АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/9062/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1618/15Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Хіль Л.М., Мартєва С.Ю.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бордюг С.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення коштів з депозитного та карткового рахунків,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь кошти за договором депозитного вкладу «Стандарт, 6 міс.» у розмірі 18 180,00 доларів США та 5078,38 доларів США залишку коштів на картковому рахунку.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 10 грудня 2013 року він та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали договір банківського вкладу «Стандарт, 6 міс.»», заява № SAMDNWFD0070031510500, відповідно до умов якого він вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 18 180 доларів США на строк до 10 червня 2014 року із сплатою 9% річних.

Відповідно до п. 5 вказаного договору сторони домовились про можливість дострокового розірвання договору з повідомленням про це за два банківські дні до дати розірвання договору.

24 березня 2014 року він заявив про дострокове розірвання договору, але банк відмовляється повернути йому вклад.

Зазначав, що у липні 2013 року він відкрив картковий рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1, залишок коштів на якому станом на 14 квітня 2014 року становив 5078,38 доларів США. Ці кошти банк також не повертає. Строк дії пластикової картки скінчився у грудні 2014 року, а тому банкомат у м. Дніпропетровську її вилучив.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 18 180 дол. США за договором банківського вкладу «СТАНДАРТ, 6 міс.» № заяви SAMDNWFD0070031510500.

Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 5078, 38 дол. США за картковим рахунком НОМЕР_1.

Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 3654 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржило ПАТ КБ «ПриватБанк», просило скасувати його і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу «Стандарт, 6 міс.»», заява № SAMDNWFD0070031510500 , відповідно до умов якого ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 18 180 доларів США на строк до 10 червня 2014 року із сплатою 9% річних.

Відповідно до п. 5 вказаного договору, сторони домовились про можливість дострокового його розірвання з повідомленням про це за два банківські дні до дати розірвання договору.

ОСОБА_2 свої зобов'язання виконав, що підтверджуються наданими позивачем оригіналами заяви № SAMDNWFD0070031510500 від 10 грудня 2013 року та квитанції № 471577318 від 12 грудня 2013 року( а.с.125-126).

У липні 2013 року ОСОБА_2 у Банку відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 (мастеркард платинум) залишок коштів на якому станом на 14 квітня 2014 року становив 5 078,38 доларів США.

24 березня 2014 року позивач повідомив про своє рішення достроково розірвати договір «Стандарт 6 міс» та про намір зняти кошти с карткового рахунку, обслуговування якого він також припинив (а.с. 13), проте ПАТ КБ «ПриватБанк» не було повернуто ОСОБА_2 належні йому грошові кошти.

Відповідно до ч. 1ч. 1058 ЦКУ за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку,встановлених договором.

Згідно з положенням ч. 1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не було виконано взяті на себе зобов'язання, від яких воно не звільняється через тимчасову окупацію території АР Крим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Посилання апелянта в обґрунтування своїх заперечень на законодавство Російської Федерації є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є Конституція України, Цивільний Кодекс України та інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також інших органів державної влади та влади АР Крим, видані в межах встановлених Конституцією та законом.

Законодавчі акти Російської Федерації не врегульовують правовідносини між сторонами у справі.

Обмеження видачі вкладів з рахунків в іноземній валюті, запроваджені постановою Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» не впливають на вирішення спору і можуть стосуватися лише порядку виконання рішення суду.

Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на неможливість виконання договорів оскільки відділення банку, у якому укладалися договори знаходиться на території АР Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII «Про боротьбу за звільнення України», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».

Відповідно до п. 5 вказаної постанови банки, у тому числі ПАТ КБ «ПриватБанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Разом з тим із договору банківського вкладу від 10 грудня 2013 «Стандарт, 6 міс.», заява № SAMDNWFD0070031510500 вбачається, що він був укладений ОСОБА_2 саме з ПАТ КБ «ПриватБанк». Окрім того, позивачем у судовому засіданні в апеляційному суді було надано довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» підписану керівником центру обслуговування індивідуальних VIP-клієнтів та скріплену печаткою ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої у вказаному банку ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок із залишком коштів на ньому станом на 23 червня 2014 року у розмірі 5078,38 доларів США та депозитний рахунок із залишком котів у розмірі 18180 доларів США.

Таким чином, враховуючи, що ПАТ КБ «ПриватБанк» розташований і діє на території України у м. Дніпропетровську, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності внесення ОСОБА_2 грошових коштів на депозитний рахунок, спростовуються доказами по справі.

Відповідно до статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, пункту 8 глави 2 "Приймання банком готівки" розділу ІІІ "Касові операції банків з клієнтами" Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-118цс14 від 29 жовтня 2014 року.

Так в матеріалах справи містяться оригінали заяви № SAMDNWFD0070031510500 від 10 грудня 2013 року та квитанції № 471577318 від 12 грудня 2013 року( а.с.125-126), що містять мокру печатку банку та підпис його представника, що є належним підтвердженням укладення договору банківського вкладу та належного виконання ОСОБА_2 своїх договірних обов'язків.

Інших доводів, які б впливали на висновки місцевого суду та спростовували їх, апелянтом не надано.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: О.Ю. Кузнєцова

Судді: Л.М. Хіль

С.Ю. Мартєв

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: