Справа № 22-Ц 1705

2008 р.                                                        

Головуючий 1 інстанції Ковальчук Л.М.

Доповідач Хопта С. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

22 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С. Ф. суддів Олійника В.І. Голуб С. А. при секретарі Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,

встановила :

У лютому 2008 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те,  що вони з відповідачем уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1,  він виконав всі умови договору,  однак відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення договору. Просив визнати дійсним укладений договір та визнати за ним право на вказану земельну ділянку.

В порядку забезпечення позову позивач просив заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії,  пов'язані з відчуженням спірної земельної ділянки.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено Ірпінській міській нотаріальній конторі та Ірпінському міському відділу земельних ресурсів проводити будь-які дії щодо відчуження зазначеної земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати ухвалу судді,  та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову,  посилаючись на її незаконність.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до  ст.  151 ЦПК України,  суд за заявою осіб,  які беруть участь у справі,  може вжити заходи забезпечення позову.  Забезпечення  позову

допускається на будь-якій стадії розгляду справи,  якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову,  відповідно до ч.3  ст.  152 ЦПК України,  мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи,  суддя відкрив провадження у справі з порушенням правил підсудності,  передав справу до іншого суду і незважаючи на ці обставини,  вжив заходів щодо забезпечення позову.

У поданій позовній заяві позивач не ставив питання про визнання недійсними правовстановлюючих документів щодо права власності на спірну земельну ділянку. До того ж,  як вбачається з матеріалів справи,  спір щодо права власності на зазначену ділянку вирішений рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 7 листопада 2007 року,  залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 31 січня 2008 року (а.с. 28-31).

За таких обставин справи,  колегія не може визнати законними та обґрунтованими висновки судді про необхідність саме на цій стадії забезпечувати позов,  шляхом накладення арешту на майно,  яке відповідно до правовстановлюючих документів та рішення суду знаходиться у власності відповідача.

Встановлені при апеляційному розгляді справи обставини,  також свідчать про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала судді підлягає скасуванню з постановлянням нової ухвали про відмову в забезпеченні позову.

Керуючись  ст.   ст.  151-153,  307,  312 ЦПК України,  колегія суддів.

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року скасувати і постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку - відмовити,

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає,  оскільки відповідно до ч. 1  ст.  324 ЦПК України не перешкоджає подальшому провадженню у справі.