- 3-я особа відповідача: Управління Державтоінспекція ГУМВС України у Львівській області
- Позивач (Заявник): Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області
- Відповідач (Боржник): Васьків Іван Михайлович
- 3-я особа відповідача: Комерційний банк "Приватбанк"
- Заявник касаційної інстанції: Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області
- Позивач (Заявник): Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 р. № 876/2982/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.
представника позивача - Кожан О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення податку,-
встановив:
21.04.2011 ДПІ у Франківському районі м. Львова, правонаступником якої є ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, а у подальшому ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, звернулася в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_3 у якому просила стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 76693 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 є власником трьох автомобілів НОМЕР_1, зареєстрований 24.12.2009, VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_2, зареєстрований 24.12.2009, MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, зареєстрований 14.10.2009. Однак відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» при першій реєстрації не сплатив податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету, що в сумі становить 76693,00 грн. Податок до бюджету не надійшов, а тому він фактично не сплачений та підлягає стягненню податковим органом в примусовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин в сумі 46950 (сорок шість тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позову. Вважає, що така в цій частині прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її в оскарженій частині скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції відмовляючи у стягненні податку по транспортному засобу MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, безпідставно послався на наявність у реєстраційній справі копії квитанції про сплату податку, оскільки КБ «ПриватБанк» не надав жодного платіжного документа, а згідно листа Західного ГРУ «ПриватБанк» від 04.11.2010 № 5949 факт перерахування коштів на рахунок місцевого бюджету Франківського району м. Львова не підтверджено.
Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином про нього повідомлені, а тому апеляційний розгляд проведено у їх відсутності.
У судовому засіданні за клопотанням представника апелянта, судом допущено заміну позивача - ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області його правонаступником ДПІ у Франківському районі м. Львова ДФС у Львівській області.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено, що Львівський ВРЕР Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області надав інформацію ДПА у Львівській області про фізичних осіб, якими протягом 2008-2010 років здійснювалась перша реєстрація вантажних автомобілів в Україні та інформація про сплату податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби, серед яких вказано і ОСОБА_3
Згідно з даними Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, які надані ДПА у Львівській області, ОСОБА_3 зареєстрував 24.12.2009 RENAULT, д.н.з. НОМЕР_4, сума податку 27990,00 грн, 24.12.2009 VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_2, сума податку 18960,00 грн, 14.10.2009 MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, сума податку 29743,00 грн.
Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надало копії реєстраційних справ на зазначені транспортні засоби.
У реєстраційній справі т.з. VOLKSWAGEN Т4, д.н.з. НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_6 наявні: заява № 9897 від 23.12.2009 на видачу тимчасового талону, довідка-рахунок, вантажно-митна декларація від 16.12.2009, сертифікат відповідності, висновок спеціаліста.
У реєстраційній справі т.з. RENAULT, д.н.з. НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_7 наявні: заява № 9898 від 23.12.2009 на видачу тимчасового талону, довідка-рахунок, вантажно-митна декларація від 18.12.2009, сертифікат відповідності, висновок спеціаліста.
У реєстраційній справі т.з. MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_8 наявні: заява № 8696 від 14.10.2009 на видачу тимчасового талону, довідка-рахунок, вантажно-митна декларація від 17.08.2009, сертифікат відповідності, висновок спеціаліста та копія квитанції на суму 29743,00 грн.
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 (справа № 1-233/11) по обвинуваченню ОСОБА_4, начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області встановлено, що протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб, зокрема і т.з. RENAULT MASTER, 1999 р.в., зареєстровано 24.12.2009, ОСОБА_3, несплата податку 27990,00 грн; т.з. VOLKSWAGEN T4, 2000 р.в., зареєстровано 24.12.2009, ОСОБА_3, несплата податку 18960,00 грн.; т.з. MERCEDES BENZ 815 VARIO, 2002 р.в., зареєстровано 14.10.2009, ОСОБА_3, несплата податку 29743,00 грн.
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 13.11.2013 (справа № 1/463/51/13) по обвинуваченню ОСОБА_5, заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ОСОБА_6 України у Львівській області встановлено, що неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, упродовж грудня 2009 - березня 2010 років провів первинну реєстрацію транспортних засобів без сплати податку (або з частковою сплатою).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 367 КК України.
Львівська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на запит суду надала витяг з Єдиного реєстру довіреностей про видання від імені ОСОБА_3 довіреності іншим особам на право придбання, відчуження транспортних засобів, представництво його інтересів. ОСОБА_7 з Єдиного реєстру довіреностей згідно з яким знайдено записи про те, що 24.12.2009 нотаріально посвідчена довіреність на представника ОСОБА_8, ОСОБА_9 на розпорядження з правом передоручення т.з VOLKSWAGEN Т4, д.н.з. НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_6; 11.02.2010 нотаріально посвідчена довіреність на представників ОСОБА_10 на придбання авто; 26.01.2010 р. нотаріально посвідчена довіреність на представника ОСОБА_11, ОСОБА_12 на розпорядження т.з. RENAULT, д.н.з. НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_7.
