УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 876/4555/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М.,Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Сидор О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зміну формулювання причин звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 в вересні 2011 року звернувся з позовом в суд до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третьої особ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області № 967 від 17.08.2011 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення, зобов'язати начальника ГУ МВС України у Львівській області (шляхом змінення формулювання причин звільнення) звільнити його з 27.06.2014 року в запас Збройних сил за п. 64 "й" Положення через набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, з встановленням вислуги на день звільнення у календарному обчисленні, що складатиме 07 років 06 місяців 14 днів, стягнути з ГУ МВС України у Львівській області в користь позивача середній заробіток за 2 роки 08 місяців 27 днів вимушеного прогулу, обчисленого з 01.09.2011 року по 27.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підставою до винесення оскаржуваного наказу № 967 від 17.08.2011 року було порушення ним службової дисципліни, що призвело до надзвичайної події - порушення проти нього 05.08.2011 року прокуратурою Шевченківського району м. Львова кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України, та дискредитації звання працівника органів внутрішніх справ, у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Станом на момент винесення оскаржуваного наказу вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку була не встановлена, а тому, висновок про скоєння ним вчинку, що дискредитує звання працівника міліції є необґрунтованим та передчасним, оскільки службові особи органів внутрішніх справ не наділені правом надавати оцінку зібраним у ході досудового слідства фактам та, відповідно, робити висновки про причетність особи до кримінально караних дій, доки вина особи у скоєнні злочину не буде доведена у встановленому законом порядку вироком суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні встановлено правомірність дій відповідача на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, оскільки станом на той час тривало досудове слідство та вироку по справі не існувало.

З вищевказаною постановою не погодився апелянт ОСОБА_3, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року та винести нову постанову, якою повністю задовільнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що в судовому засіданні позовні вимоги були доведені повністю та настоює на задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року і винести нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечила та просить в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступних міркувань

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України з 12.07.2010 року по 17.08.2011 року.

05.08.2011 року прокуратурою Шевченківського району м. Львова було порушено проти ОСОБА_3 кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, отримавши повідомлення про зґвалтування, всупереч вимогам ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, наказу МВС України від 14.04.2004 №400 «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», не вжив заходів для реєстрації та забезпечення перевірки, фіксації можливих слідів злочину. ОСОБА_3, будучи службовою особою не вжив всіх заходів, передбачених чинним законодавством щодо розкриття злочину та порушення кримінальної справи, що потягло за собою заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом прав, свобод, інтересів громадян, підриву авторитету правоохоронних органів призвело до стану справ, за яких розкрити злочин в подальшому не виявилось можливим.

З висновку службового розслідування вбачається, що вказаними діями ОСОБА_3 грубо порушив обов'язки рядового та начальницького складу ОВС щодо дотримання дисципліни, неухильне виконання яких передбачено ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, вимоги Закону України "Про міліцію", що призвело до надзвичайної події - порушення проти нього кримінальної справи, дискредитацію звання працівника внутрішніх справ.

За наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 12.08.2011 року, за грубі порушення положень Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на дільничного інспектора міліції СДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 рекомендовано накласти дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

За наслідками проведеного службового розслідування, ГУ МВС України у Львівській області було видано наказ № 967 від 17.08.2011 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ МВС України у Львівській області № 265 о/с від 31.08.2011 року ОСОБА_3 звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11.11.2013 року, що набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України (вимагання), тобто злочину, безпосередньо пов'язаного з укриттям іншого злочину - зґвалтування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з врахуванням вимог діючого законодавства, обставин справи прийшов до вірного висновку, що наказ №967 від 17.08.2011 року, що винесений за результатами проведеної службової перевірки винесений правомірно і службові особи відповідача при винесенні оскаржуваного наказу діяли правомірно в межах своєї компетенції, а тому суд першої інстанції підставно відмовив в скасуванні цього наказу.

В зв'язку з наведеним суд першої інстанції також підставно відмовив і у решті заявлених позовних вимог оскільки вони є похідними від первинної позовної вимоги про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висовків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі № 2а-10415/11/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М.Гулид

суддя В.С.Затолочний

повний текст ухвали виготовлений 08.05.2015 року