Справа № 2-103/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"11" березня 2011 р.

11 березня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Курус Р.І.

при секретарі - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Комунального підприємства "Будинкова управа №1" про знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі в 2005 році здійснили самочинне будівництво веранди до квартири №76 в житловому будинку №84 в м. Дрогобичі на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дрогобича, що порушує право власності позивача на земельну ділянку; без належного дозволу на виконання будівельних робіт; без урахування законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, третьої особи –ОСОБА_3 Вказує, що приступати до використання земельної ділянки без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України просить зобов’язати відповідачів знести самовільно зведену веранду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги, нічого суттєвого не доповнили, просять позов задоволити.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_9 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з тих підстав, що спірним будівництвом жодним чином не порушено права та інтереси як Дрогобицької міської ради, так і співвласників багатоквартирного будинку, оскільки їхні сусіди не заперечували проти зведення будівлі. Дійсно ними перед початком проведення будівельних робіт не було виготовлено проектної документації на таке будівництво. Крім цього, до позивача з заявою про виділення їм земельної ділянки, необхідної для обслуговування зведеної веранди, вони не звертались. Мають намір узаконити самочинне будівництво шляхом пред’явлення відповідного позову, а тому просить в задоволенні даних позовних вимог відмовити.

Третя особа –представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області –ОСОБА_10 пояснив, що на звернення ОСОБА_3 ним в 2008 році було проведено обстеження та виявлено факт самовільного будівництва відповідачами веранди до квартири №76 в житловому будинку №84 в м. Дрогобичі на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дрогобича. За це відповідачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено припис про знесення самочинного будівництва. При вирішенні даного спору покладається на думку суду.

Треті особа –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги та пояснили суду, що будівництво веранди відповідачами було розпочате без їхньої згоди до належної їм квартири на першому поверсі багатоквартирного будинку. Вони проживають на 2-му поверсі цього будинку, а здійснена прибудова дає можливість стороннім особам легко добратись до їхньої квартири. Вважають також, що здійснене відповідачами будівництво порушує санітарні норми, оскільки на даху веранди збирається пилюка, звідтам чути неприємні запахи, відчувається шум від дощу тощо, а тому таке будівництво підлягає знесенню.

Третя особа ОСОБА_5 та представник КП "БУ-1" в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені. А тому суд визнав їхню неявку неповажною та розглянув справу у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та їх представників, дослідивши докази, надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Частина 1 ст. 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. А згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст серед інших повноважень належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пп. 3 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири №76, а треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 –співвласниками квартири №78, що знаходяться в будинку №84 по вул. Самбірська в м. Дрогобичі, який знаходиться на балансі КП "Будинкова управа №1". Разом з тим, відповідачі до належної їм на праві власності вказаної вище квартири добудували веранду розмірами (3,00 х 1,70) м.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як вбачається з копії постанови №3/14 від 05.06.2008 року, винесеної заст. начальника Інспекції Держархбудконтролю –ОСОБА_11, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне ведення прибудови веранди до квартири №76 в житловому будинку №84 в м. Дрогобичі на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дрогобича (а.с. 6).

Приписом заст. начальника Інспекції Держархбудконтролю –ОСОБА_11 №3/5 від 30.05.2008 року, ОСОБА_1 було зобов’язано припинити самовільне будівництво зазначеної вище веранди.

Відповідно до довідки №4725 від 26.10.2010 року, виданої Управлінням Держкомзему в м. Дрогобичі, земельна ділянка по вул. Самбірська, 84 в м. Дрогобичі Львівської області на праві власності чи праві користування не зареєстрована.

Згідно з вимогами п.п. “в” п. 21 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 05.12.2000 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 року), яке діяло на час виконання відповідачами будівельних робіт, то для отримання дозволу на виконання будівельних робіт необхідно було надати документ, що засвідчує право власності забудовника чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.

Згідно з п. “д” ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, а також згідно з п. “ґ” ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Отже, право на забудову земельної ділянки у власника чи користувача виникає після набуття права власності чи права користування земельною ділянкою. Таке ж положення закріплене і в ст. 22 Закону України “Про основи містобудування” та ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 Земельного Кодексу України приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Такі документи у відповідачів відсутні, останні не звертались до міської ради з проханням видіти їм земельну ділянку для зведення спірного самочинного будівництва.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні належного дозволу на дане будівництво відповідачам не надавалось і належно затверджений проект будівництва у відповідача відсутній.

Таким чином судом встановлено, що спірне будівництво веранди відповідачами здійснено без належно затвердженого проекту і, відповідно, без дозволу на початок будівельних робіт і таке будівництво здійснено на земельній ділянці, яка належить до земель територіальної громади міста Дрогобича, а відтак являється самочинним будівництвом.

Як на підставу своїх заперечень проти позову відповідачі та їх представник в судовому засіданні посилались на те, що самовільне будівництво веранди здійснено зі згоди сусідів, з дотриманням будівельних норм і правил, протипожежних та санітарних вимог, у зв'язку з чим мають намір узаконити це будівництво шляхом пред’явлення відповідного позову. Однак, жодних доказів про це відповідачами суду не представлено (за винятком висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який був дійсним лише до 30.11.2010 року), відповідного позову про визнання за ними права власності на спірне самочинне будівництво не заявлено, хоча судом, з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України, з метою всебічного і повного з’ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін відповідно до заявлених вимог, було запропоновано відповідачам подати, зокрема, висновки відповідних експертиз щодо відсутності порушення будівельних норм і правил при здійсненні самочинного будівництва.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.

З огляду на зазначене та враховуючи той факт, що Дрогобицька міська рада являється власником земельної ділянки по вул. Самбірська, 84 в м. Дрогобичі, на якій відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочали будівництво веранди до приватизованої квартири в багатоквартирному житловому будинку, та заперечує проти визнання права власності за відповідачами на спірну нерухомість, а тому знаходить підстави для задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз’яснити сторонам, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦК України нерухоме майно, яке самочинно побудовано, підлягає знесенню за рахунок особи, яка його здійснила.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 79, 80, 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути в користь позивача понесені та документально підтверджені витрати по оплаті витрат на ІТЗ в сумі 37,00 грн. та не оплачений при подачі позову судовий збір в дохід держави в сумі 8,50 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст. 23, 24 Закону України "Про планування та забудову територій", ч. 1 ст. 90, ст. 125 ЗК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знести самочинно побудовану веранду до квартири №76 в житловому будинку №84 по вул. Самбірська в м. Дрогобичі Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Дрогобицької міської ради 37,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду судової справи позовного провадження та 8,50 грн. судового бору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Справа №2-103/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В с т у п н а т а р е з о л ю т и в н а ч а с т и н а

11 березня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Курус Р.І.

при секретарі - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Комунального підприємства "Будинкова управа №1" про знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знести самочинно побудовану веранду до квартири №76 в житловому будинку №84 по вул. Самбірська в м. Дрогобичі Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Дрогобицької міської ради 37,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду судової справи позовного провадження та 8,50 грн. судового бору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_12