ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явилися;

від відповідача –не з’явилися;

від третьої особи –не з’явилися.

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Науково-виробниче підприємство “Медторг” у лютому 2006 року звернулося з позовними вимогами про стягнення з Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” 8 800 000 грн. часткової заборгованості вартості медапаратури.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2006 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Донецький протипухлинний центр.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2006 (суддя Ємельянов А.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 (судді: Кулебякін О.С. –головуючий, Запорощенко М.Д., Волков Р.В.), задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 8 800 000 грн. заборгованості. Рішення мотивовані доведеністю позовних вимог, а заперечення відповідача про відсутність бюджетного фінансування –необгрунтовані.

У касаційній скарзі Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” просило рішення судів скасувати, покликаючись на те, що судами порушені вимоги процесуального законодавства, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи та не правильного застосування норм матеріального права. А також на те, що вони не мали можливості у повному об’ємі виконати взяті на себе зобов’язання щодо оплати вартості медапаратури через недофінансування коштів із державного бюджету.

Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 8 800 000 грн., господарські суди першої та другої інстанції виходили з того, що на виконання умов договору поставки № 17 від 07.02.2005 Приватним підприємством “Науково-виробниче підприємство “Медторг” поставлено Донецькому обласному протипухлинному центру високоенергетичний опромінювач “С1іпас-2100С/В” вартістю 48 000 000 грн., яке Державним підприємством “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” сплачено лише у сумі 39 200 000 грн.

Такі висновки грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і повністю підтверджуються матеріалами справи.

Судами правильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, якими передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вказівок закону, договору, а в разі не зазначення строку виконання зобов’язання, боржник повинен виконати свій обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому, позивачем додержано зазначені норми закону, оскільки він 25.07.2005 звернувся з вимогою до відповідача про сплату заборгованості у сумі                           8 800 000 грн., яка залишена без задоволення. Тому суди обох інстанцій правомірно дійшли висновку щодо задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що виконання зобов’язання за договором поставки не було забезпечене бюджетними коштами, у зв’язку з внесенням змін Міністерством палива та енергетики України до паспорту бюджетної програми на 2005 рік, у частині зменшення асигнувань на придбання медичного обладнання, не заслуговують на увагу, оскільки у паспорті бюджетної програми на 2005 рік, затвердженим наказом Міністерства палива і енергетики України і Міністерством фінансів України від 17.02.2005 № 223/403, окремим рядком передбачалось фінансування придбання високоенергетичного опромінювача для Донецького обласного протипухлинного центру на суму 48 000 000 грн., що повністю співпадає з ціною медичного обладнання, вказаною у договорі поставки № 17 від 07.02.2005 і який (паспорт) є підставою для виконання сторонами своїх зобов’язань. Між тим, зміни до паспорту бюджетної програми внесені тільки після одержання медичного обладнання замовником і сплати відповідачем більшої частини вартості цього обладнання. Крім того, подальша зміна обсягів фінансування розпорядником бюджетних коштів не свідчить про відсутність бюджетного забезпечення виконання договору поставки № 17.

Відповідно до вимог частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний у разі поставки продукції прийняти рішення про його оплату.

Суди обох інстанцій також правильно дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення усного клопотання про залучення до участі у справі Міністерства палива та енергетики України, оскільки міністерство не є стороною у договорі.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 у справі господарського суду Донецької області № 8/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” –без задоволення.