільненим з роботи.

Свідок ОСОБА_9 (другий інспектор) в суді надав пояснення по своєї суті аналогічні поясненням свідка ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що бачили, як 10 березня 2015 року в службовому кабінеті Вінницького РВ слідчого Фененка Н.В., інспектор Шевчук О.П. складав протокол відносно ОСОБА_2 але не були очевидцями події при зупинки працівниками ДАІ ОСОБА_2 06.03.2015 року. Зі слів ОСОБА_2 їм стало відомо, що протокол ОСОБА_8 складав за ст. 130 КУпАП. Також свідок ОСОБА_10, який є безпосереднім керівником ОСОБА_2 по службі, суду зазначив, що в разі визнання ОСОБА_2 виним за ст. 130 КУпАП, це є беззаперечною підставою для звільнення ОСОБА_2 з органів МВС.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні підтвердив факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду 06.03.15 р. в КЗ «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»», де він як лікар чергував в цей день, про що він підписав висновок № 325, складений медичною сестрою закладу. Також склав акт № 325, а після надходження результату аналізу крові водія, він вніс про це відомості та затвердив своїм підписом. Зазначив, що протягом перебування ОСОБА_2 в закладі, він не повідомляв, що не був водієм автомобіля.

З протоколу серії АП1 № 019304 від 06.03.15 р. вбачається, що він складений інспектором Шевчуком в м. Вінниці вул. Пирогова,109, про те, що 06 березня 2015 року о 18 годині 40 хвилин в місті Вінниця по вулиці 1 Травня, буд. 57, водій ОСОБА_2, керував автомобілем марки OPEL VEСTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, що виразилося у почервонінні очей, тремтінні рук, різкого запаху алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на факт вживання алкоголю в Комунальному закладі «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»» відмовився в присутності лікаря, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

З протоколу серії АП1 № 019303 від 06.03.15 р. вбачається, що він складений в м. Вінниця вул. Пирогова, 7 про те, що 06 березня 2015 року о 18 годині 40 хвилин в місті Вінниця по вулиці 1 Травня, водій ОСОБА_2, керував автомобілем марки OPEL VEСTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, що виразилося з різкого запаху алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на факт вживання алкоголю в Комунальному закладі «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»» відмовився в присутності лікаря, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

Судом встановлено, що розбіжності в цих двох протоколах полягають в зазначені дати та часу складання протоколів, номера будинка складення протоколу, зазначення місця роботи ОСОБА_2, зазначення по суті вчинення правопорушення- номера будинку біля якого був зупинений автомобіль ОСОБА_2, зазначення наявних ознак алкогольного сп’яніння ОСОБА_2, наявність та відсутність вказівки на частину ст.130 КУпАП.

Аналізуючи доводи ОСОБА_2 та захисту про наявність розбіжностей в обох протоколах серії АП1 № 019304 та АП1 № 019303, суд вважає, безумовно, що інспектор Шевчук О.П. не виконав у повній мірі вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 24 квітня 2013 року за № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 р. за № 789/23321, але суд не вважає їх суттєвим в розрізі співмірності даних розбіжностей і наявності, взагалі, двох протоколів по одній події, із вагомістю, на розсуд суду, решти доказової бази винності ОСОБА_2 у вчинення даного адміністративного правопорушення. Так як з обох цих протоколах вбачається дата, час і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також, суд приймає до уваги, що по протоколу серії АП1 № 019303 (первісно складеному протоколу від 06.03.15 р.), було проведено 13 березня 2015 року службове розслідування по факту його зіпсування (висновок затверджений начальником ВДАІ з обслуговування м. Вінниці (м. Вінниця) УМВС України у Вінницькій області), за результатом якого інспектор Шевчук попереджений про недопущення подібних випадків у подальшому.

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №325 від 06 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медогляду.

