ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 р. | № 04/2379 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого, |
Савенко Г.В., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційних скарг | 1. Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Нива”, с. Степанецьке 2 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння”, с. Степанецьке |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. |
у справі | господарського суду Черкаської області |
за позовом | Фермерського господарства “Колос”, с. Козин |
до | 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння”, с. Степанецьке 2. Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Нива”, с. Степанецьке |
про | стягнення 111 402 грн. |
за участю представників сторін:
позивача: Гавриленко М.З. –голова ФГ “Колос”; Мущинська В.П. –дов. від 28.03.2006р. №1-1156
відповідача 1: Бабич М.В. –дор. від 12.07.2006р. №39
відповідача 2: Бесараб С.А. –дор. від 12.07.2006р. №121
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство “Колос” /далі –ФГ “Колос”/ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння” /далі –СТОВ “Укрнасіння”/ шкоди в розмірі 111402,00 грн. завданої йому незаконним заволодінням останнім врожаєм ячменю, вирощеним ним сумісно із Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством “Нива” /далі –СВАТ “Нива”/.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.07.2005р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено СВАТ “Нива”.
В ході розгляду справи позивач надавав суду довідки-розрахунки спричиненої йому шкоди, розмір якої значно перевищує розмір шкоди заявлений в позові, однак заяви про збільшення позовних вимог до СТОВ “Укрнасіння” відповідно до ст. 22 ГПК України не надавав та ніяких позовних вимог до СВАТ “Нива” не ставив.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.01.2006р. зі справи №04/2379 в задоволені позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що правовідносини між позивачем та відповідачем –1 витікають з договору № 8 від 03.04.2003р. на спільне вирощування ячменю, укладеного між позивачем та відповідачем –2, відповідно до п. 4-4.2 якого шкодою для позивача можуть бути витрати із спільного вирощування ячменю, а оскільки такі витрати позивач та відповідач –2 не визначили, то і підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. рішення господарського суду Черкаської області від 24.01.2006р з даної справи скасовано. Позовні вимоги ФГ “Колос” задоволено повністю. Стягнуто з СТОВ “Укрнасіння” 111402,00 грн. відшкодування шкоди та судові витрати. Провадження у справі стосовно СВАТ “Нива” припинено на підставі п.11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. СТОВ “Укрнасіння” та СВАТ “Нива” звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять постанову скасувати та залишити рішення місцевого господарського суду в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити частково, враховуючи наступне.
Так, постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого господарського суду мотивована тим, що виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем –1 ґрунтується на спричиненні останнім шкоди позивачу внаслідок самовільного збирання відповідачем –1 врожаю вирощеного позивачем, з огляду на що відносини позивача та відповідача –1 не пов’язані договором № 8 від 03.04.2003р. на спільне вирощування ячменю, укладеного між позивачем та відповідачем-2.
Такі висновки суду 2-ї інстанції колегія визнає правильними, оскільки вони ґрунтуються на нормах матеріального права, які виходячи із змісту та предмету позовних вимог підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем –1 (глава 40 ЦК УРСР).
Погоджується колегія і з висновком суду апеляційної інстанції в частині припинення провадження у справі відносно відповідача-2 за відсутністю предмету спору, оскільки матеріали справи не містять позовних вимог позивача до відповідача –2, а спірні відносини позивача та відповідача –1 ніяким чином не стосуються відповідача –2, правовідносини якого з позивачем врегульовані договором про спільну діяльність №8 від 03.04.2003р.
Що ж до постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, яка, виходячи з презумпції вини правопорушника передбаченої ст. 209, 440 ЦК УРСР, мотивована недоведеністю відповідачем –1 відсутності своєї вини у спричиненні позивачу шкоди, то колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач на виконання договору №8 від 03.04.2003р. про спільне вирощування ячменю укладеного із СВАТ “Нива” здійснив культивацію та засів ячменем поля № 9 Степанецького відділення на площі 67,6 га, що підтверджується актом від 08.04.2003.
Під час збирання позивачем врожаю ячменю, останній зібрав врожай на площі 14 га, а решту площі 53,6 га не дав вбирати відповідач-1, що підтверджується актом від 28.07.2003р.
Таким чином, суд попередньої інстанції встановив, що в результаті протиправних дій відповідача –1 позивач був позбавлений права продовжувати збір врожаю ячменю та виконувати умови договору про спільну діяльність, що і спонукало останнього на звернення до суду з цим позовом про відшкодування шкоди.
Доводи відповідача –1 щодо правомірності збирання врожаю ячменя з урахуванням проведення останнім культивації та засіву ячменем поля № 9 Степанецького відділення на площі 67,6 га, апеляційний господарський суд відхилив, мотивуючи це:
- відсутністю у відповідача-1 станом на квітень-червень 2003р. (час здійснення культивації та засіву ячменем поля №9) законних прав на користування орендованою землею;
- відсутністю договорів оренди земельних ділянок на підтвердження акта передачі цих ділянок від відповідача –2 до відповідача - 1;
- наявністю довідки Миронівської агрометеорологічної станції;
- судово-бухгалтерською експертизою по кримінальній справі від 29.10.2005р.
Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення у відповідності до приписів ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Рішення визнається обґрунтованим, коли в ньому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, які відповідають вимогам ст. 34 ГПК України.
Оскаржувана постанова не відповідає зазначеним вимогам.
Твердження суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача-1 станом на квітень-червень 2003р. законних прав на користування орендованою землею, як доказ непроведення відповідачем –1 культивації та засіву спірного поля ячменем, колегія вважає помилковими, оскільки в даному випадку доказуванню підлягає сам факт проведення зазначених робіт одним із учасників спору, а не факт наявності у них прав на землю, що обробляється.
Безпідставними визнає колегія і посилання апеляційного господарського суду на довідку Миронівської агрометеорологічної станції, оскільки висновки суду, що ґрунтуються на цій довідці, носять характер припущень, які не можуть бути доказом у розумінні ст. 34 ГПК України.
Помилковими визнає колегія і посилання суду попередньої інстанції на висновки судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі проведеної під час попереднього слідства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо розгляду даної кримінальної справи судом та здійснення останнім оцінки такого висновку як доказу по кримінальній справі із зазначенням про це в обвинувальному вироку.
Натомість в матеріалах справи містяться надані відповідачем –1 докази, як то: - накладна № 53 від 28.04.2003. (а.с. 144) на отримання відповідачем –1 ячменю сорту “Аскольд”; - довідку головного управління статистики № 75 від 08.06.2005р. (а.с. 117) та довідка управління сільського господарства і продовольства Київської райдержадміністрації № 174 від 09.06.2005р. (а.с 117) щодо здійснення відповідачем –1 посіву ячменю на полі № 9; - лист відповідь управління СБУ в Київській області № Б-7/5 від 24.12.2003р. (а.с. 115) , які судом апеляційної інстанції залишені поза увагою та оцінкою.
За таких обставин, колегія вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки судом не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору.
Не досліджувались вони і в суді першої інстанції.
Отже, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарськими судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія вважає постанову господарського суду такою, що підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягання із СТОВ “Укрнасіння” відшкодування шкоди та судових витрат з передачею справи на новий розгляд в цій частині до господарського суду першої інстанції.
В решті постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. у даній справі залишається без змін.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи і в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. у справі №04/2379 скасувати в частині задоволення позову про стягання з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння” відшкодування шкоди та судових витрат.
Справу в цій частині направити до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.
В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. у справі №04/2379 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді: Г.В. Савенко
Г.П. Коробенко