ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року № 876/10613/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

24.09.2014 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області у якому просить: поновити пропущений строк звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача щодо не включення до заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; зобов'язати відповідача провести такий перерахунок пенсії з 19.05.2011 у розмірі 86% від суми заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 19.05.2011 відповідачем їй призначено пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу». Однак, під час призначення пенсії, у заробіток не враховано суми: матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати. У зв'язку з цим вона звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії. Проте, відповідач листом від 17.09.2014 № 45/Л-11 у перерахунку пенсії відмовив, посилаючись на те, що суми матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Так як на вказані матеріальні допомоги та індексацію нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, такі мали бути враховані відповідачем у заробіток під час обчислення пенсії.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 17.10.2014 позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в Бережанському району Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця. Зобов'язано УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19.05.2011 з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати за період з 1 червня 2009 року по 18 травня 2011 року згідно довідки УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області № 3824/01-05 від 16 вересня 2014 року в розмірі 86 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу». Постанову суду в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація не є складовими заробітної плати державного службовця у розмінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», а тому відсутні підстави для їх врахування до складу заробітної плати при обчисленні пенсії.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі розписками, а тому враховуючи можливість вирішення цієї справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексація заробітної плати є складовими заробітної плати державного службовця, які враховуються при обчисленні пенсії.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, оскільки вони зроблені без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Індексація грошових доходів встановлена Законом України «Про індексацію грошових доходів громадян» від 03.07.1991 року. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету-статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Таким чином правильними є висновки суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, а також індексації заробітної плати.

Проте, суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги повністю, не врахував того, що позивачем у позовних вимогах також ставилось питання щодо врахування у заробіток сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, хоча згідно довідки від 16.09.2014 № 3824/01-05 ОСОБА_1 така не виплачувалась, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог з 19.05.2011, оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, а тому під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати визначений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсія позивачу виплачувалася кожного місяця, а тому про недоотримання сум пенсії, він повинен був дізнаватися кожного місяця після її отримання.

Отже, позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 24.09.2014 та не надав доказів того, що цей строк пропущений з поважних причин.

Таким чином, у відповідності до ст. 100 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення позовних вимог в частині за період з 19.05.2011 по 23.03.2014 включно без розгляду.

Крім того суд першої інстанції не врахував того, що виходячи з аналізу постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (у редакції чинній на час призначення пенсії) призначення пенсії здійснюється Пенсійним органом на підставі поданої особою, яка звернулась за призначенням пенсії, довідки про заробітну плату.

З метою офіційного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції витребувано у відповідача довідки про заробітку плату від 10.06.2011 № 1090/01-03 та № 2090/01-03, які позивачем подавались для призначення пенсії. З вказаних довідок вбачається, що такі не містили інформації про виплачені позивачу протягом періоду з 01.05.2009 по 18.05.2011 під час проходження публічної служби сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати.

Суд першої інстанції, зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії з 19.05.2011 не врахував того, що на цей час у відповідача, як суб'єкта владних повноважень на якого покладено обов'язок обчислення та виплату пенсії, була відсутня довідка, яка б містила відомості про нараховані та виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Така довідка позивачем подана під час звернення за перерахунком пенсії 17.09.2014 (а.с.11-14), з якої вбачається, що протягом періоду з червня 2009 року по 18.05.2011 ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 6959,66грн та індексація заробітної плати в сумі 6211,22 грн.

Оскільки позивачем при зверненні у 2011 році за призначенням пенсії довідки про складові заробітної плати не містили інформації щодо виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати, пенсія підлягає перерахунку з дня подання довідки, яка містить такі відомості, тобто з 17.09.2014.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 99, 100, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області - задовольнити частково.

Постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2014 року у справі № 593/1346/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій, в частині позовних вимог за період з 19.05.2011 по 23.03.2014 включно - залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області щодо не включення з 17.09.2014 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати до заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області провести з 17.09.2014 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% від суми заробітної плати, із врахуванням до заробітку державного службовця для обчислення пенсії інших виплат за період з 01.06.2009 по 18.05.2011, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 6959,66 грн та індексації заробітної плати в сумі 6211,22 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін