Справа № 308/2152/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Готри Т.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсиббанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 6 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Укрсиббанк» та Ужгородського відділення ПАТ «Укрсиббанк» № 637 про повернення коштів за договорами банківського вкладу, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Ужгородського відділення ПАТ «Укрсиббанк» № 637 про повернення коштів за договорами банківського вкладу.

Вимоги мотивував тим, що між ним та відповідачем (Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» правонаступник якого є ПАТ «Укрсиббанк», далі - Банк) були укладені три договори банківського вкладу на вимогу «Активні гроші»:

1) № НОМЕР_1 від 11.09.2007 року, згідно якого Банк прийняв від позивача долари США (далі - $) з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_1 та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу кошти та проценти у розмірі 5,5% річних на строк - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 $);

2) № НОМЕР_1 від 26.09.2007 року, згідно якого Банк прийняв від вкладника євро (далі - €) з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_1 (той же, що в доларах США) та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу кошти та проценти у розмірі 4,5% річних на строк - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 €);

3) № НОМЕР_3 від 16.11.2007 року, згідно якого Банк прийняв від вкладника гривні з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_2 та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу кошти, які є на рахунку та проценти у розмірі 9,5% річних на строк - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 грн.).

Вказував, що вніс в Банк 56 771 доларів США та 1330 € на депозитний рахунок № НОМЕР_1, а також 8010 грн. на депозитний рахунок № НОМЕР_2.

Зазначав, що у лютому 2012 року, після ознайомлення з рухом коштів на рахунках, позивач дізнався, що всі кошти з рахунків зняті, хоча він ці кошти в Банку особисто не отримував, заявок на видачу готівки не підписував і нікого не уповноважував цього робити.

Посилаючись на дані обставини, норми ЦК України, Законів України «Про банки і банківську діяльність» і «Про захист прав споживачів» та збільшивши позовні вимоги, позивач остаточно просив стягнути на його користь з Банку за договорами банківського вкладу: № НОМЕР_1 від 11.09.2007 року грошові кошти в розмірі 971 305,63 грн. (75 764,87 $, з них вклад - 56 771$, відсотки - 18 993,87$ ), № НОМЕР_1 від 26.09.2007 року грошові кошти в розмірі 29 786,52 грн. (1734,8 €, з них вклад - 1330 €, відсотки - 404,8 €), № НОМЕР_3 від 16.11.2007 року грошові кошти в розмірі 13 136,4 грн. (з них вклад - 8010 грн., відсотки - 5126,4 грн.).

В процесі розгляду справи до участі у справі судом залучено в якості співвідповідача ПАТ «Укрсиббанк».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 6 жовтня 2014 року позов задоволено. Ухвалено стягнути з ПАТ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_3 за договорами банківського вкладу: № НОМЕР_1 від 11.09.2007 року грошові кошти в розмірі 971 305,63 грн., з яких сума вкладу - 727 804,22 грн., відсотки - 243 501,41 грн.; № НОМЕР_1 від 26.09.2007 року грошові кошти в розмірі 29 786,52 грн., з яких сума вкладу - 22836,10 грн., відсотки - 6950,42 грн.; № НОМЕР_3 від 16.11.2007 року грошові кошти в розмірі 13136,4 грн., з яких сума вкладу - 8010 грн., відсотки - 5126,4 грн. Стягнуто 3654 грн. судових витрат на користь держави. У задоволенні позову до Ужгородського відділення ПАТ «Укрсиббанк» № 637 - відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду першої інстанції, яке на його думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

Заслухавши представника апелянта ОСОБА_4, позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_3 та Банком були укладені три договори банківського вкладу:

1) № НОМЕР_1 від 11.09.2007 року, згідно якого Банк прийняв від вкладника грошову суму не менше 150$ з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_1 та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу таку суму та проценти на неї у розмірі 5,5% річних зі строком - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 $);

2) № НОМЕР_1 від 26.09.2007 року, згідно якого Банк прийняв від вкладника грошову суму не менше 10 € з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_1 (той же, що в доларах США) та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу таку суму та проценти на неї у розмірі 4,5% річних зі строком - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 €);

3) № НОМЕР_3 від 16.11.2007 року, згідно якого Банк прийняв від вкладника грошову суму не менше 10 грн. з правом поповнення вкладу, відкрив вкладникові рахунок НОМЕР_2 та зобов'язався виплачувати вкладникові на вимогу таку суму та проценти на неї у розмірі 9,5% річних зі строком - до моменту фактичного отримання коштів (якщо залишок коштів менше 10 грн.).

Згідно довідок про рух коштів на рахунках ОСОБА_3 за період 2007-го 2008-го років вніс на рахунки Банку 56 771$ (останній внесок 27.05.2008 року), 1330 € (останній внесок 05.11.2007 року) на депозитний рахунок № НОМЕР_1, а також 8010 грн. (06.11.2007 року) на депозитний рахунок № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 175-190, т. 2 а.с. 17-24, 38-55).

Також із цих довідок та заявок на переказ готівки видно, що з депозитного рахунку № НОМЕР_1 знято 56 771 $ (з них: 19.09.2007 - 700$, 20.09.2007 - 3300$, 03.10.2007 - 300$, 05.10.2007 - 200$, 09.10.2007 - 495$, 12.11.2007 - 900$, 16.11.2007 - 3500$, 19.11.2007 - 1500$, 23.11.2007 - 1000$, 27.11.2007 - 1000$, 29.11.2007 - 300$, 29.11.2007 - 500$, 03.12.2007 - 2500$, 03.12.2007 - 5600$, 05.12.2007 - 1156$, 10.12.2007 - 3000$, 14.12.2007 - 4000$, 04.01.2008 - 1000$, 08.01.2008 - 4000$, 11.01.2008 - 3000$, 16.01.2008 - 4000$, 18.01.2008 - 4000$, 09.04.2008 - 2500$, 14.04.2008 - 1000$, 27.05.2008 - 7320$); 1330 € (з них 09.10.2007 - 590, 08.11.2007 - 740); з депозитного рахунку № НОМЕР_2 -7990 грн. (з них 09.11.2007 року - 6390 грн., 12.11.2007 року - 1600 грн.)

Висновком почеркознавчої експертизи від 02.10.2013 року № 6/437, яка була проведена в рамках кримінального провадження, встановлено, що підписи отримувача на вказаних вище заявках на переказ готівки з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за відповідними датами - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_3 є правильним.

З урахуванням меж позовних вимог є вірним розрахунок заборгованості Банку перед позивачем (у тому числі відсотків), оскільки такий здійснений судом першої інстанції з моменту сплати ОСОБА_3 останніх внесків на депозитні рахунки.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Доводи апелянта стосовно допиту працівників Банку в якості свідків з приводу факту видачі готівки є необґрунтованими, оскільки обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, у силу ч. 2 ст. 59 ЦПК України, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження скаржника, щодо зміни процентної ставки за договорами банківського вкладу є голослівними та належними й допустимими доказами не підтверджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Банк не заперечуючи факт отримання коштів від позивача, в супереч вимогам процесуального закону, не довів обставин, на які посиласвся як на підставу своїх заперечень.

Зокрема, Банк не надав суду належних та допустимих доказів отримання коштів позивачем, або уповноваженою ним особою.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 6 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: