Справа № 2а-765/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2009 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючої - судді Загуменнової Н.М.

при секретарі Райвахівській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37, 39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " за період з 01.04.2008 по 01.01.2009 року, посилаючись на те, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України " Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", порушує її права.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутність, вимоги позову підтримує в повному обсязі. ( а.с. 13).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою ( судова розписка а.с. 14)

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 16.01.2003 року Житомирським облвиконкомом. Вона проживає в м. Коростені ( дані паспорту а.с. 6), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З 17.04.2008 року працює в Коростенське комунальне підприємство „ Водоканал", що стверджується даними ії трудової книжки ( а.с. 4-5). В зв'язку з цим позивачка має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва - у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на території радіоактивного забруднення передбачена доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.

Позивачкою отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, оскільки дію ст. 37, абзацу третього частини першої ст.39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом № 3235 - IV ( 3235-15) від 20.12.2005 року. На 2007 рік і 2008 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом №489-V (489-16) від 19.12.2006 року, і лише з 9 липня 2007 року і 22.05.2008 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (V оабр 710-07) від 09.07.2007 року.

Заборгованість за ст.ст. 37, 39 ЗУ „ Про статус......" підлягає стягненню за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

-з 1.07.2007 р.-440 грн.;

-з 1.10.2007 р. -460 грн.;

-з 1.01.2008 р. -515 грн.;

-з 1.04.2008 р.-525 грн.;

-з 1.10.2008 р. -545 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачу коштів, передбачених ст.37 вищевказаного Закону у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2, 10 грн. щомісяця становитиме: ( 8 міс. X 2, 10 = 16, 80 грн.) виходячи з розрахунку - 1711, 20 грн., а саме :

- з 01.05.2008 р. по 01.10.2008 p.- (525 грн. х 40% ) х 5 міс. = 1050 грн. - з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 p.- ( 545грн. х 40 %)х 2 міс.= 436 грн.

- з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 p.- (605 грн х40%) х 1 міс. = 242 грн

а всього - 1728 грн.

Таким чином : 1728 - 16, 80 = 1711, 20 грн.

Розмір недовиплачених позивачу коштів, передбачених ст. 39 вищезазначеного Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів в сумі 84 грн., виходячи з розрахунку становить - 8640 грн., а саме:

-з 01.05.2008 р. по 01.10.2008 p.- (525 грн. х 2 ) х 5 міс. = 5250 грн.

-з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 p.- ( 545 грн. х 2)х 2 міс. = 2180 грн.

- з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 p.- (605 грн х 2) х 1 міс. = 1210 грн

Таким чином : 8640 грн. - 84грн. = 8556 грн.

Всього: 8556 грн. + 1711, 20 грн. = 10267 грн. 20 коп.

Відповідно до „Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 - виплата компенсацій, передбачених ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та

соціального захисту населення районних(міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації особи, яка є потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому суд стягує кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 -рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року , суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення

Коростенської міської ради щодо виплатиОСОБА_1 в неповному обсязі

коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської

ради на користь ОСОБА_1 кошти: - передбачені ст. 37 Закону України "Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 1711 грн. 20 копійок; - передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 8556 грн, а всього 10267 грн. 20 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.