АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-400-Ф/08
Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
14 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні, визнання недійсним ордерів, виселення та вселення, за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин» - Прикуль Юлії Іванівни на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1. , ОСОБА_2. про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням на підставі статей 71 та 72 ЖК України, зазначивши, що на його балансі знаходиться гуртожиток, розташований за адресою - м. Феодосія, АДРЕСА_1. Відповідачці ОСОБА_1. у 1996 році був наданий ордер на заселення її сім'ї до кімнати НОМЕР_1 цього гуртожитку у зв'язку з прийняттям її на роботу до ЖКГ ДП радгосп «Феодосійський», правонаступником якого є позивач. Вказує, що з 1998 року ОСОБА_1. не знаходиться у трудових відносинах з ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» та не проживає у вказаному гуртожитку більш року без поважних причин. Крім того, спірна кімната була задана в поднайм сторонній особі. Вказане, свідчить про те, що відповідачі не мають потреби в наданій їм житлової площі.
ОСОБА_1. звернулася до суду із зустрічним позовом до ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин», ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про усунення перешкод у користуванні, визнання недійсним ордерів на заселення вказаних осіб у спірну кімнату, виселення цих осіб та вселення її та неповнолітнього сина ОСОБА_2. у цю кімнату.
Вимоги позову мотивувала тим, що вона і її син зареєстровані та проживають у спірній кімнаті, інтересу до кімнати не втратила, своєчасно сплачує комунальні платежі та квартирну плату, іншого житла не має, з причини тяжкої хвороби батька змушена була деякий час знаходиться біля нього та здійснювати догляд за ним, а тому взимку 2006 року вона не була у вказаній квартирі не більше двох-трьох місяців з поважних причин. Зазначає, що після винесення судового рішення про визнання її та її неповнолітнього сина такими, що втратили право користування жилим приміщенням і їх виселення, ЗАТ «Феодосійський
завод коньяків та вин» вивіз з спірної кімнати їхні речі та вселив сім'ю відповідачів, надавши двічі ордер ОСОБА_3. на цю кімнату. У зв'язку з тим, що зазначене рішення суду було скасоване судом апеляційної інстанції, вважає, що її порушені права не відновлені, оскільки у кімнаті продовжує жити сім'я ОСОБА_3.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2007 року у позові ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1. задоволений: визнано недійсним ордер № 21 від 21 жовтня 2006 року, виданий ОСОБА_3. на підставі рішення правління ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» від 18 жовтня 2006 року на право зайняття спірного жилого приміщення; визнано недійсним ордер № 21 від 16 січня 2007 року, виданий ОСОБА_3. на підставі рішення правління ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» від 16 січня 2007 року на право зайняття спірного жилого приміщення; виселено ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. зі спірного приміщення з зобов'язанням ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» надати вказаним особам інше жиле приміщення; вселені ОСОБА_1. , ОСОБА_2. у спірну кімнату та усунено перешкоди у користуванні цим приміщенням ОСОБА_1. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На вказане судове рішення представником ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» була надана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового - про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають. значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про те, відповідачі не проживали у спірному жилому приміщенні більше 6 місяців без поважних причин. Зазначає, що при зверненні до суду з зустрічним позовом позивачка посилалась на норми, які не мають відношення к предмету спору. Крім того, показання свідків зі сторони ОСОБА_1. не є достовірними.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши їх за матеріалами справи, вислухавши пояснення представників позивача, ОСОБА_3., ОСОБА_1. та її представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності передбачених статтями 71 та 72 ЖК Української РСР підстав для визнання ОСОБА_1. та її неповнолітнього сина такими, що втратили право користування спірним приміщенням. Також виходив з того, що своїми діями ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» порушив права вказаних осіб.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Згідно з вимогами статті 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Судом встановлено, що гуртожиток, розташований за адресою - м. Феодосія, АДРЕСА_1. знаходиться на балансі ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин». Відповідачці ОСОБА_1. у зв'язку з трудовими відносинами у 1996 році був наданий ордер на заселення її сім'ї до кімнати № 3 вказаного гуртожитку.
Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1. з 2005 року працює на Хлібокомбінаті у нічну зміну, тому на спірну квартиру вона приходила в ранці, потім йшла доглядати хворого батька. У січні та лютому 2006 року вона була вимушена проживати у свого батька, у зв'язку з тим, що гуртожиток не опалювався. Заборгованості за комунальні послуги не має, іншого житла вона з дитиною не має.
Вказане підтверджується матеріалами справи, а саме - абонентською книжкою по розрахунку за електроенергію (а.с. 55), розрахунковою книжкою по оплаті за квартиру (а.с. 56-62), довідкою ФМБТІ (а.с. 95), медичною довідкою про стан здоров'я батька ОСОБА_1. - ОСОБА_6. (а.с. 96), довідками Феодосійського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз» (а.с. 103, 172), довідкою Феодосійського хлібокомбінату (а.с. 173), а також поясненнями свідків ОСОБА_7. (а.с. 186-187). ОСОБА_8. (а.с. 187-189), ОСОБА_9. (а.с. 189-190) та не спростовується показаннями свідків ОСОБА_10 (а.с. 163-165), ОСОБА_11 (а.с. 165-166), ОСОБА_12. (а.с. 166-167), ОСОБА_13. (а.с. 184-186), іншими матеріалами справи.
Крім того, матеріалами справи не підтверджений факт здачі спірної кімнати в поднайм сторонній особі, що було обґрунтуванням позовної заяви ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин».
За таких обставин колегія суддів вважає, обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності передбачених статтями 71 та 72 ЖК Української РСР підстав для визнання ОСОБА_1. та її неповнолітнього сина такими, що втратили право користування спірним приміщенням.
А відтак, колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про те, що відповідачі не проживали у спірному жилому приміщенні більше 6 місяців без поважних причин.
Відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Згідно з вимогами статті 59 цього Кодексу ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Судом встановлено, що заочним рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 серпня 2006 року було визнано відповідачів за первісним позовом такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням. Після чого на підставі рішення правління ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» від 18 жовтня 2006 року ОСОБА_3. на склад сім'ї з трьох чоловік було видано ордер № 21 від 21 жовтня 2006 року на право зайняття жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_1, м. Феодосії, АР Крим (а.с. 1 том № 2) на підставі, якого ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. вселися у цю квартиру. Однак, 20 листопада 2006 року вказаний ордер було анульовано та 16 січня 2007 року вказаним особам був виданий ще один ордер на зайняття спірного приміщення (а.с. 4 том № 2).
Між тим, ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 10 квітня 2007 року (а.с. 112-113) зазначене заочне рішення було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» видав два ордера на одне спірне приміщення, право користування яким не втратили відповідачі за первісним позовом, чим порушив їхні права.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено те, що відсутність неправомірних дій ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., що одержували ордера на спірну жилу площу, виключає можливість їх виселення без надання іншого жилого приміщення, але не є підставою для відмови у позові про визнання ордеру недійсним.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності посилань позову ОСОБА_1. на окремі положення норм житлового законодавства не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду щодо відсутності передбачених статтями 71 та 72 ЖК Української РСР підстав для визнання ОСОБА_1. та її неповнолітнього сина такими, що втратили право користування спірним приміщенням, та про те, що своїми діями ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» порушив прав вказаних осіб.
Твердження апеляційної скарги щодо неналежної оцінки показань свідків також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки оцінка доказів судом першої інстанції дана відповідно до вимог статті 212 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалення з додержанням норм процесуального та матеріального права, а підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308, статтями 313, 314, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛА:
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин» - Прикуль Юлії Іванівни відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.