Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2006 р. Справа № 21/466-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Казакова О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Лаврик Н.М., Розсошенко І.І.
відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4056Х/3-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.06 р. по справі № 21/466-06
за позовом ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" м. Харків
до Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Харків
про стягнення 9345,44 грн.
встановила:
У вересні 2006 р. позивач -ТОВ „Телекомунікаційна компанія „Велтон. Телеком”, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Харків 9345,44 грн. суми збитків та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2006 р. по справі № 21/466-06 позовну заяву повернуто. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що до позовної заяви не додано належних доказів сплати держмита в установленому порядку та розмірі, в зв”язку з чим, позовну заяву не прийнято на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
В жовтні 2006 р. позивач вдруге звернувся до господарського суду з вищевказаною позовною заявою після усунення недоліків, вказаних в ухвалі господарського суду від 29.09.2006 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2006 р. по справі № 21/466-06 в прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що позивачем не надано доказів держреєстрації відповідача як суб”єкта підприємницької діяльності.
Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Харківської області. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд, на думку позивача, в ухвалі від 29.09.2006 р. безпідставно не вказав на факт ненадання позивачем доказів держреєстрації відповідача як суб”єкта підприємницької діяльності при первісній подачі позивачем позовної заяви у вересні 2006 р.; що відповідно до ст. 1 ГПК України позивач та відповідач мають право бути сторонами по справі; що господарський суд, на думку позивача, неправомірно застосував до правовідносин що склалися положення п. 1 ст. 62 ГПК України;
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність застосування господарським судом положень п. 1 ст. 62 ГПК України; на те, що позивач не був позбавлений права звернутися за інформацією до компетентних органів щодо держреєстрації відповідача як суб”єкта підприємницької діяльності та ін.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9345,44 грн. збитків та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2006 р. по справі № 21/466-06 в прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.
Однак, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 1 ГПК України Право на звернення до господарського суду мають Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України.
З урахуванням викладеного, право на представництво в господарському суді також мають громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Як свідчать матеріали справи, жодного доказу того, що фізична особа ОСОБА_1 є суб”єктом підприємницької діяльності не міститься. Однак в матеріалах справи також відсутні докази того, що ОСОБА_1 не є суб”єктом підприємницької діяльності.
Таким чином, господарський суд, не маючи доказів того, що ОСОБА_1 не є суб”єктом підприємницької діяльності, передчасно виніс оскаржувану ухвалу, тим самим позбавивши позивача можливості захистити свої права охоронювані законом інтереси.
Крім того, з урахуванням ст. 38 ГПК України господарський суд ухвалою про відкриття провадження в будь-якому випадку мав можливість витребувати у сторін чи компетентних органів всі необхідні необхідні для вирішення даного питання документи і на їх підставі конкретне рішення.
Разом з тим, фізична особа ОСОБА_1, подаючи відзив на апеляційну скаргу тим самим визнав, що позов пред”явлено саме до нього як суб”єкта підприємницької діяльності, про що останній також зазначив у самому відзиві та довіреності б/н від 10.09.2006 р. на представника, що представляв його інтереси в судовому засіданні, а назва відповідача -ЧП ОСОБА_1 є помилковою.
З урахуванням викладеного, ухвала господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Окрім викладеного, як свідчать матеріали справи, позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам ст.54, 57 ГПК України, в зв”язку з чим, вона підлягає розгляду в господарському суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал, в тому числі про відмову в прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.06 р. по справі № 21/466-06 скасувати.
Позовну заяву та додані до неї документи передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді