апеляційний суд автономної республіки Крим

Справа № 22-ц-51-Ф/08 

Головуючий суду першої інстанції                                                                Кисельов Є.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                                 Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого,  судді                    Ломанової Л.О.,

суддів                                          Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                              Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Сервісного центру «Алло-Сервіс» про стягнення неустойки,  моральної шкоди та штрафу в дохід держави,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 -представника ОСОБА_1на рішення Керченського міського суду АР Крим від 8 жовтня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сервісного центру «Алло-Сервіс» про стягнення неустойки у сумі 816, 63 грн.,  моральної шкоди в розмірі 500 грн. та штрафу в дохід держави в сумі 4 890 грн.

Вимоги позову мотивовані тим,  що позивач 17 жовтня 2006 року у магазині «Мобілайн» купив мобільний телефон «SIMENS AX75» за 489 грн. Через деякий час після придбання у телефоні виявився недолік і він направлявся на ремонт до сервісного центру відповідача. Останній раз телефон переданий відповідачу для проведення гарантійного ремонту 16 січня 2007 року,  де і знаходився до 17 липня 2007 року. Ніяких домовленостей про збільшення строку ремонту між сторонами не було. Позивач вважає,  що,  оскільки чотирнадцятиденний строк ремонту минув,  тому відповідач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі 1 % від вартості товару за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений термін,  а саме -за 167 днів. У позові зазначено,  що відповідач затримкою усунення недоліків понад установлений термін завдав позивачу також і моральну шкоду,  яка полягає у душевних стражданнях,  приниженням честі та гідності,  а також ділової репутації. Так,  з цього приводу в його сім'ї виникають сварки і бешкети,  напружені сімейні обставини,  посмішки з боку знайомих,  чим підірваний його авторитет сімейного голови.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 8 жовтня 2007 року у позові відмовлено.

На вказане судове рішення представник позивача подав апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи,  просить суд скасувати рішення та ухвалите нове - по суті позовних вимог.

Представник позивача в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на статті 526 та 610 ЦК України,  які регламентують виконання зобов'язань. Апелянт вказує,  що відповідачем не було надано до суду жодного доказу в підтвердження того,  що акт про неможливість проведення гарантійного ремонту складений саме 30 січня 2007 року.

2

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи,  вислухавши пояснення представника ТОВ «Алло-Сервіс»,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч. 1  ст.  303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції. У ч.3 наведеної статті зазначено,  що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з вимогами  ст.  30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи,  а також держава.

Між тим,  вирішуючи спір,  суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене положення закону,  не з'ясував,  хто фактично є сторонами у справі та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається,  зокрема - позову (а.с.  1),  рішення суду (а.с.  39,  40-43,  44) тощо,  що вимоги позову були заявлені до відповідача - Сервісного центру «Алло-Сервіс» і саме відносно цієї особи,  яка не є юридичною особою,  була розглянута справа.

При цьому поза увагою суду першої інстанції залишився той факт,  що у справі приймав участь представник ТОВ «Алло-Сервіс»,  відносно якого не була порушена ця цивільна справа. Представник вказаної особи при апеляційному розгляду пояснив,  що саме ТОВ «Алло-Сервіс» є юридичною особою,  а рішення суду ухвалене у відношенні Сервісного центру «Алло-Сервіс»,  що не є юридичною особою.

А відтак,  судом були порушені вимоги  ст.  11 ЦПК України,  відповідно до яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4  ст.  311 ЦПК України вирішення питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі,  є безумовною підставою для скасування рішення суду.

З огляду на вищенаведене,  рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

На підставі вказаного,  керуючись статтею 303,  пунктом 5 частини 1 статті 307,  пунктом 4 частини 1 статті 311,  статтями 313,  314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 8 жовтня 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.