Справа № 2-412/2011 рік

№2-1623/2010 рік

№ 2-11021/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зінченко Ю.Є.

при секретарі Колтур Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Одинадцята харківська державна нотаріальна контори про визнання права на обов'язкову частину у спадщині та зустрічними позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа -11 Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадщину та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Одинадцята харківська державна нотаріальна контори про визнання права на обов'язкову частину у спадщині, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що їх син ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді: 42/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, автомобіля «Шевроле- Нива 21230»державний номер НОМЕР_2, предметів домашнього побуту, побутової техніки, та іншого майна. Звернувшись до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину, їм стало відомо, що все майно ОСОБА_6 заповів ОСОБА_3 Згідно рішення Партизанського міського суду Приморського краю Російської Федерації від 02 листопада 2009 року по справі № 2-1057\09 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а саме, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю, а ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року. На даний час позивачі не працюють, є пенсіонерами за віком, інвалідністю, учасниками війни. Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 червня 2010 року по справі встановлено факт того, що ОСОБА_6 1954 року народження є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. На даний час, ОСОБА_5, є неповнолітньою, і таким чином також має право на обов'язкову частку у спадщині. Вважають, що вирішення питання про визнання права на обов'язкову частку у спадщині може бути вирішено в судовому порядку та просять суд визнати за ОСОБА_1 право на половину частки спадщини після померлого сина ОСОБА_6, яка належала йому у разі спадкування за законом та визнати за мною, ОСОБА_2 право на половину частки спадщини після померлого сина ОСОБА_6, яка належала їй у разі спадкування за законом.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6 При житті він залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гнилицькою Т.В. 24.11.2008 року, р.№3147, яким все своє майно він заповів ОСОБА_3 ОСОБА_6 був одиноким та бездітним. Самою близькою для нього людиною була ОСОБА_3 Протягом довгого проміжку часу (з початку 1995року) вони підтримували близькі сімейні стосунки. ОСОБА_6 останні роки свого життя дуже хворів та потребував стороннього догляду, який ОСОБА_3 йому забезпечувала. При цьому він ніколи не говорив про те, що в нього є близькі чи родичі, які б могли про нього подбати. У період хвороби ОСОБА_3 забезпечувала ОСОБА_6 лікування у лікарнях, сплачувала рахунки за лікування, з забезпеченням його життєдіяльності. Окрім неї у важкий для ОСОБА_6 період його життя поруч нікого не було. Крім цього, ОСОБА_6 неодноразово розповідав ОСОБА_3 про те, як він прожив своє життя і як він ображений на своїх батьків, про те як його батько залишив його ще маленькою дитиною, та ніколи не допомагав йому та не відвідував, не дбав про нього, не цікавився його долею, тобто відчужився від нього. Розповідав про те, що з матір'ю не склалися відношення, що фактично в юному віці із-за складних відношень із нею, ОСОБА_6 був вимушений залишити дім, сім'ю та дбати про себе самостійно.

Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 виконала усі необхідні дії, пов'язані з захороненням померлого, сплатила ритуальні послуги. Батьки ОСОБА_6 посилаються, що він є їх сином, та вони є його спадкоємцями, які мають долю у спадку, оскільки на день його смерті були непрацездатними за віком та інвалідами. Проте вони не надали суду ніяких доказів того, що померлий ОСОБА_6 є їх сином, що вони вправі наслідувати після ОСОБА_6, не надали суду свідчень про свої доходи, які підтверджують їх неможливість допомогти ОСОБА_6 в період його тяжкої хвороби, не вказали підстав, за якими вони звернулися з позовом про спадкування до суду, а не оформлюють його в нотаріальній конторі. Просить позов задовольнити та усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом в інтересах ОСОБА_5, в якому вказала, що 15.06.2010 року Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, 1994 року народження до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи відділ РАЦС Московського району управління юстиції м. Харкова та державний нотаріус Одинадцятої нотаріальної контори Московського району м. Харкова про встановлення факту батьківства, про встановлення факту належності спадщини, яким позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково та визнано ОСОБА_5, 1994 року народження донькою ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. До складу спадщини за ОСОБА_6 входить будинок АДРЕСА_1 автомобіль «Шевроле - Нива»2006 року випуску державний номер НОМЕР_2, предмети домашнього побуту, побутова техніка та інше майно. З метою прийняття спадщини ОСОБА_4 звернулась в інтересах своєї доньки ОСОБА_5 до державного нотаріуса Одинадцятої державної нотаріальної контори Московського району м. Харкова, але отримала відмову. Вважає, що вирішення питання про визнання права на обов'язку частку у спадщині може бути вирішено в судовому порядку. Просить позов задовольнити та визнати обов'язкове право на обов'язкову частку спадщини ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року за його неповнолітньою донькою ОСОБА_5 як спадкоємцем за законом.

В судовому засіданні представник позивачів за первісним позовом позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що позивачі зверталися до нотаріальної контори, проте їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що померлий ОСОБА_6 склав заповіт на ОСОБА_3 Після отримання рішення Партизанського міського суду позивачі до нотаріальної контори з письмовою заявою не зверталися, письмової відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину не отримували. Просив позов задовольнити, у задоволенні зустрічних -відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник первісний позов та зустрічний позов ОСОБА_4 не визнали, свій зустрічний позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 первісний позов, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав, зустрічний позов ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі та пояснив, що після набрання сили рішенням Московського районного суду м. Харкова про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 до нотаріальної контори з письмовою заявою не зверталася, письмової відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину не отримувала. Просив позов ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути праву за його відсутністю.

Суд, вислухавши сторін та вивчивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Партизанського міського суду Приморського краю Російської Федерації від 02.11.2009 року вставлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є однією особою та встановлено факт родинних відносини між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 як батьків з сином.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15.06.2010 року встановлено факт того, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5, 1964 р.н. та визнано обов'язкове право на спадщину після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року за його неповнолітньою дочкою ОСОБА_5

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30.08.2010 року рішення Московського районного суду м. Харкові від 15 червня 2010 року в частині визнання батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_5 залишено без змін. В частині визнання обов'язково права на спадщину після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року за його неповнолітньою донькою ОСОБА_5 скасоване і в позові в цій частині відмовлено.

Згідно відповіді на запит з 11-ї державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_6, який мешкав в АДРЕСА_1: 12.01.2009 року подано заяву від імені ОСОБА_1 про прийняття спадщини як за законом так і за заповітом, 20.02.2009 року подано заяву від іменні ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом, 04.04.2009 року подано заяву від імені ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших заяв не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Як вбачається з пояснень представника позивачів за первісним позовом та представника відповідача ОСОБА_4, після отримання їх довірителями рішень суду щодо встановлення факту родинних відносин та факту батьківства, жоден з них не звернувся з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, не пред'явив вказані рішення нотаріусу, письмової відмови у видачі такого свідоцтва нотаріус не надавав.

Згідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином право на обов'язкову частку у спадщину неповнолітніх та непрацездатних батьків визначено самим законом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Суд відмовляє в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині в повному обсязі, оскільки є умови для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець. Знаючи по це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. З рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження підстав усунення від права на спадкування, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,11,59,60,88,209,214-216 ЦПК України, ст.ст. 1120, 1224, 1241 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Одинадцята харківська державна нотаріальна контори про визнання права на обов'язкову частину у спадщині, зустрічних позовів ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа -11 Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадщину та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Одинадцята харківська державна нотаріальна контори про визнання права на обов'язкову частину у спадщині - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зінченко Ю.Є.

2-412/11

2/4709/11

22.03.2011