УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства, третя особа - територіальна державна інспекція з питань праці у Полтавській області, про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 11 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2013 року в зв'язку з непроведенням нарахування та оплати за надурочні та святкові години, не проведенням доплати за шкідливість та доплати за відпускні в сумі 26 539 грн 09 коп.; розмір інфляційних збитків від знецінення грошового боргу (заборгованості по заробітній платі) у сумі 2 045 грн 07 коп.; моральну шкоду - 10 000 грн; вартість проведення судової експертизи 5 920 грн.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2012 року по 30 листопада 2013 року у зв'язку з непроведенням нарахування та оплати за надурочні та святкові години, не проведенням доплати за шкідливість та доплати за відпускні у розмірі 10 415 грн 09 коп.; розмір інфляційних збитків від знецінення грошового боргу заборгованості по заробітній платі у розмірі 211 грн 40 коп.; моральну шкоду 1 000 грн; вартість проведення судової експертизи в розмірі 5 920 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 11 листопада 2014 року змінено рішення в частині судових витрат у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати починаючи з 2010 року є необґрунтованими та не доведені належними доказами, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Суди попередніх інстанцій повно встановили фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року, в незмінній після апеляційного перегляду частині, та рішення апеляційного суду Полтавської області від 11 листопада 2014 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року, в незмінній після апеляційного перегляду частині, та рішення апеляційного суду Полтавської області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.К. Гримич

В.С. Висоцька

О.В. Кафідова