Головуючий суду 1 інстанції - Рукас М.С.

Доповідач - Орлов І.В.

Справа № 408/606/14-ц

Провадження № 22ц/782/223/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Орлова І.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

при секретарі: Коротенко С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області в інтересах держави на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Євсузької сільської ради Біловодського району Луганської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

19.06.2014 року ОСОБА_2 (далі позивач), одночасно посилаючись на вимоги статей 344, 392 ЦК України, звернувся з позовом до Євсузької сільської ради (далі відповідач) в якому просив: визнати за ним право власності в порядку набувальної давності на будівлю механічної майстерні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ АПФ «Валентина».

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 15.07.2014 року позов задоволено повністю. За ОСОБА_2, відповідно з вимогами статті 392 ЦК України, визнано право власності на будівлю мехмайстерні, яка розташована по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Луганської області (далі апелянт) , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права, просив: рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю сільськогосподарського призначення, набуто позивачем на законних підставах та підлягає визнанню за останнім. Посилаючись на приписи статті 316, ч.1 статті 328 та статті 392 ЦК України суд зазначив, що виконавши всі вимоги чинного законодавства України, які було виконано без будь-яких порушень закону, позивач не може на даний момент зареєструвати свого права, тобто не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майно з причин бездіяльності відповідача щодо подальшого оформлення технічної документації.

З вищевказаними висновками суду погодитися неможна з огляду на наступні обставини.

З даних фотокопії Довідки № 733 від 12.06.2014 року за підписом в. о. голови Євсузької сільської ради вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, користується земельною ділянкою під будівлею механічної майстерні в АДРЕСА_1 без правовстановлюючої документації, та добровільно сплачує земельний податок з фізичних осіб у сумі 60,27 гривень щорічно. Суму земельного податку встановлено згідно нарахуванню податкової інспекції у Біловодському районі (а.с.3).

З даних фотокопії Довідки № 1670 від 04.12.2013 року за підписом голови Євсузької сільської ради слідує, що згідно накладної від 05.11.2003 року ОСОБА_2 була придбана механічна майстерня в АПФ «Валентина» за готівковий рахунок за адресою: АДРЕСА_1. З моменту придбання та по теперішній час нерухомим майном, механічною майстернею ОСОБА_2 користується відкрито, безперервно, на протязі десяти років (а.с.4).

З даних фотокопії довідки Архівного відділу Біловодської районної державної адміністрації № 60 від 27.07.2011 року слідує, що рішення про відведення ділянки для будівництва, про затвердження акта введення в експлуатацію та сам акт введення в експлуатацію будівлі механічної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в протоколах засідань виконавчого комітету Євсузької сільської ради та Біловодської районної ради народних депутатів за 1960-1962 роки відсутні (а.с.5).

З даних фотокопії накладної б/н від 05.11.2003 року, виданої АПФ «Валентина», вбачається, що до оплати ОСОБА_3 виставлена продукція - механічна майстерня та зварювальний апарат на загальну суму 10.500,00 гривень у тому числі ПДВ 1.750,00 гривень (а.с.6).

З даних фотокопії квитанції № 007 від 05.11.2003 року слідує, що ОСОБА_3 здійснив оплату в розмірі 10.500,00 гривень за механічну майстерню та зварювальний трансформатор на рахунок Агропромислової фірми через Біловодське відділення № 3123 Ощадного банку України (а.с.7).

Рішенням державного реєстратора № 8599112 від 03.12.2013 року у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі витягу за заявою ОСОБА_2 відмовлено (а.с.8).

З даних фотокопії довідки № 311 від 03.12.2013 року за підписом начальника Біловодського БТІ вбачається, що станом на 29.12.2012 року право власності на нерухоме майно - будівлю майстерні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в бюро не зареєстровано (а.с.9).

З даних фотокопії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 503557 вбачається, що 31.07.2000 року проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Валентина». 01.07.2008 року внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство. 23.07.2008 року внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 11.11.2008 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «АПФ «Валентина» у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с.12-13)

31.11.2011 року за замовленням ОСОБА_2 був виготовлений технічний паспорт на будівлю механічної майстерні, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а. с.25-28).

З даних фотокопії постанови від 29.10.2003 року вбачається, що державним виконавцем Державної виконавчої служби Біловодського районного управління юстиції на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ТОВ АПФ «Валентина» на користь ВАТ «Державний ощадний банк» заборгованості у сумі 189.446,89 гривень (а.с.31).

З даних фотокопії загальних зборів засновників ТОВ «АПФ «Валентина» від 28.10.2003 року вбачається, що під час обговорення питання про реалізацію заставного майна збори вирішили: надати згоду на реалізацію Біловодським відділенням «Ощадного банку України» № 3123 заставного майна, яке передано у забезпечення погашення кредиту. Заставне майно реалізувати за цінами, не нижчими тим, що запропоновані банком (а. с. 32).

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

· володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

· володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

· володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Позовна заява ОСОБА_2 містить взаємовиключні за своєю суттю, характером та предметом доказування позовні вимоги, а саме:

· вимоги про визнання права власності на майно, яке належить на праві власності іншій особі або на безхазяйну річ (ст. 344 ЦК України набувальна давність);

· вимоги про визнання права власності за особою, яка вже є власником майна (право власності якої оспорюється або не визнається іншою особою; якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності стаття 392 ЦК України).

В суді першої інстанції зміст своїх позовних вимог ОСОБА_2 не уточнював. Позивач не міг конкретизувати ці вимоги і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Резолютивна частина тексту позовної заяви ОСОБА_2 містить вимоги про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна саме за набувальною давністю (а. с. 2 ). Колегія суддів вважає, що ці вимоги є визначальними під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2.

Встановленими фактами підтверджується, що будівля механічної майстерні, яка розташована по АДРЕСА_1, перейшла до позивача на підставі внесення ОСОБА_2 05.11.2003 року певної грошової суми на рахунок АПФ «Валентина». За таких обставин стверджувати про те, що позивач не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності на будівлю механічної майстерні, не можна.

Через невідповідність висновків суду обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права, рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 липня 2014 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заявлених до Євсузької сільської ради Біловодського району Луганської області вимог про визнання за набувальною давністю права власності на будівлю механічної майстерні.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15.07.2014 року, - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Євсузької сільської ради Біловодського району Луганської області про визнання за набувальною давністю права власності на будівлю механічної майстерні, що розташована за адресою: Луганська області Біловодський район АДРЕСА_1 (вісім), - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: