ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року справа № 823/820/15

16 год. 14 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

за участю: представників позивача - Гуменюк О.З. (за довіреністю), Фариби М.М. (за посадою), представника відповідача - Синільника С.А. (за довіреністю) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» (далі-позивач) з адміністративним позовом до Черкаської обласної державної адміністрації (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24 лютого 2015 року № 01-31/1118 щодо відмови в укладенні договорів на перевезення на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище - Жашків, рейси 997/998, 999/1000 з приватним акціонерним товариством «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140»;

- зобов'язати відповідача укласти договір на право обслуговування внутрішньобласно-го маршруту Монастирище - Жашків, рейси 997/998, 999/1000 з приватним акціонерним товариством «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» на підставі рішення конкурсного комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 07 жовтня 2014 року оформленого протоколом № 2/2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача визнано переможцем у конкурсі на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище-Жашків, рейси 997/998, 999/1000. Таке рішення конкурсного комітету Черкаської обласної державної адміністрації оформлене протоколом №2/2014 від 07.10.2014.

Згідно пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі-Порядок), відповідач мав би не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укласти з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видати дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Однак, в порушення даного пункту, відповідач договору з позивачем не уклав, листом від 24 лютого 2015 року № 01-31/1118 повідомив позивача про відмову в укладенні договору на право обслуговування внуртрішньообласного маршруту Монастирище-Жашків, рейси 997/998/, 999/1000. Отже, на думку позивача, відповідач діяв не на підставах, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, мотивуючи це тим, що дійсно договір у встановлений Порядком строк укладений не був у зв'язку з перебуванням у відпустці першого заступника голови державної адміністрації Старікової Н.В., а потім його подальшим звільненням.

В подальшому розпорядженням обласної державної адміністрації від 26.12.2014 № 574 «Про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 28.05.2009 № 141» внесено зміни до складу конкурсного комітету та визначено головою конкурсного комітету заступника голови - керівника апарату Коваля В.В. з наданням йому права укладати договори з переможцями конкурсу. Позивачем було повторно підписано проект договору.

Однак договір на перевезення на право обслуговування внуртрішньообласного маршруту «Монастирище-Жашків», рейси 997/998/, 999/1000 укладений не був, оскільки одночасно з цим, 24.12.2014 надійшов лист №1/24-12 від претендента, який посів друге місце про те, що позивач подав до участі у конкурсі недостовірну інформацію. Крім того, 04.02.2015 надійшов запит №84/5.1/16-5 від управління Укртрансінспекції в області з проханням надати копії документів, які подавалися ПрАТ «Монастирищенське АТП 17140» для участі в конкурсі з метою їх вивчення. Листом від 13.02.2015 №113/5.1/16-15 управління Укртрансінспекції в області проінформувало обласну державну адміністрацію про те, що автобус Neoplan N 316 із номером шасі WAG 203162 RBS 22606, рік випуску 1994, що врахований підприємством у даних по загальній пасажиромісткості відповідає екологічним нормам Євро-1, а тому, надана інформація для участі у конкурсі є недостовірною. Також, надана інформація підтверджена листом ТОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» від 02.02.2015 №11.

Відповідач, враховуючи дану інформацію та керуючись пунктом 55 Порядку, відмовив позивачу в укладенні договору на обслуговування міжміського автобусного маршруту загального користування «Монастирище-Жашків», рейси 997/998/, 999/1000, а тому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що вимоги позивача вважає безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач подав для участі у конкурсі всі документи відповідно до пункту 29 Порядку. У поданій анкеті, що додається до заяви на участь у конкурсі, позивач вказав автобуси, які є власністю, співвласністю, або взяті у лізинг, зокрема автобус Neoplan № 316. Конкурсним комітетом Черкаської обласної державної адміністрації перевірено достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, що подавалися позивачем та допущено до участі у конкурсі.

Згідно витягу із протоколу № 2/2014 від 07 жовтня 2014 року приватне акціонерне товариство «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» визнано переможцем на п'ятому об'єкті конкурсу міжміському автобусному маршруті «Монастирище-Жашків», рейси 997/998, 999/1000.