Відомостей про надання іншим особам від імені ОСОБА_3 прав на розпорядження чи будь-яких інших дій щодо т.з. MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_8 не знайдено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити в частині стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів в сумі 46950 грн по транспортних засобах RENAULT д.н.з. НОМЕР_4 та VOLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_2, оскільки сам факт наявності реєстраційної дії на ім'я ОСОБА_3 не може бути беззаперечним доказом вчинення такої реєстрації при сплаті податку враховуючи, що платіжних документів по цих транспортних засобах не знайдено. Та обставина, що при реєстрації зазначених транспортних засобів не сплачено податок, відображена також у вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013, який набрав законної сили. Отже ОСОБА_3 чи його представники за дорученням належним чином свої обов'язки не виконали, хоча й здійснили реєстрацію придбаних для відповідача транспортних засобів на його ім'я згідно виданої довіреності. Що стосується стягнення податку в сумі 29743 грн по транспортному засобі MERCEDES BENZ, д.н.з. НОМЕР_3, то суд першої інстанції дійшов висновку, що у цій частині позов задоволеним бути не може, оскільки в матеріалах реєстраційної справи наявна копія квитанції від 14.10.2009 р. про сплату податку в сумі 29743,00 грн. на рахунок № НОМЕР_9 до місцевого бюджету Франківського району м. Львова. Щодо посилання ДПІ про фактичне ненадходження до бюджету податку в сумі 29743,00 грн, то суд першої інстанції зазначив, що в діях платника податку, тобто ОСОБА_3, немає вини, яка б полягала в несплаті коштів за умови доведення здійснення операції внесення коштів в сумі 29743,00 грн до каси банку та операції з валютування (тобто, фактичного переказу коштів отримувачу). Органи Державтоінспекції повинні контролювати внесення коштів при реєстрації автомобіля. Однак, оскільки кошти сплачуються через банківські установи, а не через органи Державтоінспекції, то відповідно визначити факт надходження чи ненадходження коштів до бюджету орган реєстрації позбавлений можливості. Відтак, спосіб його контролю за сплатою податку полягає в прийнятті платіжного документа з усіма необхідними реквізитами. З огляду на це, підстав для стягнення податку в цьому розмірі немає.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині відмови у задоволенні позову, у якій така і оскаржена позивачем. У частині задоволення позову постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржена, а тому така у цій частині в апеляційному порядку не переглядається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в оскарженій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.
Згідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно частини 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Згідно із абз. 13 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Оскільки державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів, а спірний автомобіль НОМЕР_5, № кузова НОМЕР_8 вже зареєстрований, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову за наявності у матеріалах реєстраційної справи копії квитанції від 14.10.2009 про сплату податку в сумі 29743,00 грн на рахунок № НОМЕР_9 до місцевого бюджету Франківського району м. Львова.
Суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на те, що сума податку фактично не надійшла на рахунок місцевого бюджету, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у цьому вини відповідача, яка б полягала в несплаті коштів за умови доведення здійснення операції внесення коштів в сумі 29743,00 грн до каси банку та операції з валютування (тобто, фактичного переказу коштів отримувачу). Органи Державтоінспекції повинні контролювати внесення коштів при реєстрації автомобіля. Однак, оскільки кошти сплачуються через банківські установи, а не через органи Державтоінспекції, то відповідно визначити факт надходження чи ненадходження коштів до бюджету орган реєстрації позбавлений можливості. Відтак, спосіб його контролю за сплатою податку полягає в прийнятті платіжного документа з усіма необхідними реквізитами. З огляду на це, підстав для стягнення податку в цьому розмірі немає.
Крім того, згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону).
Тобто, для звернення до суду про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вказане податкове зобов'язання повинно набути ознак податкового боргу.
Довідка про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів та розрахунок заборгованості з податку не є належними доказами наявності боргу по узгодженому податковому зобов'язаню щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позову прийняв з додержанням норм матеріального і процесуального права, з правильним і повним встановленням обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду в цій частині, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року у справі № 2а-4678/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 04.06.2015.
- Номер:
- Опис: стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-4678/11/1370
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Гінда Оксана Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.06.2015
- Дата етапу: 21.10.2016
- Номер: К/9901/9007/18
- Опис: стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-4678/11/1370
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Гінда Оксана Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.01.2018
- Дата етапу: 20.12.2018
- Номер:
- Опис: про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 2а-4678/11/1370
- Суд: Львівський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гінда Оксана Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.04.2011
- Дата етапу: 20.12.2018