Справа № 2-248/09

Рішення

Іменем України

09 лютого 2009 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Шимка В.П., при секретарі Жмурко В.І., з участю сторін, розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

В грудні 2008 року ОСОБА_1, звернулась з даною позовною заявою до суду, в якій просить розірвати зареєстрований 27.11.2003 року Бердичівським міським відділом РАЦС між нею та відповідачем шлюб. Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на подальше проживання залишити з нею.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем сімейне життя не склалось тому, що спільні відносини між ними розладнались у зв»язку з відсутністю між ними взаєморозуміння, а також у зв»язку з тим, що відповідач постійно ставить сім»ю в скрутне матеріальне становище, не рахується з інтересами сім»ї. Подальше спільне життя та збереження шлюбних відносин неможливо, тому просить шлюб розірвати, сина на подальше виховання та проживання залишити з нею.

Спільне господарство між ними не ведеться.

У попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві.

Відповідач позов визнав повністю, з мотивами, наведеними позивачкою погодився, не заперечив проти розгляду справи у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.1 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України.

Визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. Відповідно до cm.cm.110 -112 Сімейного Кодексу України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони 27 листопада 1993 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 3). Від шлюбу в них, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3, який на даний час

проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, погоджується з доводами позивачки, які зазначені в пред'явленому позові. Спору про поділ майна немає.

Відносно місця проживання дитини, суд вважає за необхідне залишити її проживати з матір'ю, так як на даний момент вона проживає з позивачкою і відповідач не заперечує проти цього.

Витрати пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу суд вважає за необхідне покласти на відповідача, оскільки останній погодився нести такі витрати самостійно.

Керуючись cm. cm. 10, 11, 60, 88, 174, 214, 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд , -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, зареєстрований 27 листопада 1993 року Бердичівським міським відділом РАЦС Житомирської області, актовий запис № 852 розірвати.

Сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження залишити на подальше виховання та проживання з позивачкою.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету держмито в сумі 17 грн.00 коп ., звільнивши від таких витрат ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд або в порядку ч.4 cm. 295 ЦПК України.