.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

У Х В А Л А

Справа № 206/2686/15-ц

28.05.2015 року Провадження № 6/206/116/15

Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Зайченко С.В., за участю секретаря Щербини Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську в порядку ст.197 ЦПК України цивільну справу за поданням державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження прав виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Самарського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2, мотивуючи тим, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 206/6261/14-ц від 29.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, аліментів на утримання дитини.

Рішення боржником добровільно не виконується. На попередження державного виконавця не реагує.

За рішенням суду про сплату аліментів на утримання дитини боржник станом на 01.06.2015 року має заборгованість в розмірі 4053,06 грн. На разі його виїзду за межі України, зобов’язання боржника за вищевказаними виконавчими документами може залишитись невиконаним у встановлені законом строки.

Отже наявність в особи невиконаних зобов’язань , покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду.

Суд дослідив письмові матеріали справи, дав їм оцінку в їх сукупності, прийшов до наступного.

Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Із матеріалів справи вбачається, що в Самарському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 206/6261/14-ц від 29.12.2014р., виданий Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/7 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.09.2014р. і до досягнення дитиною повноліття. За даним виконавчим листом боржник має заборгованість в розмірі 4053,06 грн.

Разом з тим, з подання державного виконавця вбачається, що його форма не відповідає вимогам ст. 377-1 ЦПК України, оскільки воно не узгоджене з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний момент подання державного виконавця не може бути задоволено та розглянуто судом по суті.

Керуючись ст. ст. 210,377-1 ЦПК України,суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження прав виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання її копії. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Зайченко