ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р. | № 14/241в |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Ефект” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006р.
у справі №14/241в господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства „Ефект”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел”
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю
„Виробнича фірма „Керамік”,
Товариство з обмеженою відповідальністю
„Концерн „Укрсталь”
про зобов’язання повернути необґрунтовано набуте майно
за участю представників:
ЗАТ „Ефект” –не з’явилися;
ТОВ „Вимпел” –не з’явилися;
ТОВ „ВФ „Керамік” –не з’явилися;
ТОВ „Концерн „Укрсталь” – не з’явилися;
в с т а н о в и л а :
Закрите акціонерне товариство „Ефект” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом та просило суд зобов’язати відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Вимпел” повернути майно, що знаходиться у м. Артемівськ Донецької області по вул. Куйбишева, 16, а саме: головний виробничий корпус; виробничий корпус; компресорну; котельню; механічну майстерню; технічний склад; трансформаторну підстанцію; учбовий корпус; комору відходів; склад тканин; технічний склад №6; ангар фінський.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що відповідач набув спірне майно без достатньої на те підстави (т.1 а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2005р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2005р., позов задоволено. Відповідно до рішення суду визнано недійсним договір про відчуження майна від 29.10.2001р., укладений між ЗАТ „Ефект” та ТОВ „Вимпел”; зобов’язано відповідача повернути спірне майно позивачу (т.1 а.с.71-72, 94-95).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що установчий договір ТОВ „Вимпел”, за умовами якого до статутного фонду відповідача передано спірне майно, рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2004р. у справі №12/315пд, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2004р., визнано недійсним.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції скористався правом, визначеним ст.83 ГПК України, і визнав недійсним договір про відчуження майна від 29.10.2001р. Рішення суду в цій частині мотивовано тим, що спірний договір укладений з метою реєстрації майна, переданого за недійсним установчим договором, і не може існувати самостійно, оскільки укладений на виконання недійсного договору і тому теж суперечить законодавству.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2005р. рішення господарського суду Донецької області 17.01.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. залишено без змін (т.1 а.с.131-135).
13.12.2005р. ТОВ “Вимпел” подало до господарського суду Донецької області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. у цій справі.
У поданій заяві відповідач посилається на те, що рішення у даній справі прийнято з урахуванням рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2004р. у справі №12/315пд, яким визнано недійсним установчий договір ТОВ “Вимпел”. Між тим, вказане рішення скасовано в установленому порядку і за результатами нового розгляду у справі №12/315пд господарським судом Донецької області 10.05.2005р. прийнято рішення про відмову у позові.
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. скасовано, а у задоволенні позову відмовлено. Крім того, судом вирішено видати поворотні накази (т.2 а.с.41-42).
Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. вирішено питання про розподіл судових витрат (т.2 а.с.43).
Прийняте судом рішення мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки спірне майно знаходилось у відповідача правомірно, т. я. передано до його статутного фонду засновником на підставі установчого договору про створення ТОВ “Вимпел”. При цьому, рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.20085р. у справі №12/3145пд у задоволенні вимог щодо визнання недійсним установчого договору ТОВ “Вимпел” відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. залишено без змін (т.2 а.с.91-94).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р., ЗАТ “Ефект” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.
Вимоги позивача обґрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права судами при винесенні оскаржуваних судових актів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.
Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається відповідач у поданій ним заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є істотними і такими, що виявлені після набрання чинності судовими актом у цій справі.
Разом з тим, в силу ст.113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, ТОВ “Вимпел” вказувало на обставини, встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі №12/315пд за позовом ЗАТ “Ефект” до ТОВ “Керамік”, ТОВ “Концерн “Укрсталь”, ТОВ “Вимпел”, ТОВ “Метал Маркет”, ТОВ “Промінвест” про визнання недійсним установчого договору ТОВ “Вимпел”, яке прийнято 10.05.2005р. Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2005р.
В силу ч.4 ст.85 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Таким чином, рішення у справі №12/315пд, на яке посилається ТОВ “Вимпел” набрало законної сили 26.07.2005р.
Разом з тим, заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2005р, як вбачається, здана до канцелярії господарського суду Донецької області лише 13.12.2005р. (вх. №02-39/4116). При цьому, клопотання про відновлення строку, встановленого ст.113 ГПК України заявником не подавалось і судами питання щодо дотримання строку, встановленого ст.113 ГПК України, не розглядалось (т.2 а.с.4-5).
В силу ст.53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.
Разом з тим, у прийнятих судових актах суду першої інстанції та апеляційної інстанції не зазначено про визнання причин пропуску встановленого строку поважними та відновлення такого строку .
Між тим, в силу ст.129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Отже, одним з основних принципів судочинства, закріплених конституційно, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Вказаний конституційний принцип реалізується: положеннями ст.4 ГПК України, в силу якої, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України; вимогами ст.4 7 ГПК України, відповідно до якої судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а також іншими нормами.
Таким чином, прийняте судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Прийняті за результатами перегляду за нововиявленими обставинами у цій справі судові акти зазначеним вимогам не відповідають, у зв’язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд заяви ТОВ “Вимпел” про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. за нововиявленими обставинами.
Під час нового розгляду заяви ТОВ “Вимпел”, суду необхідно встановити з яких причин заявником пропущено встановлений ст.113 ГПК України строк і чи є відповідні причини поважними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Ефект” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. з урахуванням додаткового рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р.скасувати.
3. Справу передати господарському суду Донецької області на новий розгляд заяви ТОВ “Вимпел” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2005р.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.