Справа 22-6286 /2007             Головуючий першої інстанції Сидоров Є.І.

Категорія 30                             Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2007 року                Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого Денисенко Л.Л.

суддів Стратіло В.І. Зінов"євої А.Г.

при секретарі Сєліна Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції відповідачив ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Кіровського районного суду м.Длнецька

від 5 березня 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення та виселення з жилого приміщення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 5 березня 2007 року позовні вимоги задоволено, ОСОБА_3 вселено в квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_2 виселено з вказаної квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення посилаючись на те, що до участі по справі не притягнуто інших співвласників квартири, суд недостатньо перевірив обставини справи, відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі, а суд постановив рішення про його виселення.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. просила рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивачці ОСОБА_3.яалежить 50% квартири АДРЕСА_1 В квартирі проживають ОСОБА_1. та ОСОБА_2, перешкоджають їй проживати в квартирі, чим порушують її права власника. Відповідач ОСОБА_2 проживає в квартирі без згоди позивачки, права на житло не має і тому підлягає виселенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що вказана квартира належала по праву власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 у рівних частках по 25% кожному. По договору дарування від 9 вересня 2006 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 50% квартири. В договорі даріння вказано, що 50%) квартири належать ОСОБА_5. 25% згідно свідотства про право власності від22 липня 1998 року, а 25%) по договору даріння від 31 травня 2002 року. Позивачка представила договір купівлі-продажу від 3 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 купила 25% вказаної квартири. Тобто позивачці ОСОБА_3. належить 75% квартири. І довод апелційної скарги про те, що до участі по справі не притягнуто ОСОБА_6 безпідставний.

Судом встановлено, що в квартирі проживає відповідачка ОСОБА_1, якій належить 25% квартири, та ОСОБА_2, який поселився без згоди позивачки. Діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачка позбавлена можливості проживати в квартирі і користуватись своєю власністю, чим порушено її права власника.

Тому суд обгрунтованно вселив позивачу в квартиру, а відповідача ОСОБА_2 висилив з квартири.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст.307,308, 315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 5 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.