Дане рішення оскаржене не було та набрало чинності. Отже згідно пункту 53 Порядку відповідач мав би укласти з позивачем договір на перевезення за результатами конкурсу. Проте договір укладений не був, натомість листом № 01-31/1118 від 24.02.2015 Черкаська обласна державна адміністрація відмовила приватному акціонерному товариству «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» в укладенні договорів на перевезення. Відмова мотивована тим, що управління Укртрансінспекції в області листом від 13.02.2015 №113/5.1/16-15 проінформувало Черкаську обласну державну адміністрацію про те, що автобус Neoplan № 316 (1994 року) із номером шасі WAG 203162 RBS 22606, рік випуску 1994, що врахований підприємством у даних по загальній пасажиромісткості відповідає екологічним нормам Євро-1, а тому, надана інформація для участі у конкурсі є недостовірною. Також, надана інформація підтверджена листом ТОВ «Ман Трак енд Бас Юкрейн» від 02.02.2015 №11.

Враховуючи дану інформацію та на підставі пункту 55 Порядку позивачу відмовили в укладенні договору на перевезення.

Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/-96-ВР правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спеціальним законом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі-Закон).

Згідно статті 7 Закону забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Відповідно до статей 43, 44 Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами. Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками визначається Порядком.

Пунктом 10 Порядку визначено, що організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації), яке повинне містити інформацію відповідну до пункту 28 Порядку.

Згідно пункту 12 Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт"

Для участі у конкурсі, відповідно до пункту 29 Порядку, автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:

- нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);

- перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу;

- копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;

- документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;

- копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

- перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

- анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку;

- копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали.

Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.

Згідно пункту 37 Порядку достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів (пункт 46 Порядку).

Відповідно до пункту 8 Порядку рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором

Згідно пункту 51 рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

Пунктом 53 Порядку передбачено, що організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Відповідно до пункту 55 Порядку організатор має право, зокрема, прийняти рішення про відмову у введенні в дію рішення (чи його окремої частини) конкурсного комітету за окремими об'єктами конкурсу у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання перевізником-претендентом, який за результатами конкурсу визнаний переможцем конкурсу, недостовірної інформації.

Виходячи з аналізу вказаної норми, суд вважає за необхідне зазначити, що організатор конкурсу, а в даному випадку відповідач по справі, мав право, за наявності на те законних підстав, відмовити у введенні в дію рішення конкурсного комітету, однак у термін визначений п. 53 Порядку, а саме протягом 30 робочих днів, але аж ніяк не через більш ніж чотири місяці.

Стосовно відмови відповідача в укладенні договору, що мотивується відповідністю автобуса Neoplan № 316 (1994 року) екологічним нормам Євро-1, тобто учасник у конкурсі подав недостовірну інформацію, з посиланням на лист управління Укртрансінспекції в області від 13.02.2015 № 11/5.1/16-15, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06.07.2005 № 2739-ІV (далі - Закон України №2739-IV), документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні ввезених транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, або виготовлених в Україні здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-2» згідно з технічними регламентами та національними стандартами (щонайменше за умови відповідності вимогам рівня «В» ДСТУ UN/ECE R 49-02А,В:2002 або «B», «C», «D» ДСТУ UN/ECE R 83-03:2002, які застосовують залежно від особливостей конструкції транспортних засобів), зокрема, для автобусів та легкових автомобілів - коди товарних позицій 8701 20, 8702 та 8703 згідно з УКТ ЗЕД - з 1 січня 2006 року. Цю норму не поширюють до 1 липня 2006 року на зазначені транспортні засоби, переміщені на митну територію України або виготовлені в Україні до 31 грудня 2005 року включно, та транспортні засоби, на які до 31 грудня 2005 року включно видано сертифікати відповідності.

