УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 876/3084/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Довгополова О.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року про повернення позовної заяви у справі №813/791/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2015р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ДАБІ), просила визнати протиправним та скасувати Припис №03/01-ш про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без дотримання дозволу на виконання будівельних робіт від 15.01.2015р., винесений головним державним інспектором Інспекційного відділу м.Львова Кушніром Миколою Святославовичем щодо ОСОБА_3 та визнати протиправною та скасувати Постанову №1ш/12-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2015р., винесеної заступником директора департаменту - начальником інспекційного відділу у м.Львові Полюгою Зеноном Миколайовичем, про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. позовну заяву ОСОБА_1 повернено позивачеві.

Не погоджуючись з рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що виконала вимоги ухвали від 19.02.2015р., якою позовну заяву залишено без руху, та надала вчасно дві копії виправленого адміністративного позову про скасування припису та постанови та вірно зазначила номер оскаржуваної Постанови та виключила прізвище, ім'я та по-батькові ОСОБА_3, як особу, яка не має відношення до оскаржуваних припису та постанови. Стосовно доплати судового збору вважає, що вимога про визнання протиправним та скасування припису та постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області є немайновою, оскільки відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015р. «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI «Про судовий збір» питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством, зокрема, відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Таким чином поданий позов носить немайновий характер, відповідно судовий збір сплачений правильно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі головуючий-суддя, серед іншого, повинен перевірити відповідність сплаченої суми судового збору розміру ставок, встановлених Законом про судовий збір, порядку сплати судового збору, а у разі відсутності документа про сплату судового збору перевірити наявність пільг зі сплати цього платежу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2015р. позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, постанови залишено без руху. У вказаній ухвалі зазначено, що позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, а саме, вимогу про визнання протиправною та скасування постанови №1ш/12-ф/пз від 30.01.2015р. по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. Таким чином, суддя дійшов висновку, що розмір судового збору складає 182 грн. 70 коп.

На виконання вимог ухвали від 19.02.2015р. позивачем подано заяву у якій зазначено, що позовна вимога про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення носить немайновий характер та, окрім того, подано виправлений адміністративний позов та його копії.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.02.2015р. не виконані, недоліки позовної заяви у встановлений строк позивач не усунув, зокрема, не сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

З таким висновком судді суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст.4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що у поданій суду уточненій позовній заяві ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати Припис №03/01-ш та визнати протиправним та скасувати постанову №1ш/11-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2015р.

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції №10 від 06.02.2015р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн. за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваною постановою №1ш/11-ф/пз ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КЗпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. При цьому в оскаржуваній постанові зазначено, що така може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган або до суду з урахуванням положень ст.ст.287-289 КУпАП.

Так, відповідно до положень ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.4 вказаної статті особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону №3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у даному випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

На підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Так, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010р. у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом. Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції.

Враховуючи вказані законодавчі положення та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання, що суддею суду першої інстанції помилково не прийнято до уваги вказані законодавчі норми та передчасно прийнято рішення про повернення позовної заяви.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року про повернення позовної заяви у справі №813/791/15 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: О.М. Довгополов

М.А. Пліш