У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду щодо нього.

           Вироком апеляційного суду Чернівецької області від 21 листопада 2008 року

засуджений: за п.6 ч.2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі; за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд визначив ОСОБА_1. остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

           На користь потерпілої ОСОБА_2. суд постановив стягнути із засудженого ОСОБА_1. та його законного представника 24 689 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 50 000 грн. - моральної.

Як встановив суд, у травні 2008 рокуОСОБА_1., знаючи, що мешканка с. Крутеньки Хотинського району потерпіла ОСОБА_3 зберігає у будинку гроші та цінності, вирішив заволодіти ними шляхом розбійного нападу на потерпілу. У день вчинення цього злочину, приблизно о 9 год. 40 хв., скориставшись тим, що потерпіла знала засудженого як товариша свого онука, він прийшов до неї додому де, реалізовуючи свої злочинні наміри, напав на неї. Від завданого ним удару ліктем в обличчя потерпіла упала на підлогу і знепритомніла. З тим, що б полегшити вчинення задуманогоОСОБА_1. вирішив позбавити потерпілу життя. З цією метою він почав здавлювати її шию мотузкою, притискуючи потерпілу коліном до підлоги, але мотузка порвалась. Продовжуючи реалізацію задуманого, засуджений відламав від дивану дерев'яну планку і, перевернувши ОСОБА_3 на спину, став завдавати їй удари по голові, шиї та тулубу, а потім цією ж планкою передавив потерпілій шию, притискуючи один кінець планки до підлоги, і утримував її до тих пір, поки не переконався, що потерпіла померла. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії від стискання шиї. Після цього ОСОБА_1. зірвав з шиї потерпілої гаманець з грошима  в сумі 1 000 грн. Обшукуючи житло потерпілої, він виявив та заволодів двома золотими каблучками загальною вартістю 1 600 грн. та грошима у сумі 1 500 грн. і залишив місце подій.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений, не оспорюючи висновки суду щодо кваліфікації його неправомірних дій, просить змінити вирок і пом'якшити призначене йому покарання, приймаючи до уваги вчинення ним злочину у неповнолітньому віці. Крім того, засуджений ОСОБА_1. посилається на неправильне визначення судом кількості та вартості майна потерпілої ОСОБА_3, яким він заволодів в результаті вчинення розбійного нападу, і указує, що у потерпілої він забрав тільки гроші в сумі 450 грн.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів вважає, що його скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду стосовно доведеності винності ОСОБА_1. у вчиненні ним розбійного нападу на ОСОБА_3 та її умисного вбивства відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам. Правильність цих висновків, а також правильність висновків суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч.4 ст. 187 та за п.6 ч.2 ст. 115 КК України у скарзі не оспорюються.

Посилання засудженого у скарзі на те, що у вироку неправильно указано загальну вартість майна потерпілої, яким він заволодів, колегія суддів не може розцінити як підставу для внесення у вирок суду першої інстанції відповідних змін.

Із змісту показань потерпілої ОСОБА_2. та свідка ОСОБА_4 видно, що напередодні вбивства потерпіла ОСОБА_3 при собі мала 1 000 грн. і у будинку зберігала 1 500 грн. та дві золоті обручки. Те, що засуджений знав про наявність у потерпілої ОСОБА_3 грошей підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4. Дані протоколу огляду місця події свідчать про те, що у кімнатах житла потерпілої було зафіксовано розкидані речі, одяг та виявлено інші ознаки пошуку цінностей.

Приймаючи до уваги ці обставини, а також і те, що під час слідства не було встановлено даних, які б указували на те, що після вчиненняОСОБА_1 злочину і до виявлення трупа потерпілої її житло відвідував ще хто-небудь, крім засудженого, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про заволодінняОСОБА_1 не тільки гаманця з грішми, які потерпіла мала при собі, а й інших цінностей, що зберігались у її будинку.

Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України, оскільки, як видно із змісту мотивувальної частини вироку, при цьому було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, встановлені по справі характеризуючі засудженого дані та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. У тому числі, за обставину, яка пом'якшує покарання, суд визнав скоєння ним злочину у неповнолітньому віці на що посилається у своїй скарзі засуджений.

Будь-яких інших підстав для пом'якшення ОСОБА_1. покарання колегія суддів не вбачає.

Порушень кримінально-процесуального закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду першої інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернівецької області від 21 листопада 2008 року щодо нього ж - без зміни.

Судді:

Присяжнюк Т.І.                Федченко О.С.               Школяров В.Ф.