Справа № 0216/ 1-36/11 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої –судді Тучинської Н.В.,

           при секретарі Мельник А.О.

з участю прокурора Добровольського Т.В.            підсудного ОСОБА_1

                     захисника –адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, раніше судимого 24 вересня 2010 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, 19 січня 2011 року Мурованокуриловецьким районним судом за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до п’яти років позбавлення волі в силу ст. 75,76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

          Будучи засудженим 24 вересня 2010 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та повторно в ніч з 25.11.2010 року на 26.11.2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки чужого майна, шляхом відкривання вхідних дверей в будинок, який розташований в с. Житники Мурованокуриловецького району Вінницької області та належить ОСОБА_3, таємно проник всередину, звідки скоїв крадіжку двох ящиків полової плитки «Олександрія»марки «Керамограніт», загальною вартістю 162 гривні. Свій злочинний намір довести до кінця ОСОБА_1 не зміг, оскільки його злочин зупинили сам потерпілий та свідки.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому злочині і показав: 25.11.2010 року він в с. Петримани відробляв громадські роботи, зокрема, розбирав ферму. В той день він працював з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Після роботи вони вживали різне спиртне в різних місцях, в кінці –пішли додому до ОСОБА_3, де продовжили розпивати спиртні напої. Він практично не пам’ятає подій після розпиття вина у ОСОБА_3, в тому числі не пам’ятає, як він вчиняв крадіжку. До свідомості він прийшов уже на другий день, він проснувся у себе дома, його одяг був весь в бруді, він був побитий. Кається, що через горілку скоїв злочин і запевняє, що з тих пір він більше спиртного не п’є, ходить допомагати громаді Мурованокуриловецької церкви.

Потерпілий в судове засідання не з`явився. Прокурор висловив думку про можливість захисту інтересів потерпілого, з врахуванням його заяви на досудовому слідстві, без його особистої участі. Підсудний та захисник підтримали таку думку. На підставі ч. 1 ст. 290 КПК України суд постановив розглянути справу за відсутності потерпілого.

Підсудний ОСОБА_1 відмовився від допиту у судовому засіданні свідків та дослідження інших доказів у справі, заявивши, що не оспорює обставини справи, про які вони стверджували на досудовому слідстві, визнає їх за правдиві і достовірні. За таким клопотанням підсудного та з врахуванням думок прокурора і захисника, суд визнав недоцільним допит свідків та дослідження інших доказів у справі, оскільки такі докази ніким не оспорюються, і дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його особу даних.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.

          Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, вчинене ним діяння є тяжким злочином; особу винного, зокрема, що за місцем свого проживання він характеризується виключно позитивно (а.с. 18), як такий що не порушує громадський порядок, що після скоєння злочину він покаявся дієво, зокрема, припинив пиячити, ходить до церкви, допомагає сестрі утримувати їх стареньку матір; обставини, що пом`якшують покарання підсудному: щире каяття в скоєному злочині. До обставин що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначати за вчинений ним замах на злочин покарання, передбачене санкцією інкримінованої частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк –три роки.

З тексту вироку Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 19 січня 2011 року (а.с. 55) слідує, що ОСОБА_1 повністю відбув покарання, визначене вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2010 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 185 КК України (а.с. 29), у виді 100 годин громадських робіт і знятий з обліку. З цього ж вироку слідує, що злочини, за які ним засуджено ОСОБА_1, він скоїв до замаху на крадіжку керамічної плитки у ОСОБА_3 Тобто, визначений вироком від 19 січня 2011 року іспитовий строк ОСОБА_1 не порушував, обмежень щодо повторного застосування ст. 75 КК України закон не містить.

          На підставі викладеного, враховуючи обставини скоєного злочину, особу винного, зокрема, його позитивну характеристику та обставину, що він здійснює постійний догляд за матір’ю, суд прийшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, а тому приймає рішення про звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, строк якого, враховуючи тяжкість злочину, визначити у два роки.

          Плитка, яку намагався викрасти з будинку ОСОБА_3 підсудний ОСОБА_1, визнана речовими доказами та приєднана до матеріалів справи (а.с. 58). Відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 81 КПК України, речовий доказ має бути повернутий його законному володільцю –потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

          ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України у виді трьох років позбавлення волі

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає такі обов`язки: не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи, періодично з`являтиметься для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

          До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 залишити без зміни –підписку про невиїзд.

          Речові докази по справі повернути потерпілому ОСОБА_3.

          На вирок протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.

                                        Суддя: _____________