Окрім того, в матеріалах справи міститься лист № 1.04-11/4884 від 21.01.2015 державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», в якому вказано, що суб'єкт господарювання може посилатися на сертифікат відповідності термін дії якого закінчився, так, як закінчення терміну дії не впливає на факт підтвердження відповідності конструкції ДТЗ (за умов, що не вносилися зміни до конструкції ДТЗ при його експлуатації) і не зобов'язаний отримувати новий сертифікат замість того, термін чинності якого вже закінчився. Дане твердження передбачене пунктом 13 Порядку переобладнання транспортних засобів затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 21 липня 2010 року.

Позивачем надано та досліджена судом копія сертифікату відповідності з терміном дії до 17.09.2011, який зареєстрований в Реєстрі державної системи сертифікації за № UA 1.044.00319933-11, в якому визначено ДСТУ автобуса Neoplan № 316, а саме «UN/ECE R 49A,B-02»; 2005 (рівень вимог «В»).

Із вищенаведеного слідує, що транспортний засіб відповідає екологічному стандарту «Євро-2».

Суд звернув увагу на лист ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від 21.01.2015 №1.04-11/4884, в якому зазначено, що суб'єкт господарювання може посилатися на сертифікат відповідності термін дії якого закінчився, так як закінчення терміну не впливає на факт підтвердження відповідності оригінальної конструкції ДТЗ (за умови, що не вносились зміни до конструкції ДТЗ при його експлуатації) і не зобов'язаний отримувати новий сертифікат замість того, термін чинності якого вже закінчився та роз'яснення ДП «Черкасистандартметрологія» від 13.02.2015 №198/12-14 щодо використання та призначення сертифікату відповідності на колісний транспортний засіб, згідно з якою відповідність транспортних засобів «Євро-2» для категорії МЗ (автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн) передбачена в таких нормативних документах: Правила Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй № 49-02 (В) або Директив 91/542/ЕЕС (В).

Судом не прийнято до уваги твердження представника відповідача щодо несвоєчасності підпису договору у відповідності до п. 53 Порядку, у зв'язку із перебуванням у відпустці першого заступника голови державної адміністрації Старікової Н.В., а потім подальшим її звільненням, оскільки відсутність відповідального працівника відповідача не може бути підставою для порушення встановленого порядку проведення конкурсу та оформлення документів за його результатами, а право підпису договору має як і голова облдержадміністрації, так і його заступник.

Суд зазначає, що наказ № 197-к про звільнення Старікової Н.В. з посади першого заступника Черкаської облдержадміністрації прийнятий 10.11.2014 та розпорядження про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 28.05.2009 № 141, в зв'язку із кадровими змінами, прийняте 26.12.2014 призвели до значного затягування підписання договору, та, як наслідок, порушення вимог п. 53 Порядку.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище-Жашків, рейси 997/998, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі -також «Рекомендація R (80)22), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень-єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» зобов'язати відповідача укласти договір на право обслуговування внутрішньобласного маршруту Монастирище-Жашків, рейси 997/998, 999/1000 на підставі рішення конкурсного комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 07 жовтня 2014 року оформленого протоколом № 2/2014, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не можуть бути задоволені.

В цій частині вимог суд вважає за доцільне зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію розглянути повторно питання щодо укладення договору на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище Жашків, рейси 997/998, 999/1000.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не доказав правомірності прийняття свого рішення про відмову в укладені договору, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної державної адміністрації від 24 лютого 2015 року № 01-31/1118 щодо відмови в укладенні договору на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище-Жашків рейси 997/998, 999/1000 з приватним акціонерним товариством «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140».

Зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію повторно розглянути питання щодо укладення договору на право обслуговування внутрішньообласного маршруту Монастирище-Жашків рейси 997/998, 999/1000 з приватним акціонерним товариством «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» на підставі рішення конкурсного комітету Черкаської обласної державної адміністрації з організації проведення конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі області від 07.10.2014 оформленого протоколом № 2/2014.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 58 коп. відповідно до платіжного доручення № 133 від 06.04.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст постанови складено в повному обсязі 14.05.2015.