ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 8/186 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. –головуючого, Козир Т.П., Кота О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі № 8/186 господарського суду Чернігівської області за позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова про стягнення 107030,77 грн. шкоди,
за участю представників сторін:
від позивача: Лисенко Н.Б.;
від відповідача: Гавриленко П.В.; Карпусь С.В.,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) “Банк “Демарк” звернулася до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Відділу Державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова 107030,77 грн. шкоди.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.10.2005 р. в позові відмовлено повністю. Суд мотивував своє рішення тим, що саме позивачем в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” самостійно без участі державного виконавця були проведені дії, які призвели до вилучення майна, що не належало боржнику за виконавчим провадженням.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 31.10.2005 р. і задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. апеляційну скаргу ВАТ “Банк “Демарк” повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Банк “Демарк” просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. і прийняти нове рішення.
В судовому засіданні 04.07.2006 р. представник позивача в усному порядку уточнив вимоги касаційної скарги та просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р., а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції. Скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у справі є стягувачем у виконавчому проваджені, відкритому відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 30.07.2001 р. № 12/371 та ухвали господарського суду Чернігівської області від 30.06.2002 р. по тій же справі про стягнення 284308,31 грн. боргу з Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції за рахунок оборотних коштів боржника.
Відповідно до ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 р. стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.
Господарським судом Чернігівської області враховано положення даної норми та порушено провадження по справі без сплати державного мита за подання позовної заяви.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що при поданні апеляційної скарги ВАТ “Банк “Демарк” не було надано документів, що підтверджують сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є помилковим, таким що не відповідає законодавству.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
Наведене свідчить, що винесена ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. підлягає скасуванню, а справа № 8/186 –передачі до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк” задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. у справі № 8/186 скасувати, справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий суддя О. Шульга
Суддя Т. Козир
Суддя О. Кот