ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 р. | № 16-30-17/235-05-7605 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого, |
Савенко Г.В., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, смт. Коцюбинське Київської області |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. |
у справі | господарського суду Одеської області |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк+”, с. Дальник Одеської області |
до | 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Курорт-Південь”, м. Одеса 2. Малого приватного підприємства “Амос”, м. Одеса |
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору | Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, смт. Коцюбинське Київської області |
про | зобов’язання виконати умови договору |
та зустрічним позовом до | товариства з обмеженою відповідальністю “Курорт-Південь”, м. Одеса товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк+”, с. Дальник Одеської області |
про | визнання договору купівлі-продажу дійсним |
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору | Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, смт. Коцюбинське Київської області |
до | 1. Малого приватного підприємства “Амос”, м. Одеса 2. товариства з обмеженою відповідальністю “Курорт-Південь”, м. Одеса |
третя особа на стороні відповідача | товариство з обмеженою відповідальністю “Маяк+” |
про | визнання договору купівлі-продажу недійсним |
за участю представників за первісним позовом:
позивача: не з’явився
відповідача 1: не з’явився
відповідача 2: не з’явився
третьої особи: Коваль О.Б. –дов. від 10.01.06р. № 10/27
за участю представників за зустрічним позовом:
позивача: не з’явився
відповідача: не з’явився
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Маяк +” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Курорт-Південь” та Малого приватного підприємства “Амос” про зобов’язання виконати умови договору.
В ході розгляду справи ТОВ “Курорт-Південь” звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою про зобов’язання вчинити певні дії, яку було об’єднано, відповідно до ч.2 ст. 58 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.09.2005р. у задоволенні позовних вимог ТОВ “Маяк +” відмовлено. Позовні вимоги ТОВ “Курорт-Південь” задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2005р. у справі № 17/235-05-7605 скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд під час якого ЦСБУ подало позовну заяву до МПП “Амос” та ТОВ “ Курорт –Південь” , 3-я особа на стороні відповідача ТОВ “ Маяк+” про визнання договору купівлі-продажу від 24.12.2004р. цілісного майнового комплексу “Піонерський табір “Зірочка” недійсним.
Одночасно в позовній заяві ЦСБУ клопоче перед судом про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс “Піонерський табір “Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Середня, 23, а саме: літ. А –прохідна; літ. Б,Е,И –вбиральні (туалет); літ. В,Д,Н,О –спальні корпуса; літ. Г –клуб; літ. Ж –адміністративний корпус; літ. З –медпункт; літ. К,к –кухня-їдальня; літ. Л.П. –склади; літ. М –лазня; 1, 2, 3 –спорудження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2006р. на період розгляду справи № 30-17/235-05-7605 зобов’язано накласти арешт на цілісний майновий комплекс “Піонерський табір “Зірочка”, загальною площею 37150 кв. м., розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибовка, вул. Середня, 23, а саме: літ. А –прохідна; літ. Б,Е,И –вбиральні (туалет); літ. В,Д,Н,О –спальні корпуса; літ. Г –клуб; літ. Ж –адміністративний корпус; літ. З –медпункт; літ. К,к –кухня-їдальня; літ. Л.П. –склади; літ. М –лазня; 1, 2, 3 –спорудження; заборонено Овідіопольському районному бюро технічної інвентаризації вчинити дії щодо оформлення, переоформлення права власності на вказаний цілісний майновий комплекс “Піонерський табір “Зірочка”.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована існуванням імовірності, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ЦСБУ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. ухвалу господарського суду Одеської області від 28.03.2006р. у даній справі скасовано, в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що позивач не надав доказів існування імовірності того, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також тим, що господарським судом безпідставно застосовані засоби до забезпечення позову у контексті п. 6.2 Роз’яснень Вищого господарського суду України №02-5/611 від 23.08.1994р.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у даній справі ЦСБУ звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду Одеської області у даній справі залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом невірно застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст. 66, 67 ГПК України та п.6.2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
ЦСБУ в обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову від 13.03.2006р. №10/627 посилається на те, що невжиття заходів до забезпеченню позову може зробити неможливим подальше виконання рішення господарського суду, оскільки у позивача є підстави вважати, що частина державного майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 24.12.2004р., та яке належить ЦСБУ на праві господарського відання (на підставі свідоцтва про право власності), в подальшому може бути відчужено комерційним юридичним особам.
В клопотанні ЦСБУ також посилається на рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175, яким визнано недійсним свідоцтво на право власності на “Дитячу оздоровчу установу “Зірочка” та “Піонерський табір “Зірочка” та визнано за ЦСБУ право власності на будинки та споруди дитячого оздоровчого табору “Зірочка”, які належать ЦСБУ на праві господарського відання (на підставі свідоцтва про право власності від 11.08.2005р.).
Аналіз змісту клопотання про забезпечення позову ЦСБУ та наданих них доказів на його обґрунтування свідчить про те, що ЦСБУ у відповідності до ст. 1 ГПК України звернулось до суду за захистом свого порушеного права господарського відання цілісним майновим комплексом “Піонерський табір “Зірочка”, що виникло на підставі свідоцтва про право власності від 11.08.2005р. у спосіб передбачений ст. 16 ЦК України, а саме з позовом про визнання недійсним правочину, укладеного між відповідачами.
Враховуючи, що відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може в рівній мірі призвести до порушень прав та інтересів як відповідачів так і позивача ( в даному випадку ЦСБУ) чи заподіяти їм матеріальну шкоду, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи з огляду на предмет спору, а саме визнання недійсним договору купівлі - продажу від 24.12.2004р. цілісного майнового комплексу “Піонерський табір “Зірочка”, власником якого вважає себе ЦСБУ, що в достатній мірі свідчить про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може ще більш вплинути на права останнього та ще більш погіршити його матеріальне становище.
Наведене, спростовує доводи апеляційного господарського суду про ненадання позивачем доказів існування імовірності того, що незастосування заходів забезпечення позовів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Погоджується колегія і з доводами ЦСБУ у касаційній скарзі щодо відсутності обмежень у застосуванні судом забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у інший спосіб при подачі позовних заяв з іншими вимогами, крім тих які зазначені в п. 6.2 Роз’яснень ВГСУ №02-5/611 від 23.08.1994р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, оскільки таке роз’яснення про накладення арешту лише на індивідуально визначене майно відноситься тільки до позовів про визнання права власності або витребування майна і не стосується предмету спору у даній справі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, з огляду на що є всі підстави для її скасування із залишенням ухвали місцевого господарського суду в силі як такого, що відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. зі справи №30-17/235-7605 скасувати.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 28.03.2006р. зі справи №30-17/235-7605 залишити в силі.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Г.В. Савенко
Г.П. Коробенко