ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 року Справа № 904/236/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко Г.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кудін М.В., представник, довіреність №52-16/242 від 26.12.14;

від відповідача-2: Ангелов Є.М., представник, довіреність №б/н від 19.01.15;

представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІТОБА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015р. у справі №904/236/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс", м.Кривий Ріг

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІТОБА", м.Дніпропетровськ

про визнання векселя таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015р. у справі №904/236/15 (суддя Красота О.І.) позов задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню, вексель серії АА 0103637 в частині зобов'язань публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг сплатити за цим векселем суму грошових коштів у сумі 331 343,52 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс", м.Кривий Ріг чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "МАНІТОБА" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що спірний вексель був підписаний уповноваженими на це особами та скріплений печаткою підприємства.

Скаржник зазначає, що посилання позивача про те, що рішень правління про випуск простого векселя не приймалось, є недоведеним, оскільки в підтвердження цього не надано жодного доказу, крім письмових пояснень. Довідка №52-16/1466 від 24.12.2014р. не може використовуватися судом як доказ того, що особи, які ставили підписи на векселі, діяли із перевищенням своїх службових обов'язків.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.121-124).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-2, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просило:

- визнати таким, що не підлягає виконанню, вексель серії АА 0103637 в частині зобов'язання публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за цим векселем грошові кошти у сумі 331343,52 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс" чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2013 року до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (найменування позивача змінено на підставі змін до установчих документів, державна реєстрація яких проведена 20.08.2014 року) від товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба" надійшов лист №61 від 12.12.2013 року, в якому останній повідомив, що є векселедержателем спірного векселя та вимагає здійснити оплату за простим векселем, тому що настав строк платежу.

Позивач стверджує, що працівники підприємства позивача Лавриненко Г.В. та Козловська Н.І., підписуючи простий вексель серії АА 0103637, діяли з перевищенням повноважень, порушуючи вимоги Статуту та Положення про Правління ВАТ «ПівдГЗК», які діяли у відповідний період.

До матеріалів справи позивачем надано копію простого векселя серії АА 0103637, з якого вбачається, що 11.10.2007 року відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" видало простий вексель серії АА 0103637 із строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01 січня 2013 року, згідно якого зобов'язувалося сплатити проти цього векселя товариству з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс" чи його наказу грошові кошти у сумі 331 343,52 грн. (а.с.29).

Спірний вексель підписано заступником голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі довіреності №52-16/95/113 від 29.12.2006р. та головним бухгалтером без зазначення прізвищ осіб, що вчинили підпис, скріплені печаткою ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Позивач стверджує, що спірний вексель підписано заступником голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненком Г.В. та головним бухгалтером Козловською Н.І., які діяли з перевищенням повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст.76 Уніфікованого закону).

Відповідно до ч.1 ст.77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67-68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70- 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72-74).

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", в редакції, що діяла на момент видачі зазначеного спірного векселя, вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

В силу положень частини 2 статті 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу, тобто простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно п.9.3.1. Статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", державна реєстрація якого проведена 14.04.2006 року (далі - Статут), правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє в інтересах товариства у порядку, визначеному законодавством України, цим статутом, Положенням "Про Правління" та іншими внутрішніми нормативними актами товариства.

Відповідно до п.9.3.2 Статуту правління складається з 5-ти членів, які обираються загальними зборами товариства строком на 3 роки.

До компетенції правління відносяться усі питання поточної діяльності товариства окрім тих, що згідно законодавства України, цього Статуту та внутрішніх нормативних актів товариства віднесені до компетенції загальних зборів чи спостережної (наглядової) ради товариства (п.9.3.4. Статуту).

Пунктом 9.3.5. Статуту передбачено, що роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами товариства строком на 3 роки. Голова правління або виконуючий обов'язки голови правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності вчиняти дії від імені товариства, зокрема, представляти товариство у взаємовідносинах з іншими юридичними особами, укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису, підписувати фінансові, банківські, процесуальні та інші документи.

За п.9.3.6. Статуту правління товариства в межах своєї компетенції, у тому числі, приймає рішення про випуск векселів.

У відповідності з п.8 постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення. При розгляді справ такої категорії судам слід також враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч.2 ст.241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Згідно довідки публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" №52-16/1466 від 24.12.2014р., на підприємстві не виявлено будь-яких протоколів (копій протоколів) засідання правління товариства, які містять рішення правління товариства про видачу та/або випуск векселя (векселів) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс" чи про погашення заборгованості товариства перед товариством з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс" шляхом видачі векселя (а.с.36).

Доводи скаржника про те, що спірний вексель був підписаний уповноваженими на це особами і скріплений печаткою підприємства та довідка №52-16/1466 від 24.12.2014р. не може використовуватися судом як доказ того, що особи, які ставили підписи на векселі, діяли із перевищенням своїх службових обов'язків, не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки скаржником не надано судам обох інстанцій довіреності №52-16/95/113 від 29.12.2006р., на підставі якої діяв заступник голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписуючи спірний вексель.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що спірний вексель було підписано зі сторони векселедавця заступником голови правління з фінансів та бюджету товариства, тобто особою, яка повинна була діяти в межах наданих їй повноважень згідно трудового контракту, статуту товариства або окремих повноважень за довіреністю.

Доказів на підтвердження наділення заступника голови правління товариства Лавриненка Г.В. повноваженнями на підписання спірного векселя станом на час його видачі судам обох інстанцій сторонами не надано.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку значення має саме наявність рішення правління позивача. У разі відсутності рішення виконавчого органу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат про випуск спірного векселя, його підписання заступником голови правління з фінансів та бюджету товариства слід вважати вчиненим без наявності належних повноважень.

Отже, підписання спірного векселя заступником голови правління з фінансів та бюджету підприємства позивача Лавриненком Г.В. слід вважати вчиненим без наявності належних повноважень (відсутності рішення Правління). При цьому такі дії представника ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України можливі лише за умов наступного їх схвалення цією особою. Доказів схвалення таких дій з боку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сторонами судам обох інстанцій не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не є особою, зобов'язаною за спірним векселем, відповідно вексель є таким, що не підлягає виконанню в частині зобов'язань ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем загальну суму грошових коштів 331 343,52 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аюспромсервіс" чи його наказу зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 01 січня 2013 року.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 01.07.2013 року у справі №6/5005/10671/2012, від 15.10.2013 року у справі №9/5005/10460/2012, від 15.10.2013 року у справі №27/5005/10614/2012.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

За таких обставин підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІТОБА", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015р. у справі №904/236/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 28.05.2015р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських