Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 299/1068/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.06.2015 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Бак М.Д.,

при секретарі судового засідання - Лемак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2006 року в сумі 14562,44 грн., а також витрати по оплаті судового збору.

В обгрунтування позову позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.08.2006 року відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Кредитний договір, укладений з відповідачем є договором приєднання, порядок укладення якого передбачений ст. 634 ЦК України. Згідно Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

За користування кредитом нараховувалися відсотки в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 "Правил користування платіжною карткою". Положеннями Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід"ємних частин договору. Зокрема, можливість зміни розміру відсоткової ставки за кредитом за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Він, позивач, виконав свої зобов"язання за договором та угодою в повному обсязі, що виявилося у наданні відповідачеві кредиту у розмірі, встановленому договором. Відповідач згідно Умов та правил надання банківських послуг зобов"язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, у разі невиконання зобов"язань за договором на вимогу банку виконати зобов"язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту овердрафту), оплати винагороди банку, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Проте, відповідач не надавала своєчасно йому, позивачеві, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, чим у порушення умов кредитного договору, а також вимог законодавства не виконала зобов'язання за кредитним договором. В результаті цього станом на 28.02.2015 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 14562,44 грн., з яких 5672,10 грн. - заборгованість за кредитом; 6276,01 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1444,69 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 669,64 грн. - штраф (процентна складова).

За таких обставин, а також враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов"язань за договором, він, позивач, з метою захисту своїх законних прав вимушений звернутися до суду.

Представник позивача, якого про час та місце судового розгляду було повідомлено належним чином, в судове засідання не з'явився повторно. Разом із позовною заявою до суду поступило клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 19).

З огляду на те, що в судовому засіданні 06.05.2015 року суд визнав потрібним, щоб представник позивача, надав особисті пояснення, судовий розгляд справи відкладався на 18.05.2015 року на 10.30 год. та на 02.06.2015 року на 14.00 год., проте представник позивача, якому відповідне повідомлення та судова повістка направлялися у встановленому порядку, в тому числі згідно заяви про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с. 18), до суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив. У зв"язку з цим суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася. Повістки про виклик у суд надсилалися відповідачеві на адресу її місця проживання, зареєстровану у встановленому законом порядку, та повернулися з причин непроживання адресата за даною адресою, тому згідно положень ст.74 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручений відповідачеві належним чином. Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити рішення за відсутності відповідача у заочному порядку, оскільки позивач згідно заяви від 21.03.2015 року (а.с. 19) проти цього не заперечує.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у зв"язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

У відповідності до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ч. 3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До предмету доказування у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором входять факт укладення договору у встановленому порядку, виконання сторонами своїх зобов"язань за кредитним договором, зокрема, надання кредитних коштів позивачем та виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів згідно договору тощо.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 10.08.2006 року з відповідачем було укладено договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Також позивач зазначає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті позивача, складає договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст. 57-66 ЦПК України.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та його умов позивачем додано до позовної заяви завірену позивачем копію заяви (а.с. 6) та копію документа під назвою "Условия и правила предоставления банковских услуг" (а.с. 7-12).

В результаті оцінки наданої суду копії заяви (а.с. 6) встановлено, що у даному документі, який є двохстороннім, на одній стороні викладено персональні дані відповідача, на іншій - прохання відповідача відкрити рахунки і надати перераховані нижче послуги. Посередині цієї сторони документа є вставка під назвою кредитна картка із викладенням умов кредитування, зокрема, сума кредитного ліміту 3000 грн., а не 15000 грн., яка вказано у позовній заяві. Подальші відомості з огляду на розмір шрифта та якість роздрукування є нечитабельними.

В тому числі нечитабельними є відомості щодо того, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає договір, на що зсилається позивач у позовній заяві.

Інший доказ - Умови і правил надання банківських послуг (а.с. 7-12) не містить відомостей про дату та ким його затверджено, відповідачем даний документ не підписано та в даному документі не відображено умови надання відповідачеві кредитних коштів.

За правилами ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Проте, згідно викладеного вище позивачем не надано суду допустимі та належні письмові докази, які б підтверджували те, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, зокрема, докази того, у якому розмірі та на яких умовах відповідачеві було надано грошові кошти (кредит), відповідно яким був обов"язок відповідача щодо повернення кредиту та внесення інших платежів згідно договору.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що дані докази не містять інформації щодо обставин, які мають значення для вирішення даної справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення, оскільки не підтверджують обставини, на які покликається позивач в обгрунтування позовних вимог, зокрема, щодо факту укладення з відповідачем кредитного договору та його умов.

Суд на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, зокрема, сприяння всебічному і повному з"ясуванню обставин справи шляхом роз"яснення особам, які беруть участь у справі їх прав і обов"язків, попередження про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України, відкладав судовий розгляд справи та викликав представника позивача для надання особистих пояснень, в тому числі для роз"яснення наслідків неподання доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, проте, представник позивача в судове засідання не з"явився.

З огляду на викладене вище, оцінивши докази у справі в їх сукупності за правилами ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до переконання, що укладення між сторонами кредитного договору, з приводу виконання якого виник спір, не підтверджено доказами, а тому позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 64, 158, 169, 197, 209, 212- 215, 224, 225 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

у позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Відповідачем може бути подано до Виноградівського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийМ. Д. Бак