РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа № 5019/2076/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Мамченко Ю.А. ,

суддя Саврій В.А.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: не з'явився

від кредитора (Лашутіна Е.І.):

Овсянніков С.В. - представник за довіреністю від 04.08.2014р. №77АБ3528865

Бицюк Н.П. - представник за довіреністю від 14.11.2013р.

від боржника: не з'явився

за участю прокурора: Білери І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області

на ухвалу господарського суду Рівненської області

від 29.04.15 р. у справі № 5019/2076/12 (суддя Заголодна Я.В.)

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів"

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області

до Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. у справі №5019/2076/12 у в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" - відмовлено.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі №5019/2076/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у повному обсязі задоволити заяву ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі №5019/2076/12 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів".

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- зазначає, що ухвала господарського суду є не обґрунтованою, оскільки вона неповно відображає обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами, що мали бути досліджені в судовому засіданні;

- суд помилково прийшов до неправомірного та необґрунтованого висновку про те, що дана справа може розглядатися самостійно і обставини у справі №918/401/15 не можуть впливати на рішення суду у даній справі, а тому суд безпідставно залишив клопотання ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. та клопотання Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про зупинення провадження у справі без задоволення та розглянув спір у даній справі по суті;

- необґрунтованим та протиправним є твердження суду першої інстанції, викладене в оскаржуваній ухвалі стосовно того, що ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" втратило права заставного кредитора та як наслідок змінилась черговість задоволення вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" із першої на четверту, проте, не втратило право вимоги на суму заявлених у справі про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" вимог;

- вказує, що виносячи ухвалу від 29.04.2015 року по справі №5019/2079/12, місцевим господарським судом не аналізувались договори, які стали підставою для прийняття рішення третейським судом, та не враховано, що відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а відтак, третейська угода є правочином, оскільки правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

- покликається на те, що між сторонами не існувало ніякого спору, ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" створив штучний спір про стягнення з ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" на користь ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" заборгованості. Однак, приймаючи ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. по справі №5019/2079/12, судом не аналізувались договори, які стали підставою для прийняття рішення третейським судом, та не враховано положення ч.1 ст.202 ЦК України.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. у даній справі скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, останню прийнято до провадження та призначено її розгляд на 02.06.2015р..

02.06.2015р. до суду від арбітражного керуючого (ліквідатора) ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" - Тихончук Л.Х. надійшло клопотання від 29.05.2015р. №01-20/610 про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з її участю в іншому судовому процесі.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного, а також враховуючи приписи ч.2 ст.102 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, в судовому засіданні 02.06.2015р. судова колегія відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи.

02.06.2015р. на поштову адресу суду від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. ліквідатора) ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" Задорожного Ю.В. надійшло письмове заперечення від 30.05.2015р. №02-02/105 на апеляційну скаргу.

Представники кредитора Лашутіна Е.І. у письмовому запереченні від 02.06.2015р. на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 02.06.2015р. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають її безпідставною та необґрунтованою. Просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. у справі №5019/2076/12, враховуючи надані пояснення в судовому засідання, змінити в частині віднесення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" в сумі 15201723,07грн. до четвертої черги реєстру задоволення вимог кредиторів.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позицію представників кредитора Лашутіна Е.І..

Інші представники учасників судового процесу не скористалася правом подачі письмових відзивів на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання 02.062015р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 22.05.2015р. про поновлення строку на подання апеляційної скарги та прийняття її до провадження направлена належним чином усім учасникам провадження у справі про банкрутство та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 25.05.2015р..

Також, ухвалою суду від 22.05.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відсутніх представників учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представників кредитора Лашутіна Е.І. та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.02.2013р. введено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. по справі №5019/2076/12 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" визнано кредитором ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" з грошовими вимогами, що забезпечені заставою в сумі 15201723,07грн. - черговість задоволення вимог перша; судові витрати в сумі 1147грн. - черговість задоволення вимог перша (а.с.24-29).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2015р. у справі №5019/2079/12 визнано недійсним договір застави №ОРТФ/ВАТ - Заст. від 31.12.2007р., укладений між ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" (заставодержатель) та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" (заставодавець) та незаконними дії боржника щодо передачі даного майна в заставу (а.с.30-36).

31.03.2015р. від Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" (а.с.3-4).

