Справа № 2-а-4/2007 рік ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 p. Енергодарський міський суд Запорізької області у складі головуючого:
Дьяченко С.В. при секретарі: Сідельнікова А.С, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар адміністративний позов ОСОБА_1 до Іванівської сільскої ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, про скасування рішення НОМЕР_1 четвертої сесії п'ятого скликання та зобов'язання відповідача надати в аренду земельну ділянку строком на 20 років шляхом укладення договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванівської сільскої ради, про скасування рішення НОМЕР_1 четвертої сесії п'ятого скликання та зобов'язання відповідача надати в аренду земельну ділянку строком на 20 років шляхом укладення договору оренди.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що в задоволенні його заяви про надання в аренду строком на 20 років земельної ділянки площею 0,12 га АДРЕСА_1 для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей решениям сесії Іванівської сільскої ради були відмовлено на підставі п. 1 ст. 61 ЗК України. Позивач не згоден з винесеним рішенням з наступних підстав. Ним подавалася заява про надання зімельної ділянки в оренду тільки для для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, а не для господарської діяльності, оскільки він не планував отримання прибутку, доходу. Вважає також безпідставними посилання на ч. 1 ст. 61 ЗК України, оскільки відповідачем не надано підтвердження про встановлення, що спірна ділянка належить до водного фонду. Рішення прийнято з порушенням процедури прийняття рішень місцевими радами, тобто без проведення підготовчих робіт.Крім того, діючим законодавством не передбачено заборони на отримання земельної ділянки, яка має статус природоохоронної, в аренду, а лише встановлює особливий режим використання. Відповідачем порушені норми Конституції України, в який встановлено право на розпорядження (оренду) землею.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просить скасувати рішення НОМЕР_1 Іванівської сільскої ради як незаконне, зобов'язати відповідача надати згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої АДРЕСА_1, стягнути судові витрати. Пояснив, що вважає рішення НОМЕР_1 Іванівської сільскої ради незаконним, а посилання на ч. 1 ст. 61 ЗК України безпідставним, оскільки спірна ділянка не належить до водного фонду. Крім того він не збирався займатися господарською діяльністю, а писав в заяві про надання в оренду зімельної ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. Ч. 1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Представник відповідача, діючий на підставі довіреності в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав. Пояснив, що ст. 142 Конституції України і ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ , міст. Як власнику землі сільській раді належить право розпорядження нею, передачі земельних ділянок у власність чи користування, надання в оренду. Рада організує землеустрій, здійснює контроль за використанням земель, інформує населення про стан і рух земельних ресурсів. Прибрежні захисні смуги є складовою частиною водоохоронних зон і встановлюються в їх межах. Проекти зон розробляються на замовлення органів водного господарства і затверджуються відповідними місцевими органами у відповідності до ст. 58 ЗК України. Орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності є сільські ради в межах повноважень, зазанчених Законом. Договір оренди укладається сільською радою після затвердження проекту відведення земельної ділянки на засіданні сесії сільської ради. При обговоренні цього питання на сесії депутатів хвилювало питання постановки забору заявником на зазначеній земельній ділянці, крім того на результат розгляду питання вплинула поведінка позивача на пленарному засіданні ради. Деякі інші ділянки на Набережній с Іванівка були передані в оренду, були укладені договори оренди строком до п'яти років.
Представник третьої особи вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки сільська рада діяла в межах своїх повноважень. Питання про надання позивачу в оренду спірної земельної ділянки розглядалося на засіданні постійної депутатської комісії, яка дала свою згоду. Документи, які в позовній заяві просив витребувати позивач: рішення ради про віднесення земель АДРЕСА_1 до земель водного фонду, генеральний план с Іванівка, документи, що підтверджують проведення підготовчих робіт щодо прийняття рішення про віднесення спірної земельної ділянки до категорії природоохоронних, рішення ради про віднесення земель узбережжя с Іванівка до природоохоронноої зони - відсутні.
Вислухавши пояснення, дослідував матеріали справи - суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права влсності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому ЗК України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Ст 12 ЗК України визначає повноваження рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сксії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про власність» суб'єктами права державної власності на землю виступають в тому числі і сільські ради - на землі в межах її територій.
Судом при розгяді справи було встановлено, що позивач належним чином звернувся до Іванівської сільскої ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області із заявою про надання в оренду земельної ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (а.с. 8). Відмова відповідача (а.с. 7) в наданні згоди на розробку проекту відведення не містить мотивованих причин відмови, а тому не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 124 ЗК України. Механізм розроблення проектів землеустрою предбачений Порядком розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженого Постановою КМУ № 1094 від 25.08.2004 р.
Посилання відповідача на ч.1 ст. 61 ЗК України суд вважає необгрунтованим, оскільки прибрежні захисні смуги є природоохоронною зоною з режимом обмеженої господарської діяльності. У відповідності до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. В судовому засіданні відповідачем не надано доказів віднесення Набережної в с Іванівка до природоохоронної території, оскільки згідно пояснень в судовому засіданні таке рішення сільською радою не приймалося.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України та ч.З ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
П.2-4 рішення НОМЕР_1 ніяким чином не порушує конституційні права позивача, оскільки стосуються розробки проекту землеустрою для встановлення межі території природоохоронного призначення.
У відповідності до ч. З ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 13,19, 41,142-145 Конституції України, ст. 9,11,69-70,86,94,158,160,163,186,254 КАС України, ст. 12, 20, 61, 116,124 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 24, п. 34 ст. 26, 59, п.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови КМУ № 1094 від 25.08.2004 р., суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати п.1 рішення НОМЕР_1 четвертої сесії п'ятого скликання Іванівської сільскої ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області незаконним, відмінити його.
Зобов'язати Іванівську сільску раду Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області надати згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої АДРЕСА_1.
Стягнути з Іванівської сільскої ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: