Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/230/13-ц
Провадження № 2/670/103/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2013 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
при секретарі Главацькому О.І.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду смт. Віньківці за позовом ОСОБА_1 до Дашковецької сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Відділ Держземагенства у Віньковецькому районі про визнання права власності в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання за ним в порядку спадкоємства права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_2 площею 0,69 га і № НОМЕР_3 (сад) площею 014, га, що знаходяться на території Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області і, які належали на праві власності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В обґрунтування свої вимог в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, в жовтні 2012 року померла ОСОБА_3, остання за життя склала заповіт, яким залишила йому у спадок земельні ділянки по державному акту на право приватної власності серії НОМЕР_1. Позивач зазначає, що прийняв спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, однак реалізувати свої спадкові права може лише щодо земельної ділянки № НОМЕР_4 (деградовані землі) площею 0,48 га., земельним ділянкам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 присвоєні невірні кадастрові номера, про що свідчать повідомлення Державного кадастрового реєстратора. Виправити допущені помилки в державному акті в позасудовому порядку не може, так як не є ще власником земельних ділянок, а тому просив визнати за ним право власності на земельні ділянки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 в порядку спадкоємства.
У судове засідання сторони, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились.
Представник відповідача Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області - сільський голова М.П. Гладун надав суду письмову заяву, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просив справу розглянути за відсутності представника сільської ради.
Представник третьої особи, відділу Держземагенства у Віньковецькому районі Хмельницької області надав суду письмову заяву, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просив справу розглянути за відсутності представника Держземагенста.
Справа розглянута у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи, що представники відповідача та третьої особи визнали позовні вимоги, які обґрунтовані та підтверджуються належними доказами, що не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 05.07.2012 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, видане виконавчим комітетом Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, актовий запис №15.
Відповідно до заповіту від 12 січня 2010 року, який посвідчений секретарем Дашковецької сільської ради, Масна М.П. заповіла ОСОБА_1 земельну частку (пай) по державному акту на право власності серії НОМЕР_1. Як вбачається з відмітки на заповіті, за період проживання заповідача заповіт не змінювався і не відмінявся, змін до заповіту не було.
Згідно з довідкою №203 від 06.03.2013 року, яка видана виконкомом Дашковецької сільської ради, ОСОБА_3 зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 і вели спільне господарство.
Як зазначено в державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки загальною площею 1, 31 га. До складу цих земель входили ділянка № НОМЕР_3 (сад) площею 0,14 га, ділянка № НОМЕР_4 (деградовані землі) площею 0,48 га, ділянка № НОМЕР_2 (рілля) площею 0,69 га.
Позивачем отримано Витяг з державного земельного кадастру від 05.03.2013 року на земельну ділянку площею 0,48 га., відповідно до заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 05.03.2013 року з реєстраційним номером НОМЕР_6 НОМЕР_7 та повідомлень про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру № РВ - 6800009192013, № РВ - 6800009182013державним кадастровим реєстратором відмовлено в наданні витягів на земельні ділянки № НОМЕР_3 (сад) та № НОМЕР_2 (рілля).
Відповідно до ст. ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Оцінивши досліджені докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець Масна М.П. за свого життя набула право власності на земельну ділянку відповідно до закону і зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку, але у зв'язку з допущеними у державному акті помилками, позивач позбавлений можливості оформити належним чином свої спадкові права.
Питання виправлення технічних та орфографічних помилок у державному акті на право власності на земельну ділянку врегульовано п.4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої Наказом Держкомзему № 325 від 22.06.2009 року. Відповідно до цього пункту у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.
В силу наведених норм законодавства, позивач не може звернутися в адміністративному порядку для виправлення технічних помилок, оскільки відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України, право власності чи право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Отже, в даному випадку позивач об'єктивно позбавлена можливості звернутися в адміністративному порядку для виправлень в технічній документації та інших документів, так як не є ні власником, ні законним користувачем земельної ділянки в розуміння статті 125 Земельного кодексу України.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу приписів частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України випливає, що кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18 -рп/2004 року охоронюваний законом інтерес, що вживається в Цивільному процесуальному кодексі України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, визнання права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку визнається відповідачем та третьою особою та не порушує прав чи інтересів інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Дашковецької сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Відділ Держземагенства у Віньковецькому районі про визнання права власності в порядку спадкування, ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 (сад) площею 0,14 га, земельну ділянку № НОМЕР_2 (рілля) площею 0,69 га, що знаходяться на території Дашковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області і, які належали на праві власності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя Марціцка І.Б.