Вказана обставина підтверджується також і поясненнями самого ОСОБА_2, який визнав в суді, що 06.03.2015 р. перебував у стані алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження повного медичного огляду, погодившись лише здати аналіз крові, а також поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, оглянутим відеозаписом, на якому відображений відрізок події, що відбувалася в диспансері 06.03.15 р., також, актом № 325 від 06 березня 2015 року, з результатів якого вбачається, що у крові ОСОБА_2 виявлено 1,1 проміле етанола, також те, що він відмовився від повного медичного огляду лікарем ОСОБА_5 поведінських реакцій організму ОСОБА_2

Суд акцентує увагу ОСОБА_2 і захисника на те, що суд при розгляді справ про адміністративне правопорушення, згідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, суд не має законного права розглядати справи лише в межах тих даних, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення, тобто лише в узькій процесуальній площині дотримання букви Закону при їх складанні, а повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставин справи та надані докази (ст. 251 КУпАП), в їх сукупності.

Таким чином, суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2, свідків (очевидців) у справі- Шевчука О.П., ОСОБА_9, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази та відеозапис, в їх сукупності прийшов до переконання, що саме ОСОБА_2 в час зупинки автомобіля марки OPEL VEСTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 06.03.15 р. інспекторами ДАІ (ОСОБА_8 та ОСОБА_9Д.) керував ним, про винуватість водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а вказані процесуальні неточності в протоколах приведені в доводах захисту та ОСОБА_2 у свій захист, не може бути підставою для оправдання вчиненого ОСОБА_2 та закриття даної справи за відсутності в його діях складі та події вказаного правопорушення.

Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в частині зазначення ними, що в день події 06.03.15 р. транспортним засобом керував саме ОСОБА_6, а не ОСОБА_2, як такі що об’єктивно спростовуються дослідженими судом вищеприведеними доказами у справі, як такі, що дані з метою допомоги у збереженні службової кар’єри ОСОБА_2, так як ОСОБА_6 є його знайомим з шкільного часу, а ОСОБА_7 колегою по роботі. Дані свідки суду зазначили, що інспекторів Шевчука О.П., Павленка В.Д. вони раніше не знали, підстав для їх оговору з їх боку суду не зазначили.

Доводи захисту, що відеозапис події в диспансері 06.03.15 р., проведений смартфоном не може буде доказом у справі, суд вважає хибним та таким, що не узгоджується з положеннями ст. 251 КУпАП.

При постановлені даного процесуального рішення суд приймає до уваги, що в час коли в державі проходить АТО, коли зі штату працівників правоохоронних органів решта колег призивається на службу, водій ОСОБА_2, який є слідчим Вінницького РВ УМВС і за фахом юрист, в момент зупинки його автомобіля інспекторами ДАІ, мав би бути толерантним, виваженим, поставитися з порозумінням до виконання обов’язків по суті своїх же колег, а не перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, нехтуючи вимогами суспільства в нашому вседенні до моральних якостей працівників правоохоронних та судових органів, пред’являти посвідчення працівника органу МВС України, вчиняти тривалий конфлікт з працівниками СОДР ВДАІ, що на розсуд суду, є неприпустимим діями та таким, що ганьблять вишевказані державні органи.

Доводи захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що інспектор Шевчук О.П. 06.03.15 р. повів себе незаконно, перевищуючи власні повноваження, склав протоколи на ОСОБА_2 який не керував в день події транспортним засобом, суд вважає надуманими, оцінює як обраний ОСОБА_2 спосіб свого захисту, так як вочевидь зрозуміло, що визнання його судом винним за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є підставою для звільнення його з роботи в органах МВС України.

Обставин, що пом’якшує та (або) обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинення ним даного правопорушення, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_2, обставин його вчинення, дані про його особу, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею, працює, одружений, має на утримані малолітню дитину, а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп`яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд з метою виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним та і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_2

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

Керуючись ч.1 ст.130, 280, 283, 294 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 36,54 грн. (тридцять шість гривень п’ятдесят чотири копійки) на розрахунковий рахунок 31213206700071, Одержувач: УК Вінницького району 22030001, Банк: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО: 802015, Код ЄДРПОУ: 38054712, код суду 128.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя: