№ 1-7/07

ВИРОК

іменем України

19 січня 2007р.                                                                                              смт. Сосниця.

Місцевий Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого

ТрофименкаМ.В.,

при секретарі Чернишовій В.О.,

з участю прокурора Федоренка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Сосниця справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 296 ч.2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, військовозобов'язаного, за ст. 296 ч.2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, військовозобов'язаного, за ст. 296 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 24 серпня 2006 року близько 16 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли до помешкання ОСОБА_4 де безпричинно з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, завдали їй легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і показав, що 24 серпня 2006 року він разом із знайомим ОСОБА_2 зайшли до ОСОБА_5 де разом розпили бутилку самогону. Потім він дав ОСОБА_5 5 гривень і той пішов по пиво, а він залишилися в будинку разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і продовжували розпивати самогон. Через деякий час до будинку зайшов ОСОБА_3. Між ним та ОСОБА_4 виникла сварка в ході якої, він висловлювався нецензурно на адресу ОСОБА_4 та хватав її за одяг, яка також висловлювалась в його адресу нецензурними словами. В цей час ОСОБА_3 запропонував йому придбати за 10 грн. електричний продовжувач, який приніс з собою. Він погодився, потім віддав ОСОБА_4 10 грн. і попросив щоб вона придбала самогону. Вона довго не поверталась і вони вийшли на вулицю.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і показав, що 24 серпня 2006 року він разом з знайомим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у ОСОБА_6 розпивали горілку. Потім він із ОСОБА_1 пішов до ОСОБА_5 де також розпивали самогон, після чого ОСОБА_1 дав ОСОБА_5 5 гривень для придбання пива, а вони залишилися в його будинку, де з ОСОБА_4 продовжували розпивати самогон. Через деякий час в будинок зайшов ОСОБА_3. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпочалась сварка в ході якої, ОСОБА_1 висловлювався нецензурними словами на адресу ОСОБА_4, яка також висловлювалась в його адресу, в цей час її малолітні діти знаходились в будинку. ОСОБА_3 приніс електричний продовжувач, який ОСОБА_1 придбав у нього за 10 грн. Потім останній запропонував ОСОБА_4 сходити за самогоном і дав їй 10 грн.. Не дочекавшись ОСОБА_4 вони вийшли на вулицю.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і показав, що 24 серпня 2006 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_6 де були ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони разом розпивали горілку, як вони розійшлися він не пам'ятає. Через деякий час він прийшов до свого знайомого ОСОБА_5 в будинку якого в той час знаходились ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_5 ОСОБА_4 Зайшовши до будинку він почув, що ОСОБА_1 давав ОСОБА_4 гроші щоб та сходила за горілкою, а вона відмовлялась після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 наносили їй удари руками та ногами по різним частинам тіла. Він також декілька разів ударив її по різним частинам тіла, для того щоб змусити піти за горілкою.

Вина підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 окрім визнання своєї вини самими підсудними, повністю доведена показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_7 другими доказами провіреними в судовому засіданні, зокрема висновком судово-медичної експертизи № 354 від 15.11.2006 року з якого видно, що у ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лоба з ліва, садна справа, синця в ділянці плеча з ліва, садна на передпліччі зліва, та синця в ділянці лівої гомілки, що могли утворитися від дії тупих предметів чи падіння на такі та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 24 серпня 2006 року вона знаходилась вдома разом з чоловіком ОСОБА_5 та малолітніми дітьми. Близько 16 години вона прокинулась від того, що почула сильний удар в вхідні двері будинку і в кімнату зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували в нетверезому стані. ОСОБА_1 безпричинно почав чіплятися до її чоловіка та штовхати в плечі примусив ОСОБА_5 йти за пивом. Коли ОСОБА_5 пішов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали безпричинно чіплятися до неї, ображали її нецензурними словами та наносити їй удари по різним частинам тіла і вимагали , щоб вона йшла шукати для їх горілку. Через деякий час до будинку зайшов ОСОБА_3 в нетверезому стані, який також штовхаючи її відправляв за горілкою. Вийшовши з двору вона викликала наряд міліції.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 24 серпня 2006 року близько 16-ї години вечора вибивши двері до його будинку зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували в нетверезому стані. Зайшовши до будинку ОСОБА_1 в дарив його декілька разів під зад і відправив за пивом. Він пішов купувати пиво, а коли повернувся до дому побачив працівників міліції.

Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві показала, що вона 24 серпня 2006 року чула що, з двору та будинку ОСОБА_5, який знаходиться поруч, долинали звуки сварки. Коли вона вийшла на вулицю то побачила, як з свого двору вийшла ОСОБА_4 і по скаржилась їй, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи у неї в будинку били її. Через декілька днів вона знаходилась в гостях у ОСОБА_4 бачила і чула, як до неї прийшов ОСОБА_1 та почав просити останню забрати заяву з міліції, а якщо вона не забере заяву то вона пожалкує.

Заявлені цивільні позови підлягають задоволенню частково в сумі 300 грн. кожний з урахуванням ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень та моральних страждань потерпілих.

Аналізуючи зібрані докази у їх сукупності суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доказана повністю, а їх дії правильно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України за ознакою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку скоєного підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочину та його наслідки, особу кожного з підсудних, котрі злочин скоїли в перше, щиро каються в скоєному злочині, характеризуються позитивно, тому суд вважає за можливе призначити їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням із іспитовим строком два роки.

Згідно   ст.76   КК   України   ОСОБА_1   зобов'язати   періодично з'являтися до органів кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України ОСОБА_2 зобов'язати повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України ОСОБА_3 зобов'язати повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити - підписку про невиїзд.

Стягнути з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 300 грн. моральної шкоди кожному в солідарному порядку.

Вирок може бути оскаржений На протязі 15 діб в апеляційний суд Чернігівської області.