Ширяївський районний суд Одеської області

04.06.2015

Справа №: 518/632/15-ц

Провадження № 2/518/582/2015

У Х В А Л А

04.06.2015 року смт. Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

за участі

представника позивача

ОСОБА_3

представника відповідачаОСОБА_4

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розподіл майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ширяївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розподіл майна подружжя.

У попередньому судовому засіданні 04.06.2015 р. представник позивача подала суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобіля марки ВАЗ 21061, 1989 року випуску, кузов номер ХТА2106102252608, реєстраційний номер 28757ОК, що зареєстрований за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС номер 505704, виданого Любашівським МРЕВ Одеської області 17.05.2002 року. Також просить суд заборонити ОСОБА_6 користування зазначеним автомобілем і передати його ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 на відповідне зберігання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначений автомобіль, який є предметом поділу у справі, куплений родиною позивача 08.10.2003 року у ОСОБА_7, що було оформлено розпискою та довіреністю. З вказаного часу та по сьогоднішній день автомобіль знаходиться у власності відповідача. Після подання позивачем позову до суду про розподіл майна подружжя відповідач заявив, що має можливість розпорядитися цим майном – сховати, подарувати, продати, розібрати на запчастини чи приховати. Відповідач без згоди позивача передає користування автомобілем іншим особам. З цих підстав позивач вважає, що існує реальна загроза втрати автомобіля, який є об’єктом поділу у справі.

Позивач та відповідач, повідомлені належним чином про дату й місце судового засідання, у судове засідання не з’явилися, про причини неявку суд не сповістили.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову. Зазначив, що належність автомобіля відповідачу не доведена позивачем, факт перебування автомобіля у користуванні відповідача також не доведений. Наполягав, що позивач повинен довести існування реальних ризиків знищення відповідачем спірного автомобіля.

Суд, вивчивши зміст заяви, матеріали справи, заслухавши думки представників сторін, вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стосовно заборони відчуження автомобіля, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства України, відчуження автомобіля не може бути здійснено іншими особами, окрім власника (право якого зареєстровано у встановленому Постановою КМУ №1388 від 07.08.1998 р. порядку) чи довіреною особою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що власник спірного автомобіля ОСОБА_7 08.10.2003 року видала на ім’я відповідача довіреність, якою уповноважила ОСОБА_6 розпоряджатися, керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, зняти з обліку в органах автоінспекції продати належний їй спірний автомобіль, для чого надала відповідні права. Довіреність була видана строком на три роки з правом передоручення та дійсна до 08.10.2006 року.

Доказів того, чи скористався відповідач правами, наданими йому ОСОБА_7 довіреністю протягом строку дії довіреності позивач не надав. Також позивачем не надано доказів того, чи видавалась на ім’я відповідача будь-які інші довіреності стосовно зазначеного автомобіля.

Зважаючи на зазначене, суд не вбачає правових підстав відчуження відповідачем автомобіля, який не належить та не довірений йому, у встановленому законом порядку. Доказів наміру здійснити відчуження автомобіля власником позивачем суду також не надано.

Стосовно прохання позивача заборонити відповідачу користуватися спірним автомобілем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4. Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову позивач не надав. Посилання на погрози відповідача про знищення спірного автомобіля та на передачу права керування їм іншим особам суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені належним чином.

Крім того, суд зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову можуть бути порушені права інших осіб, а саме – власника автомобіля.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст. ст. 10, 27, 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову від 04.06.2015 р. відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до апеляційному суду Одеської області через Ширяївський районний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (відповідно до рішення КСУ від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010).

Суддя Алексєєва О.В.