Обґрунтовуючи підставу для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. заявник послався на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.03.2015р. у справі №5019/2079/12, якою визнано недійсним договір застави №ОРТФ/ВАТ - Заст. від 31.12.2007р., укладений між ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" (заставодержатель) та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" (заставодавець) та незаконними дії боржника щодо передачі даного майна в заставу. Заявник вважає, що після винесення та набрання чинності вищезазначеної ухвали йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі ліквідатору Тихончук Л.Х під час затвердження реєстру вимог кредиторів ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.04.2015 р. прийнято до розгляду заяву Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013 р. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів", призначено заяву до слухання.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. у справі №5019/2076/12 у в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Тихончук Л.Х. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" - відмовлено (а.с.144-147).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, однак вважає що оскаржену ухвалу слід змінити в частині залишення ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі №2019/2076/12 без змін, з огляду на таке.

У відповідності до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п.п.1-3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (з подальшими змінами та доповненнями) статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (з подальшими змінами та доповненнями), не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Аналогічна позиція відображена в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981р. №1, в якому вказано, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Слід зазначити, що не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.

Пунктом 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (з подальшими змінами та доповненнями) роз'яснено, що результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності із ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на дату порушення провадження у справі) протягом тридцятиденного терміну з дня опублікування в офіційному друкованому органі газеті "Голос України" №39 (5539) від 27.02.2013р. оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" до господарського суду, розпорядника майна та боржника надійшла письмова заява з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" з грошовими вимогами в сумі 15201723,07грн.. Вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" підтверджені рішенням третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська №01/1/12 від 06.06.2012р., наказом господарського суду Рівненської області від 09.07.2012р. №5019/955/12, договором застави №ОРТФ/ВАТ-Заст від 31.12.2007р., додатком №1 до договору застави №ОРТФ/ВАТ-Заст від 31.12.2007р..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. по справі №5019/2076/12 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", та визнано ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" кредитором ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" на суму 15201723,07грн.. Враховуючи той факт, що вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" забезпечені заставою, відповідно до договору застави №ОРТФ/ВАТ-Заст від 31.12.2007р., визначено черговість задоволення вимог - перша черга.

Як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.03.2015р. у справі №5019/2079/12 визнано недійсним договір застави №ОРТФ/ ВАТ-Заст. від 31.12.2007 року, укладений між ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", який надавав ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" право задоволення грошових вимог в першу чергу.

Таким чином, ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" втратило права заставного кредитора і як наслідок змінилась черговість задоволення вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" із першої на четверту.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" не втратило право вимоги на суму заявлених у справі про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" вимог.

Водночас, з прохальної частини заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів вбачається, що заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі №5019/2076/12 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" в частині визнання кредитором боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" з грошовими вимогами, що забезпечені заставою в сумі 15201723,07грн. - черговість задоволення вимог перша; судові витрати в сумі 1147,00грн. черговість задоволення вимог перша та відмовити ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" у задоволенні його заяви про визнання ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" кредитором ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", а не змінити черговість задоволення вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд".

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, доводи заявника про наявність нововиявлених обставин, які б могли спростувати грошові вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" у даній справі відсутні.

Згідно частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Отже, обов'язковими умовами для застосування частини 1 статті 79 ГПК України та зупинення провадження у справі є: наявність саме пов'язаної справи, її розгляд іншим судом та неможливість розгляду даної справи до завершення розгляду пов'язаної справи. Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду справи №918/401/15, оскільки дана справа може розглядатися самостійно і обставини встановлені у справі №918/401/15 не можуть впливати на рішення суду у даній справі.

Таким чином, інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та наведеним вище, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В силу приписів ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" звернулось із заявою про визнання кредитором ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" у встановленому статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на дату порушення провадження у справі) строк та спосіб, а також те, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.03.2015р. по справі №5019/2079/12 визнано недійсним договір застави №ОРТФ/ ВАТ-Заст. від 31.12.2007р., укладений між ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", вимоги ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" слід віднести до конкурсних та внести зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" шляхом зміни черговості задоволення вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" в сумі 15201723,07грн. із першої на четверту, а тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області не підлягає задоволенню, а оскаржену ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. у справі №5019/2076/12 слід змінити в частині залишення ухвали господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі №2019/2076/12 без змін, виклавши п.2 якої в наступній редакції: "2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі № 5019/2076/12 змінити шляхом віднесення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" в сумі 15201723грн. 07коп. до четвертої черги реєстру задоволення вимог кредиторів". В решті оскаржену ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.101, 103 - 105, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.04.2015р. у справі №5019/2076/12 змінити, виклавши п.2 якої в наступній редакції:

"2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.09.2013р. у справі № 5019/2076/12 змінити шляхом віднесення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" в сумі 15201723грн. 07коп. до четвертої черги реєстру задоволення вимог кредиторів.".

В решті ухвалу залишити без змін.

3. Справу №5019/2076/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.